Тема 3. Суб’єкти міжнародного публічного права

План

1. Поняття суб’єкта міжнародного публічного права.

2. Первинні суб’єкти міжнародного публічного права, їх загальна характеристика.

3. Вторинні суб’єкти міжнародного публічного права, їх види.

4. Поняття міжнародної правосуб’єктності.

5. Проблема правосуб’єктності фізичних осіб в міжнародному публічному праві.

Правонаступництво в міжнародному публічному праві. Підстави та види.

1. Поняття суб’єкта міжнародного публічного права.

Суб’єкт міжнародного права – специфічне правове утворення, яке є носієм міжнародних прав та обов’язків, які виникають у відповідності із загальними нормами МП або приписами міжнародних актів.

Ознаки суб’єкта:

-наявність прав та обов’язків;

-можливість вступати у міжнародні відносини та реалізовувати свої права та обов’язки;

Правосуб’єктність суб’єкта міжнародного права потребує процедури визнання. До суб’єктів МП можуть бути застосовані міри міжнародно-правової відповідальності.Поведінка суб’єкта МП регулюється нормами міжнародного права.

Права та обов’язки суб’єкта повинні бути чітко визначені в договірних чи звичаєвих нормах.

Всі суб'єкти міжнародного права — це такі особи, що набули властивості суб'єкта в силу того, що їх поведінка підпадає під дію норм міжнародного права, встановлена такими нормами. Іншими словами, норми міжнародного права утворюють обов'язкову правову основу їх діяльності як суб'єктів міжнародного права.

Будь-який суб'єкт міжнародного права має правоздатність, дієздатність і деліктоздатність.

Правоздатність — це здатність суб'єкта міжнародного права мати суб'єктивні права і нести юридичні обов'язки. Такою здатністю володіють держави з моменту їх створення; нації і народності, що борють за національну незалежність — з моменту їх визнання в якості таких; міжнародні міжурядові організації — з моменту вступу документів (устав, статут) про їхнє заснування в силу; фізичні особи — при настанні ситуацій, чітко обумовлених у відповідних міжнародних договорах.

У поняття дієздатності входить самостійне здійснення суб'єктами міжнародного права своїх прав і обов'язків.

Деліктоздатність суб'єктів міжнародного права означає їхню здатність нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення. Так, згідно ст. 31 Конвенції ООН по морському праву 1982 року, до якої в червні 1999 року приєдналася Україна, держава прапора несе відповідальність за будь-який збиток чи шкоду, заподіяні прибережній державі в результаті недотримання яким-небудь військовим кораблем чи іншим державним судном, експлуатованим у некомерційних цілях, законів і правил прибережної держави, що стосуються проходу через територіальне море, чи положень Конвенції, чи інших норм міжнародного права.

2. Первинні суб’єкти міжнародного публічного права, їх загальна характеристика.

Суб'єкти міжнародного права за своєю юридичною природою розрізняються як первинні і похідні (або суверенні і не суверенні). До первинних, а отже, до основних, суб'єктів відносяться:

- держави,

- нації і народи, що борються за своє визволення і самовизначення (наприклад, курди, та ін.).

Первинний суб’єкт об’єктивно існує в міжнародному співтоваристві. Його існування є об’єктивною реальністю і не залежить від волі інших суб’єктів.

Об’єм правосуб’єктності первинних суб’єктів є загальним і не може бути обмежений договірними чи звичаєвими нормами.