2. У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду.

При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути при­тягнуто до відповідальності, встановленої законом.

3. У разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присут­німи у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідаль­ність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом.

4. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, вста­новленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

1. Порушення порядку учасниками кримінального судочинства під час судового провадження не тільки свідчить про прояви неповаги до суду, а й негативно впливає на авторитет суду в цілому. У чинному законодавстві України питання дотримання порядку в залі судового засідання учасниками судового розгляду, відповідальності за неповагу до суду та незалежності судової влади розглядаються у тісному взаємозв'язку. Так, незалежність суддів згідно з ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» тлу­мачиться як незалежність від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання та здійснення правосуддя тільки на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. У частині 4 ст. 47 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, зазначається, що незалежність судді забезпечується відповідальніс­тю за неповагу до суду чи судді. У статті 49 цього Закону передбачається, що прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судо­вому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Така ж тенденція спостерігається і в загальноєвропейському підході. КЗПЛ, яка ратифікована Україною і є частиною національного законодавства, у п. 1 ст. 6 перед­бачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Для цих цілей Конвенцією перед­бачена ціла низка прав і процесуальних гарантій. Однак наявність таких прав і гаран­тій у той же час не надає переваг тим особам, які користуються наданими їм правами. Статтею 17 КЗПЛ «Заборона зловживання правами» передбачається, що жодне з по­ложень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмежен­ня в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Тлумачення наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що поведінка учасників судового розгляду не повинна впливати на рішення суддів у кримінальному провадженні. Суддя може спиратися тільки на закон та керуватися принципами закон­ності і верховенства права, а якщо хтось із учасників судового розгляду намагається здійснити незаконний вплив на суддю шляхом прояву неповаги до нього, нехтування його зауваженнями, то ця особа має нести відповідальність, передбачену законом.

Обов'язок дотримання порядку судового засідання лежить на всіх учасниках про­цесу. Підтримання порядку судового засідання покладається на головуючого (суддю при одноособовому розгляді ним справи).

Коментована стаття передбачає заходи процесуального впливу на тих осіб, які допускають порушення порядку в судовому засіданні.

Звертає на себе увагу та обставина, що обвинувачений, на відміну від інших учас­ників судового розгляду, не попереджається про відповідальність за неповагу до суду. Закон передбачає особливі заходи процесуального примусу до цієї особи, до яких належать: попередження головуючого про можливість видалення із зали судового засідання в разі повторення ним зазначених дій; у разі повторного порушення - ви­далення за ухвалою суду із зали засідання тимчасово або на весь час судового роз­гляду.

Але навіть за умови, що обвинувачений є порушником порядку у судовому засі­данні, ця обставина не створює обмеження його права на захист. Навпаки, якщо така особа не була представлена захисником, суд зобов'язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту.

Обвинувачений не втрачає також і права на ознайомлення з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, після повер­нення до зали засідання йому надається така можливість та одночасно - можливість дати пояснення щодо них.

У випадку видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду ухвалене судом у його відсутність судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому.

2. У разі невиконання розпорядження головуючого іншими учасниками процесу він робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду.

При повторному порушенні порядку у залі судового засідання прокурором чи за­хисником їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом: про­курора - на підставі Дисциплінарного статуту прокуратури України, захисника - на підставі ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

2. При повторному порушенні порядку в залі судового засідання іншими особами суд своєю ухвалою може видалити цих осіб із зали судового засідання та вирішити питання про притягнення їх до відповідальності, встановленої законом, зокрема ст. 185¹ КУпАП.

3. Слід мати на увазі, що питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду необхідно вирішувати суду негайно після вчинення порушен­ня, без зволікань, для чого в судовому засіданні оголошується перерва. Право скла­дення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 185³ КУпАП, згідно з п. 7² ч. 1 ст. 255 КУпАП України надається судовому розпоряднику. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Після цього провадження про адміністративне правопорушення має бути зареєстровано у суді та автоматичною системою документообігу передано на розгляд іншому судці цього суду, за винятком того судді, який головував на судовому засіданні, під час якого було допущено прояв неповаги до суду. Слід мати на увазі, що відповід­но до положень ст. 258 КУпАП у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185³ КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне

стягнення, що на неї накладається. У таких випадках суддею на місці вчинення право­порушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Стаття 331

Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді