
- •Музикотерапія: сприйняття музики та її вплив на підлітків
- •Розділ і психофізіологічний аспект сприйняття і впливу музики
- •1.1 Психофізіологічні реакції людини, пов'язані зі сприйняттям музики
- •1.2 Сприйняття музичного ритму і його вплив на слухача
- •Розділ іі музичне переживання як психічний феномен
- •2.1 Роль емоцій у сприйнятті музики і її вплив на людину
- •2.2 Темперамент і характер музичного твору
- •Модель темпераменту за Айзенком
- •Модель темпераментів за Айзенком і характеру музики
- •2.3. Роль музики та іі вплив на людину
- •Розділ ііі емпіричне дослідження сприйняття музики та її впливу на підлітків
- •3.1. Етапи проведення емпіричного дослідження
- •3.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження
- •Визначення типу темпераменту підлітків
- •Схильність підлітків до вибору музики
- •Висновки
- •Додатки Личностный опросник г.Айзенка
- •Обработка данных.
- •Списки використаних джерел
2.2 Темперамент і характер музичного твору
У своїй статті «Моделювання емоцій засобами музики» Петрушин В. І. виділяє загальні закономірності музичного характеру, як правило, формуються наступним чином:
1. повільний темп + мінорне забарвлення звучання в узагальненому вигляді моделюють емоцію смутку і передають настрої смутку, зневіри, скорботи, жалю про літо прекрасне минуле.
2. повільний темп + мажорне забарвлення моделюють емоційні стани спокою, розслабленості, задоволеності. Характер музичного твору в цьому випадку буде споглядальним, урівноваженим, умиротвореним.
3. швидкий темп + мінорне забарвлення в узагальненому вигляді моделюють емоцію гніву. Характер музики в цьому випадку буде напружено-драматичним, схвильованим, пристрасним, героїчним.
4. швидкий темп + мажорне забарвлення моделюють емоцію радості. Характер музики життєстверджуючий, оптимістичний, веселий, радісний, радісний [13, с. 9].
Становлять особливий інтерес дослідження, присвячені визначенню не тільки характеру, а й темпераменту твору. В області психології велике поширення набула модель визначення темпераменту людини, запропонована свого часу знаменитим англійським психологом Гансом Айзенком.
Продовжуючи дослідження феноменів музичного характеру і темпераменту Петрушин В. І. пропонує провести наступний експеримент:
Надавши тим же двох векторам значення інтроверсії-екстраверсії і стабільності-нейротизму, отримуємо наступну модель чотирьох класичних типів темпераменту.
Таблиця 2.1.
Модель темпераменту за Айзенком
Нейротизм
Стабільність |
Зробимо моделювання емоцій в музиці. Оскільки темперамент людини відображає найбільш суттєві ознаки емоційного життя, а музика націлена на те ж саме, то в цій моделі ми можемо замінити психологічний параметр «нейротизм-спокій» на музичний параметр «мажор-мінор», а «інтроверсію-екстраверсію» - на параметр «повільно-швидко».
Ми маємо право це зробити, так як нейротизм характеризується неспокоєм і тривожної мінорній забарвленням, а спокій - мажором. Темп психічної активності у інтровертів, як правило, більш повільний і вони досить ригідні, тобто, мало рухомі в психічному відношенні, а екстраверти відрізняються більш швидким темпом психічного життя.
Таким чином ми отримуємо модель відображення в музиці основних базових емоцій людини:
Таблиця 2.2.
Модель темпераментів за Айзенком і характеру музики
Мінор
Мажор |
Кожна з наведених базових емоцій, що знаходить своє відображення в різних творах мистецтва, висловлює особливе ставлення людини до цінностей, якими пронизана його життя в суспільстві. Трагедія і комедія, билина і епос - відображення тих почуттів і станів, які пронизують життєвий шлях людини від народження до могили. І скрізь ми можемо відчути те характерне відчуття руху, яке внутрішньо притаманне тому або іншому людському переживанню.