
Німеччина Неоліберальна (німецька) модель, яка здійснюється у ФРН, орієнтує державне регулювання на усунення перешкод для конкуренції, для чого підтримуються умови відтворення, зокрема стимулювання, малого підприємництва, політики зайнятості тощо. Гасло цієї моделі: "Ринок — для всіх", тому значна увага приділяється соціальній спрямованості дії ринку, існує розгалужена система соціальних виплат.
Федеральний уряд ФРН здійснює заходи з підтримки малого та середнього підприємництва.Головний важіль — Картельне право, яке законодавчо оформлене у 1957 році і неодноразово переглядалося відтоді з погляду зміцнення позицій малих і середніх підприємств. Держава регулює вихід на ринок, процес злиття фірм. У разі дискримінації малі фірми можуть звернутися до відповідних інстанцій на федеральному й земельному рівнях.
Головний принцип, який закладено в основу системи державної підтримки малого та середнього підприємництва у ФРН, — надання допомоги, що стимулює розвиток "самодопомоги". Загальна мета державної підтримки — підвищення ефективності та конкурентоспроможності цього сектору економіки. Нині на передній план вийшли проблеми стимулювання цих підприємств у нових землях ФРН. Так, активно використовуються в нових землях ФРН податкові пільги, які мають три головні види:
—спеціальні норми амортизаційних відрахувань;—створення резервів прибутку, який не оподатковується;—інвестиційні надбавки, що надаються податковими відомствами.Фінансова допомога малим та середнім підприємствам надається за такими напрямами:—надання позик на розширення, реконструкцію, придбання і створення підприємств;—фінансування участі в капіталі великих підприємств;
—довгострокове інвестування або збереження робочих місць;—поручительство перед кредитними товариствами;—інвестиційна допомога у проведенні енергозберігаючих заходів;—стимулювання впровадження передової технології, підвищення кваліфікації кадрів, охорони навколишнього середовища;—субсидіювання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;—регулювання доходів підприємств, капітальних вкладень за допомогою реалізації спеціальних програм кредитування, а також прибутку — за допомогою встановлення диференційованих податкових ставок.Федеральний уряд чітко обмежує сфери діяльності компаній, що мають право отримувати такі позики.До таких сфер належать:
—освоєння малообстежених районів країни;—захист навколишнього середовища;—нове цивільне будівництво;—виробництво й експлуатація електронно-обчислювальної техніки;— професійне навчання й курси перекваліфікації персоналу.Кошти передаються приватним банкам, що здійснюють цільове фінансування малих фірм, отримавши дозвіл (право) на одержання цих позик. У ФРН обмежуються абсолютні розміри позик, що надаються малим фірмам.. При цьому держава гарантує кредитній установі повернення 80 % наданої позики. Отримання одного виду фінансової допомоги не виключає отримання інших.
ПОЛЬЩА
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості — машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчанева тощо), хімічна, суднобудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Малі та середні підприємства відіграють вагому роль в економіці Польщі. Підтримка діяльності малих та середніх підприємств у Польщі є передумовою запровадження засад економічної свободи, тобто свободи вибору та здійснення господарської діяльності для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності. Варто зазначити, що ще за півроку до зміни політичного устрою у Польщі – 23 грудня 1988 р. – Сейм прийняв закон «Про господарську діяльність», який протягом наступних декількох років називали «господарською конституцією». У першому реченні цього закону наголошувалося, що «розпочати та здійснювати господарську діяльність можна і дозволено кожному на умовах рівноправності, за дотримання умов, визначених положеннями закону».
Свобода здійснення господарської діяльності сприяла швидкому зростанню малих, у тому числі сімейних, приватних фірм в усіх галузях економіки. Відтоді держава створювала, з дотриманням принципів рівноправності та конкуренції, сприятливі умови для функціонування та розвитку мікропідприємств, а також МСП переважно через:
─ внесення змін у правові норми, що сприяють розвитку мікро-, малих і середніх підприємців, особливо у сфері одержання кредитів;
─ формування інфраструктури підтримки підприємництва та надання консальтингових послуг;
─ вирівнювання суспільно-правового навантаження на суб’єктів господарювання з різними формами власності;
─ полегшення доступу до інформації, навчання та консультації;
─ підтримку установ та організацій, що сприяють розвиткові підприємництва;
─ полегшення співпраці мікро-, малих і середніх підприємців із зарубіжними суб’єктами господарювання.
