- •9. Внесок а. Сміта та д. Рікардо в розвиток теорії грошей.
- •10. Внесок Дж.М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •12. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у су-
- •13. Сутність, економічна основа та суб’єкти грошового
- •14. Структура грошового обороту за формою платіжних засобів та за економічним змістом.
- •15. Грошова маса: сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.
- •16. Характеристика грошової бази та грошових агрегатів. Грошовий агрегат – специфічний
- •19. Механізм зміни маси грошей в обороті. Роль центрального та комерційних банків у цьому механізмі.
- •20. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •21. Сутність, особливості функціонування та інструменти
- •22. Інституційна модель грошового ринку.
- •24. Попит на гроші: сутність, цілі та мотиви попиту на гроші.
- •28. Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку.
- •29. Сутність, призначення та основні елементи грошової системи.
- •30. Характеристика основних видів грошових систем та їх еволюція.
- •31. Створення та розвиток грошової системи України.
- •32. Державне регулювання грошового обороту як складо-
- •33. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в
- •34. Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
- •35. Зміст дискреційної та недискреційної фіскальнобюджетної політики.
- •36. Сутність, закономірності розвитку та види інфляції.
- •37. Причини інфляції. Монетаристський та кейнсіанський
- •38. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •39. Особливості інфляції в Україні.
- •40. Державне регулювання інфляції: основні напрямки та
- •41. Сутність, цілі та види грошових реформ.
- •42. Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •43. Поняття валюти та валютних відносин. Конвертова-
- •44. Валютний ринок: суть та структура, чинники, що визначають кон’юнктуру валютного ринку.
- •45. Функції та операції валютного ринку.
- •46. Валютний курс: сутність, роль та фактори, що визначають його динаміку та рівень.
- •48. Поняття та призначення валютних систем. Елементи націо-нальної валютної системи. Розвиток валютної системи в Україні.
- •1)Розроблення та реалізація валютної політики,2)валютне регулювання, 3)валютний контроль.
- •54. Сутність кредиту, його структура, еволюція та зв’язок
- •58. Характеристика споживчого та іпотечного кредиту.
- •59. Характеристика державного та міжнародного кредиту.
- •60. Сутність позичкового проценту, його функції та чинники, що впливають на рівень проценту.
- •61. Роль кредиту в розвиток економіки.
- •62. Розвиток кредитних відносин в Україні у перехідний період до ринкових відносин.
- •63. Сутність, призначення та види фінансового посередництва.
- •64. Поняття банку, місце банків на грошовому ринку.
- •65. Функції та роль банків.
- •66. Сутність, принципи побудови та функції банківської системи.
- •67. Особливості розвитку та побудови банківської системи в Україні.
- •68. Небанківські фінансово-кредитні установи, їх види, та особливості функціонування в Україні.
- •69. Центральні банки: сутність, призначення, правовий статус, організаційна структура.
- •70. Характеристика функцій центрального банку.
- •71. Діяльність центрального банку як банку банків.
- •72. Походження та розвиток центральних банків.
- •73. Створення Європейської системи центральних банків
- •74. Становлення та основні напрями діяльності Національного банку України.
- •75. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
- •76. Особливості становлення та розвитку комерційних банків в Україні.
- •77. Основи організації та діяльності комерційних банків в Україні.
- •78. Пасивні операції комерційних банків.
- •79. Активні операції комерційних банків
- •80. Сутність та класифікація банківських послуг.
19. Механізм зміни маси грошей в обороті. Роль центрального та комерційних банків у цьому механізмі.
Оскільки зміна маси грошей в обороті відчутно впливає на основні економічні процеси важливо усвідомити сам механізм такої зміни - збільшення чи зменшення маси грошей в обороті. Змінювати масу грошей в Україні може тільки банківська система. Збільшення чи зменшення її досягається емісійною діяльністю центрального та комерційних банків. На суму готівкової та безготівкової емісії збільшується відповідно готівковий та безготівковий компоненти грошової маси і загальний її обсяг. При цьому центральний банк емітує готівкові та безготівкові гроші, а комерційні банки — тільки безготівкові. Емісія готівки є монопольним правом НБУ, хоч випускати готівку в оборот можуть і НБУ, і комерційні банки. Але якщо комерційний банк не покриває випуску готівки надходженнями її у свої каси від клієнтів, то покрити дефіцит він може не емісією, а купівлею готівки у центрального банку. Випуск готівки НБУ здійснюється через продаж її комерційним банкам. Значна частина цього випуску здійснюється за рахунок купівлі НБУ готівки у комерційних банків. Якщо цих надходжень від купівлі не достатньо, то НБУ вимушений здійснювати емісію. На суму готівкової емісії зросте обсяг грошової бази і значною мірою показники грошової маси в усіх її агрегатах. Комерційні банки, як вже зазначалося, беруть участь у створенні тільки безготівкових грошей, а тому впливають безпосередньо на безготівковий компонент грошової маси, а через нього на весь обсяг маси грошей в обороті. Механізм створення грошей комерційними банками полягає у грошово-кредитній мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів.
20. Грошово-кредитний мультиплікатор.
Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створення нових банківських безготівкових грошей при кредитуванні клієнтури на основі вільних резервів, що надійшли в банк ззовні. Коротко розглянемо призначення та порядок формування вільних резервів банків. Вільний резерв — це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій. Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Частину загального резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб. Ця частина називається обов'язковим резервом. Обсяг його визначається на підставі норм обов'язкового резервування, які встановлюються НБУ. Різниця між загальним і обов'язковим резервами становить вільний резерв банку. У результаті мультиплікації додаткова маса грошей, що надійшла в банківську систему, істотно зростає завдяки приросту депозитів у тих комерційних банках, через які пройшла мультиплікаційна «хвиля». Висота і довжина цієї «хвилі» залежить від обсягу додатково введених у систему резервів та норми обов'язкового резервування. В цілому система банків створює депозитних грошей значно більше, ніж до неї надійшло ззовні. Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (r), і визначається за формулою т = 1/r унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора відбувається приріст грошової маси M де R— початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації. Проте фактичний коефіцієнт мультиплікації може істотно відхилятися від розрахункового, бо на процес мультиплікації можуть впливати й інші чинники. Наприклад, використання клієнтами банків позиченних коштів для готівкових платежів, зниження попиту на позички та зростання позичкового процента перериває процес мультиплікації і знижує його рівень. Водночас чимало чинників прискорює процес мультиплікації. З огляду на дію названих чинників фактичний рівень мультиплікатора, що склався на певний час (mm), доцільно визначати як співвідношення загальної маси грошей в обороті (грошова пропозиція) до суми грошової бази за формулою: де М0 — маса готівки в обороті поза банками; Д — маса грошей в депозитах комерційних банків; R — сума резервів комерційних банків (гроші на коррахунках та в касах банків). Процес грошово-кредитної мультиплікації відіграє важливу роль у забезпеченні пропозиції грошей відповідно до потреб економічного обороту. Таке регулювання забезпечується зміною норми обов'язкового резервування, впливом на обсяг початкового приросту банківських резервів, впливом на використання банками вільних резервів на цілі кредитування тощо.