2.1.2 Розміщення допоміжних комунікаційних кімнат

Неподалік осі симетрії першого поверху, розміщуємо допоміжну комунікаційну кімнату (IDF1). На другому поверсі розміщуємо дві комунікаційні кімнати (IDF2, MDF) розташовані максимально вигідно у відношенні загальної довжини горизонтальної прокладки кабелю. На третьому поверсі розташовано допоміжну комунікаційну кімнату (IDF3)

Вибраний варіант кількості та розташування комунікаційних кімнат пов’язаний із обмеженнями обраного фізичного середовища передачі інформації, а також логічним поділом робочих станцій з метою максимально ефективного розподілу ресурсів мережі між підрозділами університету.

2.1.3 Прокладення кабелю

Для горизонтального прокладення локальної мережі в сполученні комп’ютерний клас – MDF (IDF) обрано кабель UTP (Unshielded Twisted Pair) категорії 6. Максимальна довжина вітки кабелю не перевищує 50 м. Вибраний тип кабелю дозволяє забезпечити швидкість передачі даних на момент введення мережі в експлуатацію 100 Мбіт/с (Fast Ethernet), а в перспективі – 1 Гбіт/с (Gigabit Ethernet). Прокладення кабелю здійснюється вздовж стін коридору вище рівня дверей в комунікаційних трубах.

Для вертикального та горизонтального прокладення локальної мережі між головною та допоміжними комунікаційними кімнатами обрано оптоволоконний кабель категорії 6 (швидкість передачі інформації - 1 Гбіт/с). Вибір пояснюється радіо-магнітною завадостійкістю такого фізичного середовища, яка особливо необхідна на магістральних інформаційних сполученнях. Прокладення кабелю здійснюється вздовж стін коридору вище рівня дверей в комунікаційних трубах та вертикальних вентиляційних трубах (між поверхами).

2.2 Вимоги до серверів

Сервер – комп’ютер в мережі, який надає свої ресурси користувачам мережі або керує доступом користувачів до мережевих ресурсів.

Для ефективного функціонування таке обладнання повинне мати високу швидкодію, яка забезпечується частотою процесора, об’ємом оперативної пам’яті та швидкодією операційної системи. На серверах повинна проводитись необхідна політика безпеки для захисту ресурсів.

Всім серверам корпоративної мережі виділені статичні IP-адреси.

2.2.1 Domain Names Service, Email Service, сервери бібліотеки та додатків

DNS (Domain Names Service) – це розподілена база даних, яка підтримує ієрархічну систему імен для ідентифікації вузлів в мережі. Служба DNS призначена для розв’язання IP-адрес по відомому символьному імені вузла.

Окрім головного DNS-сервера в MDF кімнаті, пропонується розмістити додаткові кешуючі DNS-сервери в IDF кімнатах.

Для централізації доступу до інформаційних ресурсів в MDF пропонується також розмістити сервери електронної пошти, бібліотеки та додатків.

2.2.2 Адміністративний сервер

У всіх комунікаційних кімнатах, які сегментують університетську мережу за підрозділами, встановлюється адміністративний сервер, на якому буде зберігатись інформація про результати навчання, відвідування, оцінювання та ін. всіх студентів. Доступ до серверів цього класу потрібно надати тільки викладачам та обслуговуючому персоналу.