Державна підтримка сектору мікро-, малих та середніх підприємств обґрунтовується їх місцем та визначальною роллю у польській економіці після початку процесу трансформації. Зацікавлення малим та середнім підприємництвом, як наслідок запровадження економічної свободи, зростало у Польщі, особливо зі сторони влади, за сприяння ЄС. Держава почала підтримувати підприємництво, при цьому малі й середні підприємства ще до того, як вони юридично були визначені. Вже у 1992 р. у Сеймі почала діяти Комісія малих та середніх підприємств.
ПОРТУГАЛІЯ
Португалія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: текстильна та легка промисловість, деревообробна та паперова, металургійна, нафтопереробна, хімічна, гірнича, рибна, виноробство. У пром-сті переважають великі підприємства транснаціональних і національних монополій.
Португалія, країна, береги якої омиваються морем і океаном. Дана країна приваблива для бізнесменів і для інвестиційних вкладень. Купуючи малий або середній бізнес в Португалії підприємець, отримує ряд переваг незалежно від того, проблемний Чи бізнес чи ні. Привнесення в бізнес будь-якого типу нового погляду на розвиток принесе успіх бізнесу в Португалії.
В чому складаються переваги ведення бізнесу з Португалією?- Таких переваг декілька. Сильні сторони Португалії - це відносно дешева робоча сила і, відповідно, низька собівартість продукції, дуже стійка соціально-політична ситуація, коли бізнесмени можуть не боятися втрат через страйки і чехарди зі змінами урядів, відсутність бюрократичних перепон і тиску на бізнес з боку держави.- І ще одна дуже важлива обставина. Португалія - це не просто невеликий прямокутник на карті на самому заході Європи. Стратегічне положення Португалії, лежачої на перехресті між Європою та двома Америками, а також Африкою, роблять її унікальним сполучною ланкою трансатлантичної торгівлі.Так що, кажучи "Португалія", потрібно пам'ятати, що це не тільки конкретна країна Євросоюзу, але і ключ до інших країнах і континентах.
. Португалія все частіше затьмарена більш дешевими виробниками в Центральній Європі і Азії в якості мішені для прямих іноземних інвестицій. Уряд стикається з важким вибором у своїх спробах підвищити конкурентоспроможність економіки Португалії, зберігаючи при цьому дефіцит бюджету. Португальські підприємці були рівномірно розподілені за віком. Тим не менш, чоловіки в два рази частіше, ніж жінки займаються підприємницькою діяльністю.COTEC, заснована в 2003 році, є організація з найбільших 105 компаній у Португалії. Однією з його цілей є розширення поінформованості про підприємництво у сфері освіти. Між тим, португальський уряд планує створити програму, яка буде надавати венчурне фінансування для невеликих компаній. Крім того, університети в Португалії підвищели рівнь освіти в галузі підприємництва та інновацій для студентів. Португалія встановила, що, незалежно від їх сильної моральної роботи, адаптивність і ощадливості, їх погана система освіти була перешкодою в їх зростанні продуктивності праці. Багато з її громадян, які емігрували в зв'язку з її економічною слабкістю.Тоді ж він став все більше і більше послуг на основі економіки, де культурна підтримка була позитивно пов'язана з кількістю підприємницької діяльності. Існує певна необхідність посилення позитивного ставлення до підприємництва.
РУМУНІЯ
Румунія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича, лісоматеріалів, металургійна, хімічна, машинобудування, харчова, нафтопереробна.
Соціальна відповідальність бізнесу – збільшувати свій прибуток. А соціальне підприємництво – це бізнес, прибуток від якого спрямовується на вирішення соціальних проблем, таких як боротьба з бідністю, захист прав людини, охорона навколишнього середовища тощо. Тобто маємо найкраще від бізнесу (підхід, заробляння грошей) та найліпше від соціальної відповідальності (мета і спрямування).
Румунські компанії, орієнтовані на соціальне підприємництво, можна умовно розділити на дві групи: перша – це майже бізнес, тому що компанії або вже працюють на межі прибутковості, або за певних умов (пільгового кредитування, правильної маркетингової політики, прогресивної системи продажів) стануть прибутковими; друга – швидше благодійність, оскільки ці організації спрямовують свої зусилля на вирішення соціальних проблем за кошти пожертв, грантів, державного фінансування й т. ін.
Consiliul Національний ін Întreprinderilor приватних Mici şi Mijlocii DIN Румунії, CNIPMMR (Національна рада малих та середніх приватних підприємств в Румунії) заохочує і захищає економічні, торговельні та законних інтересів приватних малих і середніх підприємств в Румунії. Основними цілями CNIPMMR є наступні:заохочувати і захищати інтереси малого та середнього бізнесу, як в Румунії, так і за кордоном;заохочувати і захищати інтереси приватних підприємств у їх відносинах з органами державної влади та іншими національними або міжнародними органами;для сприяння приватизації та створення малих підприємств у Румунії.CNIPMMR також надає юридичні консультації щодо трудового права, комерційного права, цивільного права та адміністративного права.CNIPMMR надає інформацію про поточні програми, джерелах фінансування, документи, необхідні для отримання фінансування, а також контактну інформацію про інших організаціях, що надають підтримку румунських компаній.Національна рада малих та середніх приватних підприємств в Румунії Доступ до фінансів має вирішальне значення для створення і ведення бізнесу.
