5. Проектування траси теплових мереж

Проектування починають з нанесення траси на плані об’єкту теплопостачання.

Головні принципи, якими треба керуватися при виборі траси – це мінімальна протяжність, надійність роботи, мінімальна вартість будівництва і експлуатації, ув’язка з існуючими інженерними комунікаціями. Траса теплових мереж повинна бути ув’язана як з існуючою, так і з перспективною забудовою району теплопостачання.

Відстані по горизонталі від зовнішньої границі будівельних конструкцій чи від оболонки ізоляції трубопроводів при безканальному прокладанні теплових мереж до будівель, споруд та інженерних комунікацій слід приймати за [2].

При комплексному проектуванні підземних теплових мереж необхідно намагатися досягти того, щоб їхнє взаємне розташування в плані та профілі зберігало прямолінійність у місцях перехрещення з трубопроводами газу, водопроводу, каналізації, електричними та телефонними кабелями.

В населених пунктах для теплових мереж, як правило, передбачається підземне прокладання /безканальне, в каналах чи у міських і внутрішньоквартальних тунелях сумісно з іншими інженерними мережами/.

Теплові мережі під міськими проїздами та площами з удосконаленим покриттям, а також при перетині крупних автомагістралей слід прокладати в тунелях чи у футлярах.

Для теплових мереж з діаметром трубопроводів менше 400 мм треба передбачати переважно безканальне прокладання.

При трасуванні теплових мереж треба намагатися створювати двостороннє навантаження магістралей. В кожному кварталі, як правило, передбачається по одному вводу. Протилежні квартали доцільно підключати в одній загальній камері.

Назначену трасу необхідно перезняти на кальку, проставити номера розрахункових ділянок, їх довжини і витрати води на ділянках.

Найдовшу та найбільше навантажену ділянку (відгалуження) теплової мережі приймають за розрахункову.

[2, с.7-13; 5, с. 151-155 ].

6. Визначення розрахункових витрат теплоносія

Розрахункова витрата мережної води для визначення діаметрів труб у водяних теплових мережах при якісному регулюванні відпуску теплоти визначається окремо для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання.

6.1. Розрахункова витрата води, кг/с, визначається за формулами:

- на опалення , (6.1)

- на вентиляцію , (6.2)

- на гаряче водопостачання у закритих системах теплопостачання:

- середня при паралельній схемі приєднання підігрівників води в системі ГВП

, (6.3)

- максимальна при паралельній схемі приєднання підігрівників води в системі ГВП

, (6.4)

- середня при двоступеневих схемах приєднання підігрівників води в системі ГВП

, (6.5)

де - температура водопровідної води після підігрівника ГВП першого (нижнього) ступеня; .

- максимальна при двоступеневих схемах приєднання підігрівників води в системі ГВП

, (6.8)

6.2. Сумарні розрахункові витрати мережної води у двотрубних теплових мережах для закритих систем теплопостачання при якісному регулюванні відпуску теплоти, кг/с, визначаються за формулою:

, (6.9)

Коефіцієнт , що враховує частку середньої витрати води на гаряче водопостачання при регулюванні по навантаженню опалення, приймають із додатку 8, а при регулюванні по суміщеному навантаженню опалення і гарячого водопостачання приймають .

6.3. Для споживачів при і за відсутності баків-акумуляторів гарячої води, а також із тепловим потоком 10 МВт і менше сумарна розрахункова витрата води, кг/с, визначається за формулою:

, (6.10)

6.4. Розрахункова витрата води в двотрубних водяних теплових мережах для неопалювального /літнього/ періоду, кг/с, визначається за формулою:

, (6.11)

При цьому максимальна витрата води на гаряче водопостачання для закритих систем теплопостачання при всіх схемах приєднання підігрівників води в системі ГВП – за формулою (6.4).

6.5. Витрату теплоносія визначають для кожного кварталу, результати розрахунку зводять в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Значення розрахункових витрат теплоносія

Номер кварталу	Розрахункова витрата теплоносія, кг/с
1	2	3	4	5	6	7
1 2 3 ….. Всього