Т. 5.3. Порядок фінансування народного господарства в Україні

Зміст

1. Особливості фінансування державних підприємств у період переходу до ринкової економіки.

2. Порядок фінансування промисловості та капіталовкладення.

4. Порядок фінансування ЖКГ в умовах перехідної економіки.

5. Правові основи та особливості фінансування видатків енергетики та транспорту.

У фінансовому праві державні видатки виділено в окремий інститут державних видатків, який утворюється фінансово-правовими нормами, що регулюють суспільні відносини щодо витрачання державних і комунальних грошових ресурсів.

Суб’єктами цього інституту є: держава в особі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, галузеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації.

Об’єктом є мобілізовані у розпорядження держави та державних і комунальних підприємств кошти.

Як економічна категорія державні видатки об’єднують витрати, що покриваються з централізованих і децентралізованих державних фондів.

Державні видатки здійснюються шляхом фінансування. Фінансування державних видатків — це плановий, цільовий, безповоротний і безвідплатний відпуск грошових коштів, який виконується шляхом поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел фінансування, проводиться мірою здійснення планового використання коштів для забезпечення виконання функцій держави.

Залежно від джерел фінансування виділяють такі його види:

· бюджетне фінансування — проводиться за рахунок бюджетних коштів;

· самофінансування — використовується для покриття видатків державних і комунальних підприємств за рахунок їх власних фінансових ресурсів;

· державне кредитування — надається кредит як державі, так і державою.

1. Особливості фінансування державних підприємств у період переходу до ринкової економіки

Метою надання фінпідтримки підприємствам з бюджетних асигнувань на поворотній або безповоротній основі є запобігання банкрутству, відновлення платоспроможності, оздоровлення фінансового становища підприємств, підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт чи послуг.

Порядок надання підтримки підприємствам визначається КМУ і НБУ, які затверджують Положення про надання підтримки з бюджетних асигнувань.

У ньому визначається порядок підготовки, розгляду і затвердження проектів використання коштів, що надаватимуться як держпідтримка, бізнес–планів, проектів, санації цих підприємств. Джерелами фінансування можуть бути кредити НБУ, кредитні ресурси, самостійно залучені комерційними банками.

Фінансова підтримка підприємствам за строками може мати коротко-довгостроковий характер.

Короткострокову підтримку надають підприємствам протягом 1 року із урахуванням можливості її ефективного використання розподіляють на визначені розрахунками частини. Для цього складають план-графік надання коштів.

Довгострокову фінансову підтримку надають протягом 2-5 років окремим підприємствам, які забезпечують ефективне функціонування економіки.

На безповоротній основі фінансова підтримка надається:

· Для фінансування витрат на відновлення платоспроможності окремих підприємств, діяльність яких пов’язана з виконанням загальних державних програм;

· Для відшкодування витрат на будівництво та утримання об’єктів соціальної сфери підприємства;

· Для відшкодування збитків конкретним підприємствам у випадках, коли чинним законодавством встановлено умови господарювання, при яких не забезпечується відшкодування витрат на виробництво товарів, що може призвести до їхнього банкрутства .

У всіх інших випадках фінансова підтримка надається виключно на поворотній основі.

Основним критерієм відбору підприємств для надання фінансової підтримки є:

- потенційна прибутковість;

- достатня підготовленість управлінського персоналу;

- наявність ринків збуту на продукцію підприємства в Україні і за межами;

- конкурентоспроможність продукції;

- фінансове становище підприємства на момент розгляду та в перспективі;

- відповідність продукції, що випускається підприємством державним пріоритетам.

Фінансову підтримку у вигляді позики надає Мінфін на договірній основі.

У договорі передбачається:

· Зобов’язання сторін щодо обсягів, термінів надання позики, її цільового використання;

· Заходи щодо забезпечення своєчасного повернення позики;

· Відповідальність сторін за порушення умов договору;

· Порядок сплати процентів за використання бюджетних позик[8, c. 384-386].