Сили цивільного захисту

Сили ЦЗ призначені для виконання завдань ЦЗ і складаються:

а) із сил центрального підпорядкування:

– оперативно-рятувальної служби ЦЗ;

– спеціальних (воєнізованих) і спеціалізованих аварійно-рятувальних формувань та їх підрозділів;

– аварійно-відновлювальних служб;

– авіаційних та піротехнічних підрозділів;

– формувань особливого періоду;

– підрозділів забезпечення та матеріальних резервів та ін.;

б) з регіональних і місцевих сил:

– аварійно-рятувальних формувань і підрозділів;

– спеціалізованих аварійно-рятувальних служб (АРС);

– сил і засобів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

– сил і засобів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

– добровільних рятувальних формувань.

Особовий склад органів і підрозділів ЦЗ становлять особи рядового і начальницького складу, яких відбирають на контрактній основі. На службу приймають громадян України, які досягли 18-річного віку і спроможні виконувати відповідні службові обов’язки, окрім осіб, які підлягають призову на строкову військову службу до Збройних сил України та інших формувань, а також осіб, яких раніше було засуджено і судимість не знято.

Виконання основних завдань щодо запобігання та ліквідації наслідків НС, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт покладено на АРС, які обслуговують окремі території, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, де існує небезпека виникнення НС природного чи техногенного характеру. Об’єктові АРС створюються на небезпечних об’єктах підвищеного ризику виникнення аварії. АРС можуть бути спеціалізованими або неспеціалізованими, створеними на професійній або на непрофесійній основі.

До складу АРС входять органи управління та їх сили (аварійно-рятувальні формування та допоміжні підрозділи). Професійні АРС забезпечують постійну цілодобову готовність своїх формувань до негайного виїзду на об’єкти і території для рятування людей та ліквідації НС. Керує аварійно-рятувальними роботами уповноважений керівник з ліквідації НС, якого призначає залежно від рівня НС відповідний орган виконавчої влади. Уповноважений керівник з ліквідації НС утворює робочий орган – штаб з ліквідації НС, що діє відповідно до затвердженого Положення і заздалегідь розроблених планів реагування на НС.

Особливим видом державних АРС є Державна служба медицини катастроф, що має надавати громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях безплатну медичну допомогу. Служба медицини катастроф складається з медичних сил, лікувальних засобів та закладів і діє під керівництвом Міністерства охорони здоров’я.

Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

Залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабів і особливостей НС рішенням органу виконавчої влади у межах конкретної території можуть встановлюватися такі режими функціонування системи ЦЗ:

1. Режим повсякденного функціонування – за нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної обстановки. У цьому режимі провадять такі заходи:

– спостереження і контроль за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглих до них територій;

– розробку і виконання заходів щодо запобігання НС, забезпечення захисту населення, зменшення можливих матеріальних утрат;

– створення і поновлення матеріальних резервів для ліквідації наслідків НС;

– постійне прогнозування обстановки, погіршення якої може призвести до НС.

2. Режим підвищеної готовності – у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної та іншої обстановки. У цьому режимі здійснюють заходи режиму повсякденного функціонування, і додатково:

– формування оперативних груп для виявлення причини погіршення обстановки;

– посилення спостереження і контролю за ситуацією на потенційно небезпечних об’єктах, а також обстановкою, і прогнозування можливості виникнення НС та її масштабів;

– здійснення заходів для запобігання виникнення НС, захисту населення і територій;

– приведення у стан підвищеної готовності наявних сил і засобів тощо.

3. Режим надзвичайної ситуації – у разі виникнення і під час ліквідації наслідків НС. У цьому режимі:

– організовують захист населення і територій;

– організовують роботу, пов’язану з локалізацією або ліквідацією наслідків НС;

– забезпечують стале функціонування об’єктів економіки та об’єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

– постійно контролюють стан довкілля тощо.

4. Режим надзвичайного стану – встановлюють відповідно до вимог Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».

Для своєчасного та ефективного реагування на НС організовують взаємодію органів управління та підпорядкованих їм сил територіальних і функціональних підсистем на загальнодержавному, регіональному рівнях під керівництвом відповідної комісії з ТЕБ та НС.

Надзвичайний стан – це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, та покладає на них додаткові обов’язки.

Режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій та епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу у разі масових порушень правопорядку або спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України через насильство.

Надзвичайний стан вводять по всій території України або в окремих регіонах постановою Верховної Ради України з негайним повідомленням Президента України або Указом Президента, який підлягає затвердженню Верховною Радою України. Під час надзвичайного стану держава може вжити таких заходів:

– встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування;

– обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;

– посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення а також діяльність можливих об’єктів народного господарства;

– заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, спортивних та інших масових заходів;

– заборона страйків.

5. Режим воєнного стану встановлюється в умовах воєнних дій; порядок підпорядкування ЄС ЦЗ військовому командуванню визначається відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».