У Румунії критерії за чисельністю малого підприємства — від 2 до 25 людина, середнього — від 26 до 250 людина.
У Європейському Союзі (ЄС) існує наступна класифікація мікро, малих та середніх підприємств:
- кількість працюючих людина — від 10 до 250;
- величина річного обороту — 740 млн євро;
- величина балансову вартість активів — 527 млн євро.
Фінляндія займає 6-те місце за рівнем (критерії: загальне здоров'я, стандарт освіти, тривалість життя і доходів) за оцінками ООН. Фінляндія належить до найменш корумпованих країн світу. У Фінляндії існує одна з найкращих у світі схем підтримки малого середнього бізнесу, у зв'язку з тим, що більше ніж 65% ВВП Фінляндії створює малий бізнес. У ньому зайнято понад половину працездатного населення. Сприятливі умови розвитку бізнесу у Фінляндії створюються через встановлення щадящих податків для підприємців, надання державної стартової підтримки інвесторів, і навіть прийняття спеціальних програм, які включають допомогу в реєстрації діяльності, консультації фахівців, надання позик. Система державного розвитку у Фінляндії надає вітчизняним та іноземним інвесторам рівні умови їх підприємницької діяльності. Малий бізнес у Фінляндії охоплює такі сфери діяльності, як рибальство переробка морепродуктів, лісорозведення переробка деревини, виготовлення будівельних матеріалів, інструментів, меблів, паперу. Успішно працює і багато малих друкарень,дизайн-бюро, сервісних, будівельних і консалтингових фірм. Традиційні з цією країни хутірські господарства поставляють малі підприємства Фінляндії їхнього подальшої переробки різноманітні сільськогосподарські продукти. Досягненням останніх років і результатом глобалізації фінляндії стало перетворення малих міст і сіл в інноваційні бізнес-інкубатори. Так було в містечку Эспо, де знаходиться штаб-квартира компанії "Нокіа", розміщено близько 500 малих та середніх інноваційних фірм, що опановують технології і визначають обличчя нової економіки Фінляндії. Словенія Економічна ситуація в країні досить стабільна. Найбільш вдалими сферами для капіталовкладень є машинобудування, туризм, обробна промисловість, транспортні перевезення. При інвестуванні в нерухомість, слід мати на увазі, що ціни на житло в Словенії дуже високі, також, як і податкові збори. Але в той же час зростання цін, особливо в курортний районах, робить бізнес, пов'язаний з нерухомістю, дуже перспективним. У цілому, уряд Словенії намагається створити оптимальні умови для залучення зарубіжних інвесторів, всіляко скорочуючи бюрократичну ланцюжок. Створення бізнесу і його ведення спрощене до межі. Для всіх підприємств Словенії існує єдиний податок у розмірі 25% від прибутку. Досвід країн світу показав, що кластери є основною організаційною формою сучасного
економічного розвитку, структурою інформаційного століття, яка зумовлена глобалізацією
економіки. Кластерний підхід дає змогу суб'єктам гоподарювання не тільки включатися у процес
кооперування, але, що дуже важливо, продовжувати конкурувати один з одним вибірково в окремих областях, при цьому відбувається глибша їх технологічна кооперація на основі участі у системах нагромадження вартості. З метою підвищення конкурентоспроможності промисловості Словенії уряд прийняв спеціальну національну програму розвитку кластерів, яка отримала підтримку як центральної влади, так і регіонів, і охоплювала створення кластерів з 55 тис. компаній у 46 галузях промисловості, зосереджених у 12 регіонах країни. У Європі розвиток малих підприємств відбувається за єдиним підходом згідно з Європейською хартією (European Charter for Small Enterprises), яка була прийнята у 2000 році. Це дало змогу країнам – членам Європейського Союзу сформувати єдиний підхід до розвитку малих підприємств. Країни, щоприєдналися до цього документа, розглядають малий та середній бізнес як ключовий елемент інновацій і створення нових робочих місць. Також країни зобов’язуються зосередити свою увагу на таких напрямах: освіта та підготовка кадрів; створення пільгових умов дляшвидкого започаткування бізнесу;
забезпечення доступу малого і середнього бізнесу до сучасної інформації та технологій; створення адекватної правової та податкової бази, що сприяє розвиткуМСБ.
