53

Лекція 18. Україна в роки Другої світової війни План.

1. Становище українських земель напередодні Другої світової війни.

2. Початок Другої світової війни.

3. Встановлення радянської влади в Західній Україні.

4. Входження Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР.

5. Воєнні дії на території СРСР.

6. Початок воєнних дій на території України.

7. Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни.

8. Визволення України від німецько-фашистських загарбників.

9. Внесок працівників тилу України в перемогу над фашизмом у роки Другої світової війни.

10. Українська наука та культура в роки війни. Література

1. Бойко О. Історія України. - К., 1997.

2. Борисенко В. Курс української історії. - К., 1997.

3. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. - К., 1995.

4. Історія України. Навчальний посібник. - К., 1997.

5. Історія України в особах XIX - XX ст. - К., 1995.

6. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. - К., 1996.

7. Рибалка І. Історія України. - Ч.1-2. - Харків, 1995-1997.

1. Становище українських земель напередодні Другої світової війни

Напередодні Другої світової війни українські землі перебували під владою чотирьох держав:

• СРСР (Українська РСР);

• Польщі (Галичина, Підляшшя, Берестейщина, Волинь);

• Румунії (Північна Буковина з Хотинським, Ізмаїльським та Акерманським повітами Бессарабії);

• Чехословаччини (Закарпаття).

Після Мюнхенської змови Гітлера з керівними колами Англії та Франції у вересні 1938 р. ситуація дещо змінилася – Закарпаття було окуповане угорськими військами.

Пакт Молотова – Ріббентропа. 23 серпня 1939 р. в Москві між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною був підписаний пакт про ненапад. Цей договір, що увійшов в історію як «Пакт Молотова – Ріббентропа», підписали народний комісар закордонних справ СРСР В. Молотов та міністр закордонних справ Німеччини І. фон Ріббентроп.

Окремою частиною цього документа став таємний додатковий протокол, що визначав розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі. Протокол складався з короткої преамбули й таких чотирьох пунктів:

1. У разі територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини й СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віденського краю визнавали обидві сторони.

2. У разі територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини й СРСР повинна проходити приблизно по лінії річок Нарва, Вісла й Сян. Питання, чи буде у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави та якими будуть кордони цієї держави, має бути остаточно з’ясоване протягом подальшого політичного розвитку.

3. СРСР виявив зацікавлення Бессарабією. З німецького боку підкреслювалася повна політична незацікавленість щодо областей Південно-Східної Європи.

4. Цей протокол обидві сторони мали зберігати в суворій таємниці. З підписанням таємного додаткового протоколу різко змінилося стратегічне розташування сил у Європі на користь фашистської Німеччини. Цим пактом дві тоталітарні держави гітлерівська Німеччина й сталінський Радянський Союз – прискорили розв’язання Другої світової війни 1939-1945 pp. У процесі його реалізації обидві країни здійснювали спільні агресивні дії проти Польщі та інших країн.

У цілому ж, Пакт Молотова – Ріббентропа розв’язував Гітлеру руки в його загарбницьких планах у Європі.