11)Історичні типи етнічних спільнот

Сім'я існує з найдавніших часів і до наших днів, бо грунтується вона на споконвічній потребі людини у безпосередньому відтворенні життя, вихованні дітей, догляду за престарілими членами родини. Кровні родичі в сім'ї пов'язані між собою спільністю побуту, взаємодопомогою та відповідальністю. Плем'я охоплює декілька родів, визначається спільністю території, економічними стосунками співплемінників, єдиною племінною мовою, культурою, самосвідомістю й традиціями. Народність виступає як спільність людей, що живуть на одній території, в єдиному соціокультурному середовищі, спілкуються однією мовою, мають спільні традиції, звичаї, риси характеру. Націю можна трактувати як спільність людей, що формується завдяки єдності таких засад: територіальних, економічних , етнічних . психологічних.

12)Етнічні процеси

Етнічні процеси — етнологічна субдисципліна; істотна зміна в ході історичного розвитку окремих етнічних елементів, частин етносів та етносів в цілому (див. Етнос), а також поява нових етнічних спільнот. Етнічні процеси відбуваються стихійно і багато в чому незалежно від свідомості й волі людей. Існує кілька класифікацій етнічних процесів. Найпоширенішою з них є їх поділ на еволюційні й трансформаційні. Останні в свою чергу поділяються на етнорозподільні (парціація, сепарація, дисперсизація тощо) та етнооб'єднувальні (асиміляція, консолідація, інтеграція, міжетнічна міксація тощо).

13) Українська культура

Українська культура — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених українським народом протягом його історії. Український народ прожив багату і бурхливу історію. Жити йому довелось на роздоріжжі, через яке проходило багато різних народів і племен. Майже кожен з них зазіхав на українську землю. У таких тяжких, складних умовах доводилось віковічно захищати свою волю від ворогів, доводилось бути й поневоленим. Ця боротьба виховала у українців найяскравішу, найхарактернішу рису – волелюбність. Саме вона спричинилася до того, що вже в кінці XVI ст. в Україні здійснювалась найперша в той час демократія. Запорізька Січ стала найміцнішим бастіоном демократії та свободи не тільки в себе, але й для сусідніх народів. Тому і вся творчість народу пронизана волелюбним характером. Не раз втрачаючи волю, незалежність, українці тужили за нею, і цю тугу та боротьбу за волю відтворяли у всіх проявах своєї творчості – у безмежному морі задушевних пісень, дум, легенд; у малярстві, вишивці, гончарстві, ткацтві тощо.

14)Джерела вивчення української культури

Основним джерелом вивчення історії і культури Київської Русі є літописи. Основу давньоруського літописання становить "Повість минулих літ", укладена Нестором Літописцем у Печерському монастирі близько 1110 року. У цій пам´ятці зафіксований досвід історичних знань, нагромаджений у попередню епоху, досягнення європейської історичної думки, традиції візантійської культури. Оригінальним джерелом знань є мініатюри і графіті Радзивилівського літопису, який зберігся в "лицьовому" (ілюстрованому) списку XV ст., але був укладений на початку ХІІІст. Важливим писемним джерелом з історії Русі є "Руська Правда" - звід юридичних законоположень, чинних на території держави. Надзвичайно цінними джерелами вивчення історії і культури Київської Русі є археологічні знахідки, які часто були єдиним джерелом для висвітлення життя того чи іншого давньоруського центру. Археологічні пам´ятки дають можливість з´ясувати характер і рівень економічного та культурного розвитку, міжнародних торговельних зв´язків Київської Русі IX-XIII ст.