Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримінальний процесуальний кодекс України. Наук...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
5.35 Mб
Скачать

1. Якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім ви­падків, встановлених цією статтею.

Цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, його представника чи законного представника, якщо від нього надійшло клопо­

тання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений чи цивіль­ний відповідач повністю визнав пред'явлений позов.

2. Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на цивільного відповідача в порядку, передбаченому главою 12 цього Кодексу.

      1. Згідно зі ст. 61 КПК цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фі­зична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому КПК, пред'явила цивільний позов. Цивільний позивач має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

У разі неприбуття в судове засідання без поважних причин цивільного позивача, його представника або законного представника суд застосовує практично ті самі наслідки, що передбачені цивільним процесуальним законодавством (ч. З ст. 169 ЦПК), - залишає цивільний позов без розгляду. Винятки з цього правила становлять випадки, коли від цивільного позивача, його представника чи законного представника надійшло клопо­тання про розгляд позову за його відсутності, або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнали пред'явлений позов. За таких обставин цивільний позов може бути розглянутий і за відсутності позивача, його представника або законного представника.

      1. Цивільний відповідач у кримінальному провадженні - це фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встанов­леному КПК (ч. 1 ст. 62 КПК). Цивільний відповідач має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього (ч. З ст. 62 КПК).

Якщо цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник не прибули за викликом у судове засідання, суд заслуховує думку учасників судового провадження щодо можливості за відсутності зазначених осіб з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, і залежно від встановленого вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду. У разі якщо суд розглянув позов за відсутності цивільного позивача або його представника, цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримі­нальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у ви­падках та в порядку, встановлених КПК для інформування та надіслання копій про­цесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому (ч. З ст. 62 КПК).

У тому разі якщо цивільний відповідач або його представник не з'вилися в судове засідання на виклик суду, у зв'язку з чим було ухвалено рішення про відкладення

судового розгляду, суд має право накласти на цивільного відповідача грошове стяг­нення у порядку, передбаченому гл. 12 КПК. Грошове стягнення суд накладає шляхом постановлення відповідної ухвали, яка виноситься за клопотанням прокурора або за власною ініціативою. Розмір такого грошового стягнення згідно з ч. 1 ст. 139 КПК складає від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Стаття 327

Наслідки неприбуття свідка, спеціаліста, перекладача і експерта

        1. Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, пере­кладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.

        2. Прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом), свідка, спе­ціаліста або експерта забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального прова­дження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.

1. У разі неявки в судове засідання за викликом свідка, спеціаліста, перекладача або експерта суд допитує інших присутніх свідків, заслуховує думку учасників судо­вого провадження щодо можливості розгляду справи за відсутності осіб, що не з'явилися, і якщо дійде висновку про неможливість судового розгляду у їх відсутність, призначає нову дату судового засідання. Одночасно суд вживає заходів для своєчас­ного повідомлення про судовий розгляд свідка, спеціаліста, перекладача або експерта для забезпечення їх прибуття у судове засідання.

Якщо неприбуття свідка на виклик суду обумовлено причинами, які не належать до визначених у законі як поважні (ст. 138 КПК), суд має право застосувати до нього привід та/або постановити ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та порядку, передбачених главами 11 та 12 КПК.

Згідно з положеннями ст. 140 КПК привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується (зокрема, свідка), особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час (ч. 1). Рішення про здійснення приводу приймається судом у формі ухвали (ч. 2 ст. 140 КПК).

Виконання ухвали про здійснення приводу свідка доручається відповідним під­розділам органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства або органів державного бюро розслідувань (детальніше про порядок виконання ухвали про здійснення приводу див. ст. 143 КПК).

У разі виклику свідка до суду у встановленому КПК порядку та за наявності до­стовірних даних про отримання ним повідомлення про виклик, якщо свідок не з'явився до суду і не повідомив про причини свого неприбуття, суд згідно з ч. 1 ст. 139 КПК може своєю ухвалою накласти на нього грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 роз­мірів мінімальної заробітної плати.

2. Уперше у КПК з'явилася норма, яка покладає на сторони кримінального про­вадження обов'язок забезпечувати прибуття в суд перекладача (за винятком залучен­ня його судом), свідка, спеціаліста або експерта. Такий обов'язок покладається на сторону кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик цієї особи. Суд лише сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазна­чених осіб шляхом здійснення судового виклику.

Стаття 328

Право перебувати в залі судового засідання