3. Завдання лфк і методика лг при переломах трубчастих кісток в залежності від періоду і методу лікування перелому.

загальними реакціями, які можна розглядати як травматичну хворобу.

На місцевому рівні це гематоми, розриви та роздавлення тканин, некроз, деструкція та порушення гемодинаміки і трофічних процесів.

Загальні реакції виникають в результаті больового шоку, інтоксикації, розладів нейрорегуляції та гіподинамії.

В подальшому у пошкоджених тканинах наступає атрофія, рубцювання з деформацією і порушенням функції

1-й період- імобілізаційний. Іммобілізація проводиться різними методами. Він тягнеться від 2-3 тижнів до декількох місяців в залежності від травми і методів лікування.

Основне завдання - попередження ускладнень, гіподинамії; по-кращення загального стану; стимуляція гемодинаміки та репаративних процесів.

2-й період – постіммобілізаційний, коли наступає віднов-лення анатомічної цілості кісток та часткове відновлення функції Кістковий мозіль ще не повністю сформований, наявні ннабряки та деформації. .Завдання- поступове відновлення порушених функцій суглобів, зміцнення мязів, підготовка до побутових навантажень.

3-й період – відновлення функції і працездатності. Це кінцева мета лікування і медичної реабілітації.

Лікування положенням:

ри цьому кінцівкам і травмованим сегментам надають функціонально вигідне положення. Мета: Попередження перерозтягнення мязів, Їх атрофії та деформації суглобів.

Рука: плече відведене на 45°, згинання в лікті на 90°, проміжне положення між супінацією і пронацією, китиця розігнута, пальці ніби охоплюють кулю.

Нижні кінцівки при травмах тазу дещо розведені, напівзігнуті в колінах, під колінами валики.

При травмах хребта хворий укладається на деревяний щит, застосовується витяжіння.

Завдання:

1й період: підвищення загального життєвого тонусу, поліпшення нервової регуляції, кровообігу, функцій дихання та травлення, запобігання порушенням,як пов»язані з ліжковим режимом, адаптація систем до поступового фіз. Навантаженя, стимуляція регенерації в пошкодженій кінцівці, профілактика м»язових гіпотоній, туго рухомості, контрактур.

2й період: підготовка хворого до вставання, тренування вестибулярного апарату, навчання пересування на милицяж, поліпшення психічного стану, відновлення об»єму рухів, зміцнення атрофованих м»язів, сприяння швидкому завершенню регенерації.

3й період: повне відновлення функції ушкодженого відділу, ліквідація залишкових порушень і контрактур, атрофії м»язів, м»язевої слабкості, адаптація до побутових навантажень.

Методи:

• 1- період. А) Лікування положенням;

• Б) Активні рухи у вільних сегментах і суглобах;

• В) Статичне напруження мязів;

• Г) Посилка імпульсів по закону синергізму;

• Д) Вправи для здорових кінцівок;

• Е) Загально-розвиваючі та дихальні вправи;

• Ж) Ігри на місці;

• З) Рання зміна рухового режиму.

2й період: загально розвиваючі і спеціальні вправи, дихальні, статичні, активні рухи у ригідних суглобах, ізометричне напруження м»язів, вправи з снарядами( ковзаючи площини, роликові візки, палиці)Трудотерапія, масаж, водо процедури.

3й період: спортивно-ігрові та прикладні вправи, активні рухи в суглобах травмованої кінцівки з повною амплітудою і навантаженням, механотерапія, ходьба, гімнастика, трудотерапія, масаж.

Білет 17