Словаччина У структурі економіки Словаччини достатньо велика роль відводиться приватному підприємництву, малому і середньому бізнесу. Частка малих та середніх підприємств займає практично до 18-19% від усієї чисельності підприємств, а частка великих підприємств у загальній чисельності - менше 1.5%. Найбільш популярними сферами приватного підприємництва є такі сектора, як послуги бухгалтерського обліку та інших видів господарського обліку, роботи в сфері промисловості та будівництва. Для підтримки підприємств малого і середнього бізнесу в Словаччині використовуються фінансові ресурси різних програм і фондів. Представлена досить потужна інституційна підтримка, як у вигляді законодавчих і нормативних актів, націлених на поліпшення умов підприємництва, так і у вигляді мережі інформаційно- консультаційних центрів, підприємницько-інноваційних центрів, бізнес- інкубаторів. Основна координаційна роль у формуванні цієї мережі належить Національному Агентству з розвитку малого та середнього бізнесу (NARMSP). В результаті спеціальних підготовчих програм до вступу в ЄС, Словаччина, як і інші країни - кандидати, отримувала значну фінансову допомогу на розвиток малого та середнього бізнесу, формування сучасної інфраструктури, поліпшення інноваційного потенціалу економіки. В рамках фінансової допомоги малим і среднімпредпріятіям були розроблені: програми банківського поручительства, що дозволяють отримати кредити на умовах надання додаткових гарантій; дотаційні програми, за якими передбачена частина безповоротних фінансових ресурсів, пов'язаних з інвестиційними витратами на розвиток певних секторів економіки;кредитні програми. Угорщина Державна політика розвитку малого і середнього бізнесу Угорщини, зорієнтована переважно на досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку країни і задоволення попиту населення. Цьому сприяло ухвалення закону про розвиток та підтримку малого і середнього бізнесу, який чітко визначив категорію мікро-, малих та середніх підприємств. Для покращення співпраці між суб’єктами малого підприємництва та держави було створено низку організаційних структур із чіткою ієрархією. До опосередкованих економічних стимулів можна віднести зниження податкового навантаження, спрощення звітності, пільгове кредитування, принцип «одного вікна» у разі відкриття підприємств. Починаючи з 1993 року, ЮНІДО (спеціалізована установа ООН, яка уповноважена сприяти сталому промисловому розвитку в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою), розуміючи величезну значущість кластерів в економічному перетворенні, розробила багато рекомендацій на допомогу урядам і приватному підприємництву країн щодо забезпечення їх взаємодії у розробленні та впровадженні програм стосовно створення кластерів та мереж малих підприємств. В Угорщині створюються технологічні парки, які поєднують учених з підприємцями. До 2003 року у цій країні було організоване і функціонувало понад 150 кластерів за такою спеціалізацією: будівництво, текстильне виробництво, використання термальних вод, оптична механіка, автомобілебудування, деревообробка, випуск харчової продукції, електроніка тощо.. уряд двічі приймав середньострокові програми розвитку «План розвитку нової Угорщини» на 2005-2007 роки, а також на 2007-2013 роки, в рамках яких надаються гранти та фонди спільно з ЄС для сприяння розвитку малого та середнього підприємництва. Багато в чому, завдячуючи сильній підтримці з боку держави, в Угорщині розвинено сферу кредитування малого та середнього бізнесу, адже комерційні банки не завжди бажають приймати ризики, що безперечно пов’язані з кредитуванням МСП. Відповідно до даних статистики Євросоюзу кількість МСП – 99,8% від загальної кількості зареєстрованих підприємств в країні, рівень безробіття складає 9%, а приріст ВВП 2008 -1,2%. Середній річний дохід на душу населення складає 11 570,00 дол. США. Відповідно до щорічного рейтингу проекту Всесвітнього банку «Ведення бізнесу 2009» Угорщина займає 41 місце серед 181 країн світу.
МАЛЬТА
Малі та середні підприємства (МСП) є основою економіки всіх країн і є основним джерелом економічного зростання, динамізму в промислово розвинених країнах;
• На Мальті, відповідно до ЄС, малі і середні підприємства складають близько 99% усіх фірм, з яких 95% є мікро компанії.
Малий та середній бізнес на Мальті складає близько 65% від загального обсягу ВВП, з яких мікро компанії - близько 24% від загального обсягу ВВП.
• Малі підприємства мають особливо важливе значення для залучення інноваційні продукти або технології на ринок;
Компанії, які або не зареєстровані або не є резидентами на Мальті, здійснює вона чи ні свою діяльність через філію в Мальті, стягуються тільки податки з доходів, що виникають в Мальті.
