11.3. Кредитні обмеження

Банки можуть надавати кредити лише в межах наявних у них ресурсів; про кожен випадок надання позичальнику кредиту в розмірі, що перевищує 10 % власного капіталу ко­мерційного банку, банк повідомляє НБУ.

Бланкові кредити (незабезпечені кредити) банки можуть надавати лише клієнтам із стійким фінансовим положенням та інсайдерам банку.

До форм забезпечення кредитів відносять:

• заставу майна (майнових прав), що належить позичаль­нику (іншим особам), на яке, згідно з чинним законодавством, може бути звернуто стягнення;

• поручительство;

• гарантії;

• страхування;

• зобов'язання в інших формах, прийнятих у банківській практиці.

Банки не можуть надавати кредити:

1. на покриття збитків від господарської діяльності;

2. на формування і збільшення статутного фонду;

3. на внесення позичальником коштів до бюджету і поза­бюджетних фондів;

4. підприємствам, щодо яких порушено справу про банк­рутство;

5. підприємствам, у контрактах яких не передбачено стра­хування від можливих втрат;

6. підприємствам, що мають прострочену заборгованість за раніше отриманими позиками.

11.4. Нарахування відсотків за користування кредитом

Банки здійснюють нарахування відсотків за користування позиками на основі Правил бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків .

Існують різні способи нарахування відсотків. Якщо база нарахування (сума) не змінюється, то такі відсотки називають простими. Якщо база нарахування є величиною, що змінюється, то такі відсотки називаються складними.

Основна формула для нарощування суми за простими від­сотками:

S = P(1 + n*i) (11.1)

де S — сума повернення боргу (нарощена сума); Р — сума кредиту чи депозиту; n— термін користування грошима (роки); і — відсот­кова ставка.

Дохід кредитора розраховують так:

I = S-P, (11.2)

I = S-P=P(1 + n*i)-P = P + P*n*i-P = P*n*i, (11.3)

І = Р*п*і (11.4)

Приклад:

Банк надав підприємству кредит на 10 млн. грн. під 20 % річних строком на три роки. Знайти суму, яку підприємству необхідно повернути по закінченню терміну кредиту та дохід банку.

S = 10 млн. грн. (1 + 3* 0,2)=16 млн. грн.

І = 16 млн. грн. -10 млн. грн. = 6 млн. грн.,

або

І= 10 млн. грн. * 3 * 0,2 = 6 млн. грн.

Якщо кредит є короткостроковим (на строк менше ніж 1 рік), формула для нарощування суми за простими відсотками має вигляд:

S=P (1 + * і ) (11.5)

де S - сума повернення боргу (нарощена сума); Р - сума кредиту чи депозиту; t- кількість днів позики чи тривалості позики в днях; К — кількість днів у році (часова база); і — відсоткова ставка.

У практиці різних країн застосовують різні підходи до встановлення часової бази. Якщо К = 360, такі відсотки нази­вають звичайними; якщо К = 365 днів — такі відсотки нази­вають точними.

Параметр t також можна обчислити:

1. точним методом — визначають фактичну кількість днів між двома датами — видачі позики і повернення боргу;

2. приблизним методом — визначають кількістю місяців по 30 днів кожен і кількістю днів позики.

При застосуванні обох методів день видачі позики та її повернення вважають одним днем.

Таким чином, є три варіанти розрахунку відсотків за пози­кою до 1 року:

1. точні відсотки з точною кількістю днів позики (англій­ський метод);

2. звичайні відсотки з точною кількістю днів позики (фран­цузький метод);

3. звичайні відсотки з приблизною кількістю днів позики (німецький метод).

Приклад:

Підприємство взяло у банку короткострокову позику на 100 000 грн. під 40 % річних на період з 20 січня до 5 бе­резня (рік не високосний).

Точна кількість днів позики (за календарем) = 12 + 28 + 5- 1= 44 дні.

Приблизна кількість днів позики дорівнює = 11 днів (якщо приймати, що всі місяці мають 30 днів, то до кінця січня залишилося 11 днів) + 30 + 5—1 = 45 днів.

Обчислимо можливі варіанти повернення боргу:

1) точні відсотки з точною кількістю днів позики (англій­ський метод):

S = 100 000 (1 + * 0,4) = 1048219,1 грн.

2) звичайні відсотки з точною кількістю днів позики (фран­цузький метод):

S = 100 000(1 + * 0,4)= 104 888,89 грн.

3) звичайні відсотки з приблизною кількістю днів позики (німецький метод):

S = 100 000(1 + * 0,4) = 105 000 грн.

Розрахунок на основі складних відсотків застосовують у разі, якщо нараховані відсотки на базову суму приєднують до базо­вої суми (відповідно, база для розрахунку нарощеної суми змінюється) і нараховують "відсоток на відсоток". Застосуван­ня складних відсотків практикують для середньострокових та довгострокових кредитів. Механізм нарощення грошей на основі складних відсотків називають капіталізацією відсотка.

Основна формула для нарощування суми за складними відсотками:

S = P *(1 + i (11.6)

де S — сума повернення боргу (нарощена сума); Р — сума кредиту чи депозиту; n — термін користування грошима (роки); і — відсот­кова ставка.

Приклад:

Вкладник поклав на банківський депозит 2000 грн під 20 % річних на 5 років. Нараховуються складні відсотки. Яку суму коштів вкладник зніме з рахунку по закінченню терміну депозиту? Яким буде дохід вкладника?

S = P*(1 + i = 2000*(1 + 0,2)⁵ = 4976,64 грн.

Дохід вкладника: 4976,64 - 2000 = 2976,64 грн.

Часто в умовах інфляції у договорі банки передбачають змінні в часі ставки складних відсотків. Тоді основна формула для нарощування суми за складними відсотками має вигляд:

S = Р(1 + (1 + ( 1+ (11.7)

де S — сума повернення боргу (нарощена сума); Р — сума кредиту чи депозиту; n_у.. n_к — періоди; і_г-і — відсоткові ставки.

Приклад:

Банк надає позику на 5 млн. грн. під складних 40 % річ­них. На другий рік банк збільшує відсоткову ставку до 42 %, і кожного наступного року ставка становить 43%. Термін позики — 5 років.

Яку суму повинен повернути кредитор через 5 років?

S = 5 млн. грн. (1,4*1,42 • 1,43³ )= 29,066548 млн. грн.

Якщо період кредитування менше 1 року, то кредитору (банку) є більш вигідними прості відсотки; якщо період кре­дитування становить 1 рік, застосування простих і складних відсотків приводить до однакових результатів; якщо період кредитування є понад 1 рік, то кредитору є більш вигідним застосування складних відсотків, оскільки це приводить до більш інтенсивного зростання суми боргу.