3.2. Визначення граничних розмірів

Граничні значення діаметрів зовнішнього різьблення:

d_2max = d₂ + es = 13,026 + 0 = 13,026 мм

d_2min = d₂ + ei = 13,026 - 0,140 = 12,886 мм

d_1max = d₁ + es = 12,376 + 0 = 12,376 мм

d_1min = не нормується

d_max = d + es = 14 + 0 = 14 мм

d_min = d + ei = 14 - 0,236 = 13,764 мм

Граничні значення діаметрів внутрішнього різьблення:

D_2max = D₂ + ES = 13,026 + 0,3 = 113,326 мм

D_2min = D₂ + EI = 13,026 + 0 = 13,026 мм

D_1max = D₁ + ES = 12,376 + 0,475 = 12,851 мм

D_1min = D₁ + EI = 12,376 + 0 = 13,376 мм

D_max = не нормується

D_min = D + EI = 14 + 0=14 мм

4. Розрахунок розмірних ланцюгів методом повної взаємозамінності

А₀=

Таблиця 4.1

№	Розмір ланок,мм	i	TAj, мкм	Граничні відх.
1	3	0,75	12	3-0,012
2	24	1,3	21
3	43	-	120	43-0,12
4	15	1,1	18	15-0,18
5	80	2,2	35	80-0,035
6	15	1,1	18	15-0,18
7	43	-	120	43-0,12
8	24	1,3	21
9	3	0,75	12	3-0,012
10	238,2	2,9	46	238,2-0,046
∑		11,4	423

А₀=∑А_зб-∑А_зм.

А₀=А₉+А₁₀+А₁-(А₂+ А₃+А₄+А₅ +А₆+А₇+А₈); (1)

З рівняння (1) А₁₀=238,2 мм

TA₀=ES-EI=400+100=500мкм (2)

TA₃=TA₇= ES-EI=0+120=120мкм (3)

a_с= (4)

Вирази (2), (3) підставляємо в (4).

a_с= =22,8

За таблицею 1 визначаємо квалітет залежно від одиниць допуску.

Обираємо квалітет - 7

За таблицею 3 визначаємо допуск ланок і записуємо в таблицю 4.1.

Отримані результати задовольняють умові TA₀ ; 500 423

Визначаємо граничні відхилення

4. Технічний опис складальної одиниці

У додатку представлене складальне креслення вихідного валу одноступінчастого циліндричного редуктора.

Вихідний вал одноступінчастого циліндричного редуктора призначен для одержання заданої частоти обертання й обертового моменту

Вал встановлений у корпусі 1 редуктора на шарикопідшипниках 7. На

вал насаджено зубчасте колесо 4 - за допомогою шліцьового з`єднання. Для запобігання осьового переміщення зубчастого колеса і вала щодо підшипників кочення 7 і корпуса 1 на вал насаджені втулки 5,6 між зубчастим колесом і підшипником кочення. Підшипникові вузли з двох сторін закриваються кришками з прокладками, що кріпляться болтами до корпуса редуктора. Прокладки призначені для регулювання зазору між торцями кришок 1 і підшипника 7.

Перед складанням редуктора внутрішню порожнину корпуса коробки передач ретельно очищають і покривають маслостійкою фарбою. Складання вихідного вала роблять у відповідності зі складальним кресленням.

На шліцьову частину вала насаджується зубчасте колесо 4, потім втулка 5.

Втулка 3 насаджується вільно без зусилля. На наступному етапі із двох сторін встановлюють шарикопідшипники. Зібрані вали укладають у корпус коробки передач і встановлюють кришки, закріпивши її кріпильними болтами. На підшипникові камери ставлять кришки: ліворуч глуху із прокладкою 2,затягуючи болтами, що кріплять; праворуч наскрізну із прокладкою. Кришку наскрізну також затягують болтами 8. Умова складання - витримка зазору між торцем наскрізної кришки і підшипника 7.

Правильність складання вихідного вала редуктора здійснюють перевіркою провертання вала і відсутністю заклинювання підшипників.

В ИСНОВОК

У ході виконання курсової роботи були визначені умови і вимоги для

виготовлення, складання і експлуатації вихідного валу одноступінчастого циліндричного редуктора у відповідності зі стандартами на виготовлення, складання і експлуатацію подібних механізмів.

Для всіх з'єднань були обрані, розраховані й обґрунтовані посадки з урахуванням вимог до конструкції. Усі посадки задовольняють вимогам ГОСТ 25346-82, який визначає основні принципи взаємозамінності. Складено розмірний ланцюг на лінійні вихідного валу одноступінчастого циліндричного редуктора. Для розмірів, що входять до складу розмірного ланцюга визначені: квалітет точності і допуск на виготовлення окремих деталей і складання вихідного вала редуктора. Розрахунок зроблений методом повної взаємозамінності.

Для контролю дійсних розмірів деталей були обрані й обґрунтовані

універсальні вимірювальні засоби. За допомогою їх робітник на стадії виготовлення, складання і технічного обслуговування редуктора може установити відхилення дійсного розміру від номінального і виявити причину дефекту, що веде до запобігання виходу з ладу механізму під час експлуатації. Для складних профільних розмірів варто застосовувати калібри, що дозволяють з великою точністю і меншою витратою часу на вимірювальні операції визначити перебування дійсного розміру в межах відхилень, що допускаються, від номінального розміру. Дотримання усіх установлених вимог на виготовлення, складання і експлуатацію редуктора гарантує надійну роботу механізму без капітальних ремонтів і з малою імовірністю виходу з ладу в заданий термін експлуатації.

П ЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Белкин И.М. Справочник по допускам и посадкам - М. - 320 с.

2. Гжиров Р.И. Краткий справочник конструктора. Справочник. - Л.: 1984.-464с.

3. Допуски и посадки. Справочник. В 2-х ч. / В.Д. Мягков и др. - Л.:

Машиностроение, 1982. – ч. І – 543 с.

4. ГОСТ 25346-82 ЕСДП. Общие положення, ряды допусков и основних

отклонений.

5. ГОСТ 25347-82 ЕСДП. Поля допусков и рекомендованные посадки.

6. ГОСТ 25348-82 ЕСДП. Ряды допусков, основнЫе отклонения и поля допусков размеров свыше 3150 мм.

7. Допуски н посадки. Справочник, В 2-х ч. / В.Д. Мягков и др. - Л.:

Машиностроение, 1983. - ч.2. – 448 с.

8. Справочник контролера машиностроительного завода. Допуски, посадки, линейные измерения/ А.Н. Виноградов, Ю. А. Воробьев, и др. Под ред. А.И. Якушева. - 3-є изд.. перераб. и доп. - М.: Машиностроение,1980. - 527с.