Також Мальта характеризується тим, що тут чиста і стійка політична система, унікальна система оподаткування зі значними відшкодуваннями і податковими кредитами. Наявна висококваліфікована англомовна робоча сила.
Розвинута індустрія туризму, але в останні десятиліття існує потреба структурних реформ для політики добробуту населення. Для того щоб розвинути підприємництво і залучити капітал мальта використовує офшорні технології – а саме сприятливе податкове законодавство.
Нідерланди
Нідерланди — високорозвинена індустріальна країна з інтенсивним високопродуктивним сільським господарством. Основні галузі економіки: агроіндустрія, машино- і суднобудівна, авто- та літакобудівна, електротехнічна та радіоелектронна, нафтова та нафтохімічна, чорна та кольорова металургія, легка промисловість, алмазообробна.
Найбільш традиційні та поширені організаційно-правові форми юридичних осіб в Нідерландах - публічне (відкрите) акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю і приватне (закрите) акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю.
Реєстрація фірми в Нідерландах в середньому займає місяць. Її статутний капітал складе 40 тис. гульденів ($ 20,5 тис.). Витрати по реєстрації - $ 9 тис. Керівник компанії (точніше, не більше двох керівників) та члени їх сімей мають право отримати посвідку на проживання. Після закінчення 3 років постійного проживання і роботи в Нідерландах, вони можуть подати документи на громадянство. Питання вирішується на розсуд влади, але, як зазначають юристи, значно простіше, ніж у Великобританії.
Крім того, вже через рік після початку своєї підприємницької діяльності в Нідерландах бізнесмен і члени його сім'ї мають право клопотати про отримання постійного проживання., її мешканці користуються всіма благами, притаманними єдиній Європі, голландські підприємці мають фактично відкритий доступ до фінансових центрів Бельгії та Люксембургу.
В області починаючих підприємств, Нідерланди знаходяться в центрі всіх країн ЕС. Біля одної десятої частини трудоспособного населення за останні 5 років є підприємцями. Нідерланди запрошують і підтримують жінок-підприємців, а також інших груп меншин.
У голландському корпоративному праві закріплений т.зв. принцип «інкорпорації», відповідно до якого юридична особа набуває правоздатність не з моменту реєстрації, а з моменту установи (інкорпорації). Таким моментом є підписання в присутності нотаріуса установчого акта , складовою частиною якого є власне статут юридичної особи.
У цілому, процедура створення і реєстрації юридичної особи в Нідерландах може зайняти від 2 тижнів до 3 місяців.
Люксембург
Основу економіки Люксембурга формує сфера послуг, що характерно для розвинених країн на сучасному етапі. За даними 2011р. частка сфери послуг у ВВП країни перевищувала 86%. Величезне значення для Люксембургу має фінансовий сектор - він складає близько 28% ВВП, і сьогодні Люксембург є одним з найбільших фінансових центрів світу.
Мотивує власників компаній реєструвати свій бізнес саме тут з метою зниження податкових витрат, тому створити в Люксембурзі офшорну фірму не складе ніяких труднощів. В даний час Люксембург активно залучає до себе нові іноземні капіталовкладення і тим самим сприяє збільшенню власної популярності. Що стосується загального оподаткування, то тут сусідять дві протилежності: низька ставка страхових внесків та висока ставка на отримання особистого доходу. Корпоративний податок становить 39%.
Основні переваги створення підприємств в Люксембурзі :
- Дуже високий рівень конфіденційності за рахунок високої культури зберігання банківської таємниці. Розголошення конфіденційної інформації кримінально карається;
- Випуск акцій як на пред'явника, так і іменних;
- Номінальна вартість акцій може бути виражена в будь-якій валюті;
- Великий перелік дозволених в Люксембурзі для офшору типів діяльності компаній;
- Відсутність жорсткого валютного контролю;
- Прямий доступ до місцевій фондовій біржі;
- Наявність договорів з метою уникнення подвійного оподаткування;
- Розвинена судноплавна діяльність;
- Немає особливих вимог до директорам і акціонерам компаній.
Вимога до назви в Люксембурзі для офшорних компаній тільки одне: в його закінченні повинна фігурувати приставка Ltd, Limited, Corporation, Corp., Incorporated, Inc
У компаніях, зареєстрованих на території Люксембургу, повинні зберігатися копії всіх фінансових документів. Щорічно надається виписка з банківського рахунку, яка перевіряється аудитором та схвалюється на зборах акціонерів. У резервний фонд у Люксембурзі офшорна компанія зобов'язана перерахувати 5% прибутку. Це не постійна виплата: вона буде проводитися до тих пір, поки загальна сума не досягне 10% від суми випущеного капіталу. І ще 0,2% статутного капіталу повинно виплачуватися у вигляді держмита.
