40)Гуманістичні ідеї в добу ренесансу

Філософська і релігійна культура середини ХV – початку ХVІІ ст. є однією з найцікавіших і малодосліджених тем в історії духовного розвитку України. Саме у цей період було закладено підвалини для становлення вітчизняної ранньоновітньої думки в її різних виявах – раціоналістичному і містичному, для виникнення професійної філософії; сформувалися ренесансно-гуманістичні й реформаційні ідеї, які в подальшому функціонували і розвивалися в межах культури українського бароко. Виокремити в такому творчо насиченому і різноспрямованому у своїх духовних пошуках періоді ренесансно-гуманістичний феномен важливо з огляду на розширення і поглиблення наших знань про цю явно недостатньо досліджену епоху, без осмислення якої неможливо зрозуміти суть подальших духовно-культурних і релігійних процесів в Україні.

41) Феномен ренесансу

Відродження, чи Ренесанс - доба житті людства, відзначена колосальним злетом мистецтва та. Мистецтво Відродження виникло на основі гуманізму - течії суспільной думці, який проголосив людини вищу харчову цінність життя. У мистецтві головною темою став прекрасний, гармонійно розвинена людина, у якого необмеженими духовними і творчими можливостями. Виникнувши XVI столітті термін " відродження " означав поява нового мистецтва, возрождающего класичну давнина, античну культуру. Проте мистецтво Ренесансу багатьом зобов'язане художньої традиції Середніх століть. Старе і винесла нове перебував у нерозривної зв'язку й протиборстві.

42)Розвиток освіти в Україні?

Найбiльш освiченим на Украiнi у той час було духовенстно, в руках якого зосереджувались школи. Значна частина письменних людей була серед шляхти i ремiсникiв. Письменнi люди, знавцi iноземних мов працювали у князiвських та єпископських канцелярiях, готували тексти грамот, вели дипломатичне листування. У ХV - першiй половинi ХVI ст. багато вихiдцiв з Украiни здобу- вали освiту в Кракiвському, Празькому та Болонському унiверситетах. У списках студентiв Кракiвського унiверситету знайдено поняд ЗО iмен уродженцiв Дрогобича та 70 - iз Самбора. У цьому унiверситетi навча- лися студенти з Києва, Львова, Глинян, Мостиськи та iнших мiст. При Карловому унiверситетi у Празi був створений спецiальний <литовський колегiум>, де навчалися литовцi, украiнцi, бiлоруси. У другiй половинi ХVI - першiй половинi ХVII ст. на Украiнi продовжували дiяти елементарнi школи при церк вах i монастирях, однак це вже не вiдповiдало вимогам часу. Потреби суспiльства вимагали освiчених людей як для господарськоi, так i культурно-просвiтницькоi дiяльностi, За розв'язання цього завдання взялося не духовенство, а свiтськi кола - окремi магнати, шляхта i особливо мiщани, якi стали об'єднуватись у братства. У цей час виникає новий тип школи - греко-слов'янолатинська, в якiй давньоруськi культурно-освiтнi традицii поєднувалися з позитив- ними досягненнями захiдноєвропейськоi школи i науки того часу. Даний тип школи став визначальним у розвитку освiти на схiдно-слов'янських землях протягом тривалого часу.

43)Архітектура і образотворче мистецтво доби ренесансу

Епоха Ренесансу помітно вплинула на архітектуру й образотворче мистецтво, які розвивалися у контексті європейських архітектурних традицій і зазнали вагомого впливу ідей християнства. Архітектурні пам'ятки України цієї доби можна поділити на три групи: оборонні споруди, споруди-замки; церковне будівництво.Особливістю пам'яток архітектури й образотворчого мистецтва є те, що в них формувався український стиль. Він характерний для архітектурних споруд Західної України, де ренесансний стиль поєднувався з українським народним стилем, який був перенесений з дерев'яного у кам'яне будівництво. Цей стиль яскраво виявився у будівництві храмів і замків.Церковне будівництво України вирізнялося архітектурними забудовами — "зрубними храмами" — трибанні та п'ятибанні церкви (XPV —XVI ст.). Вони на землях України майже не збереглися. Виняток становлять церква Св.Духа (с.Потеличі Львівської області, 1555 р.) та церква Св.Миколая (м.Чернівці, 1607 Кам'яна архітектура відображала ренесансні віяння, а від середини XVII ст. — риси бароко. У цей період в Україні існували дві архітектурно-будівельні школи: галицька та волинська. Для галицької архітектурної школи характерним типом забудов була кам'яна кладка з міцними стінами і кількома вежами, що піднімалися над спорудами. З-поміж мурованих кам'яних споруд галицької архітектурної школи вирізняються замки у Білавані, Чер-нієві, Хотині, Кременці, Кам'янець-Подільському, Білгороді-Дніп-ровському, Олеську. В архітектурних спорудах оборонного типу олинської школи використовували великоформатну цеглу. Цегляні башти цієї школи мають вигляд могутніх циліндрів, яким належала важлива роль у системі укріплень. Це засвідчує, зокрема, Острозький замок.