ЛИТВА
В даний час в Литві можна установити наступні підприємства, що мають статус юридичної особи:
• акціонерне товариство;• індивідуальне підприємство; • господарське товариство ;
• державне підприємство;• муніципальне підприємство;• сільськогосподарське товариство;
• кооперативне товариство;• європейське суспільство; • європейське кооперативне товариство;
• європейську групу з економічним інтересом.
Реєстрація підприємств
Всі підприємства, як і інші юридичні особи, реєструються у Реєстрі юридичних осіб Литовської Республіки, розпорядником якого є державне підприємство «Центр реєстрів ».
Про змінені реєстраційні дані підприємства зобов'язані повідомити розпорядника Реєстру юридичних осіб в протягом 30 днів.
При інтеграції Литви в ЄС в Литві, як і в Європейському союзі, під суб'єктами середнього та малого підприємництва малися на увазі мікрокомпаніі, дрібні і середні компанії, які діяли самостійно.
Щільність підприємств малого підприємництва в два рази в середньому менше, ніж у країнах ЄС. У Литві дуже низький рівень підприємництва, тобто число господарських суб'єктів, що припадають на жителів країни, становить 4,4%. У той час як, в країнах ЄС він коливається від 10 до 13%. Частково несприятлива правове середовище, податкові пільги тільки для мікропідприємств, некваліфікована робоча сила в деяких регіонах, неефективна діяльність державних інститутів, безліч бюрократичних бар'єрів, недостатня увага до стратегічного планування інвестицій, низький внутрішній вжиток. Не створено привабливий міжнародний імідж Литви.
Однією з головних причин низької конкурентноздатності продукції є зношення обладнання, повільні темпи впровадження нових технологій та інновацій, в секторі житлового господарства більшість споруд застаріли і знаходяться в поганому стані.
Мале підприємництво та бізнес в Іспанії-розвинена індустріально-аграрна країна
Найбільшу частину малих підприємств в Іспанії становить сільське господарство - до 80%, інші галузі, такі як будівництво, промисловість, суднобудування складають близько 25-30%. Розглянемо основні причини, які сприяють успіху Іспанії в розвитку малого підприємництва.
В Іспанії існує безліч програм, спрямованих на підтримку і розвиток малого підприємництва. Уряд країни приділяє велику увагу тим суб'єктам малого підприємництва, які беруть активну участь в соціальній політиці країни шляхом створення додаткових робочих місць для соціально незахищених громадян, таких як студенти, жінки, іммігранти і т.д., а також сприяють розвитку регіонів з низькими економічними показниками .
Уряд Іспанії велику увагу приділяють розвитку наукомістких галузей і наукових досягнень.
Держава сприяє підтримці малого підприємництва, створюючи велику кількість різних організацій і фондів. Такі організації поділяються на дві групи, в які входять товариства з підтримки малого підприємництва на території країн Євросоюзу.
До першої групи належать товариства взаємного гарантування. Дані підприємства надають гарантії для кредиторів з метою отримання кредитів для розвитку малого бізнесу, надаючи свою власність для застави або виступаючи поручителями.
Друга група включає в себе товариства взаємного фінансування, які фінансують, інвестують і надають субсидії для суб'єктів малого підприємництва. До цієї групи входить Державний інститут офіційного кредитування Іспанії.
Крім того, в Іспанії існує велика кількість організацій, які захищають інтереси малого підприємництва. Прикладом може послужити Асоціація малого бізнесу та торгово-промислова палата, філії яких розташовані в кожному місті.
До позитивних сторін розвитку малого підприємництва в Іспанії слід відзначити низький рівень бюрократії. Для реєстрації малого підприємства і отримання ліцензії підприємці витрачають не більше 24 годин. Такі ж умови поширюються і на нерезидентів країни. В результаті, іноземні громадяни беруть участь у розвитку малого підприємництва країни.
Найбільша кількість малих підприємств створено в торгівлі, будівництві та харчової промисловості.
Особливий прошарок у малому та середньому бізнесі в країнах із високим конкурентним статусом утворюють так звані “газелі”, тобто підприємства із високими темпами зростання. Сьогодні їхчастка у загальній кількості суб’єктів малого та середнього бізнесу не перевищує 10%. Однак, аналіз\результатів великомасштабного опитування підприємців у високорозвинених країнах стосовно очікувань щодо швидкого зростання їх бізнесу дозволяє припустити, що протягом наступних п’яти років частка “газелей” зросте до 15%.
Назву “газелей” в науковій літературі отримали підприємства малого та середнього бізнесу зі здатністю до швидкого зростання у короткостроковій перспективі.
Кількісний критерій швидкого зростання було запроваджено Монітором глобального підприємництва (англ. GEM — Global Entrepreneurship Monitor) тільки у 2007 р. Швидкозростаючими є ті підприємства малого та середнього бізнесу, які протягом п’яти років діяльності створили хоча б 20 нових робочих місць .
Визначна особливість таких підприємницьких структур полягає у тому, що саме ці
підприємства створюють від 50 до 60% нових робочих місць.
ІТАЛІЯ (високорозвинена індустріально-аграрна країна)
Якщо предметом національної гордості італійців – культура. Італію поділяють на промислову північ і слаборозвинутий південь. Типовий представник півночі думає про роботу і капітал, а представник півдня – про владу і добре життя.
Горизонтально Італія поділена на регіони, а вертикально – на фракції. В італійському житті домінують наступні угрупування: політичні партії, державний і приватний сектори, профспілки, церква і держава. Щоб жити в суспільстві, необхідно обов’язково належати до якоїсь з цих груп. Сімейні зв’язки в Італії мають набагато більше значення, ніж в будь-якій іншій країні Європи, за винятком, Іспанії. На сімейних зв´язках базується вся система найму на роботу і структура малого бізнесу. Політичні партії контролюють призначення на конкретні посади, починаючи з Кабінету Міністрів, середньої ланки управління багатьох державних компаній і закінчуючи муніципальними службовцями.
Основою господарювання в Італії є тисячі фірм різних розмірів, розташованих, переважно, на півночі. Їх власники виступають проти злиття, тому що прагнуть зберегти незалежність – як політичну, так і фінансову.
На сімейних зв’язках побудована система найму на роботу і структура малого бізнесу, оскільки дуже вигідно всі справи вести однією сім’єю і зберігати невеликі розміри фірми, оскільки в звітах можна вказувати лише власні прізвища, виключаючи тим самим витрати на соціальне страхування, а з найнятими на тимчасову роботу розраховуватися готівкою, ігноруючи банки і
|
профспілки. Продуктивність такого сектору набагато більша, ніж державного, а страйки тут – велика рідкість.
Роздрібна торгівля, сільське господарство, будівництво представлені в цій країні кооперативами, які об’єднуються у консорціум.
Приблизно 40% офіційно зареєстрованої робочої сили об’єднані в союзи, які надзвичайно політизовані, тому їх членство мотивується швидше політичною, ніж ремісничою або промисловою спрямованістю. Крім трьох основних (християнсько-демократичної, комуністичної, соціал-демократичної) існує велика кількість дрібних спілок та робітничих комітетів.
В Італії існує два ринки праці:
- офіційний ринок – добре відрегульований і використовує систему впливу в таких сферах, як набір службовців та їх звільнення;
- неофіційний ринок праці – охоплює 25% всієї робочої сили, не регулюється.
Ділові відносини побудовані на принципах взаємозалежності і взаємоповинності, які вигідні членам великих сімей. Найбільш процвітаючими є організації та підприємства, побудовані за принципом “сім’я”. Відносин, заснованих на контракті і договорі про зарплату, недостатньо. Обов’язковими є відносини, засновані на честі.
Кіпр
Багато підприємців справедливо вважають Кіпр "податковим раєм", де процвітає офшорний бізнес. Це правильна оцінка, але варто зазначити, що Кіпр — нетиповий офшорний центр. Він належить до країн з помірним оподаткуванням, що стало підставою для укладення Кіпром низки податкових угод з іншими країнами.
Хоча Кіпр перестав бути тим податковим раєм, яким він був до вступу в Євросоюз, координати цього острова залишаються досить привабливими для іноземних інвесторів. Високорозвинутий і плідний бізнес-клімат цієї країни в поєднанні з низьким рівнем прибуткового податку (усього 10%!) цілком пояснюють їхній вибір.
Кіпрські компанії часто використовуються як: Торгові компанії. Цей вид підприємства найкращим чином підходить для міжнародних торгових операцій; з чистого прибутку стягується найнижчий податок в Європі: 10%. Крім цього, виплата дивідендів акціонерам-нерезидентам податком не обкладається.Якщо правління кіпрської компанії знаходиться за кордоном (тобто директора є нерезидентами), вона може бути звільнена від сплати податків на Кіпрі. Самий вдалий метод її використання - торгівля. При цьому слід врахувати, що на таку компанію не поширюються переваги угод про уникнення подвійного оподаткування. Сертифікат податкового резіденства (який підтверджує, що компанія перебуває на Кіпрі і платить податки Кіпру), у цьому випадку також не видається.
Офшорні компанії, створення яких допускається на Кіпрі, можуть користуватися сприятливим податковим кліматом країни і бути надзвичайно корисними для міжнародного податкового планування. Офшорні компанії, які реєструються на Кіпрі, мають повністю (на 100 %) контролюватися закордонними резидентами і здійснювати всі операції за межами Кіпру. Проте офшорним компаніям дозволяється мати власний офіс на Кіпрі, і з нього можна керувати офшорною діяльністю фірми. Офшорні компанії за організаційно-правовою формою можуть бути й акціонерними товариствами, і компаніями на гарантіях, і партнерствами, і філіями закордонних фірм.
Холдингові компанії. При дотриманні всіх мінімальних вимог, виплата дивідендів цієї компанії своїм філіям з-за кордону обкладається 0%-им податком
Латвія
У Латвії влада заважає бізнесу набагато сильніше, ніж у Литві та Естонії (
За рівнем економічної свободи Латвія помітно відстає від сусідніх країн Балтії: Литви та Естонії. Про це свідчать новітні результати щорічного дослідження, проведеного американським Heritage Foundation спільно з газетою Wall Street Journal.
За рівнем економічної свободи Латвія помітно відстає від сусідніх країн Балтії: Литви та Естонії.
Найбільш популярні форми компаній в Латвійській Республіці-Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Ви також можете замовити банківського рахунку відкриття для юридичної або фізичної особи. У Латвії Капітал ТОВ може бути 1 євро, що робить створення європейської компанії особливо привабливою. Як Латвії є повноправним членом Європейського Союзу, реєстрації компанії в Латвії, ви придбаєте європейських фірма, яка має всі переваги ведення бізнесу в межах ЄС. Іноземця може бути єдиним засновник компанії.
Полі́тика в га́лузі підприє́мництва (англ. Enterprise policy) — має на меті спростити створення і розвиток підприємств та виробництв на території Європейського Союзу. Повноваження ЄС у цій сфері обмежуються тільки підтримкою і координацією ініціатив держав-членів. ЄС не може ні диктувати національні політики, ні гармонізувати національні закони й інші акти..
Політика в галузі підприємництва прагне допомогти підприємствам, особливо малим і середнім, пристосовуватись до структурних змін і розвиватися. Вона заохочує їхню співпрацю та спонукає повною мірою використовувати переваги науково-дослідних і технологічних розробок та інновацій. Створення «Європи підприємництва» — один з центральних елементів Лісабонської стратегії.
Греція
Греція — індустріально-аграрна держава із середнім рівнем розвитку виробництва. Основні галузі промисловості: текстильна (домінує), хімічна, нафтохімічна, туризм, харчова та тютюнова, гірнича, паперова, цементна, металовиробна.
Валовий прибуток підприємства визначається шляхом додавання фінансового результату (прибутку або збитку) за кожним видом діяльності. Розвиток малого та середнього бізнесу.
З 1 січня 1997 р. підприємства отримали право створювати резерви за сумнівними боргами, куди спрямовується частина оподатковуваного прибутку (не більше 0,5 % річного обороту або 35 % від суми дебіторської заборгованості).
Щоб почати в Греції власну справу, вам це обійдеться не дешево:
Середня величина початкових капіталовкладень: ~ 83.000 €
Велика ризикованість з точки зору особистих коштів(банк бере третину ризику).
Власний капітал (за рахунок економії): 53% вартості вкладений інвестицій.
Високий рівень впевненості в собі (знання та навички, щоб почати бізнесу): (1 е місце в Європі)
Але в той же час чемпіони світу в страху невдачі
Високий рівень статус і повагу до підприємців
Данія
Образ Данії, як моделі зразкової держави, заснованої на коаліції та відповідальності, не виключає обов’язковість автономії та незалежності. Основу сільського господарства складають маленькі фірми і невеликі холдинги в робочій сітці кооперативів, а рибна промисловість тримається переважно на капіталах власників. Промисловість і сільське господарство Данії перебувають у приватній власності. Фірми чітко структуровані, а в ієрархічному плані – чисто функціональні. Керівник розглядається як тренер команди. Його вплив ґрунтується на професіоналізмі та компетентності.
Датський уряд вжив багато кроків, щоб зробити Данії привабливим місцем для інвестицій і нових підприємств. Він налагодив державно-приватне партнерство для наукових досліджень, зв'язку та інформаційних технологій, щоб допомогти побудувати надійну інфраструктуру та стимулювати зростання в приватному секторі. Підприємництво розвивається в Данії за останні десять років.