
- •Іі. Матеріали до курсу лекцій
- •2.1. Загальна частина тема 1. Поняття, сутність, джерела і система сучасного міжнародного права. План
- •2. Періодизація розвитку міжнародного публічного права.
- •3. Джерела міжнародного публічного права, їх загальна характеристика.
- •4. Форми міжнародної нормотворчості. Роль доктрини у формуванні норм міжнародного публічного права.
- •5. Система міжнародного публічного права.
- •Тема 2. Галузі міжнародного публічного права. Співвідношення і взаємодія міжнародного і національного права. План
- •1. Поняття та загальна характеристика галузей міжнародного публічного права.
- •2.Співвідношення міжнародного публічного права з національним (внутрішньодержавним ) правом.
- •1. Поняття та загальна характеристика галузей міжнародного публічного права
- •Співвідношення міжнародного публічного права з національним (внутрішньодержавним ) правом.
- •Тема 3. Суб’єкти міжнародного публічного права
- •2. Первинні суб’єкти міжнародного публічного права, їх загальна характеристика.
- •2. Первинні суб’єкти міжнародного публічного права, їх загальна характеристика.
- •3. Вторинні суб’єкти міжнародного публічного права, їх види.
- •4. Поняття міжнародної правосуб’єктності.
- •5. Проблема правосуб’єктності фізичних осіб в міжнародному публічному праві. Правонаступництво в міжнародному публічному праві. Підстави та види.
- •Тема 4. Принципи міжнародного публічного права. План
- •1. Основні принципи міжнародного публічного права.
- •2. Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин.
- •1. Основні принципи міжнародного публічного права.
- •2. Роль принципів міжнародного права в регулюванні міжнародних відносин
- •Тема 5. Право міжнародних договорів
- •2. Юридична природа і дія міжнародних договорів.
- •3. Класифікація міжнародних договорів, їхні атрибути.
- •4. Найменування договорів.
- •Тема 6. Право міжнародних організацій. Організація об’єднаних націй. План
- •2. Правотворча діяльність міжнародних організацій
- •3. Історія утворення та правова природа Організації Об'єднаних Націй.
- •4. Спеціалізовані установи оон
- •5. Поняття регіональних міжнародних організацій
- •IV. Питання, які виносяться на модульний контроль № 1
- •Джерела міжнародного публічного права, їх загальна характеристика.
3. Класифікація міжнародних договорів, їхні атрибути.
Міжнародно-правова та національна доктрина визначає різні підходи до класифікації та критеріїв міжнародних договорів. Виділяють наступні критерії:
- за колом суб'єктів-учасників - на багатосторонні і двосторонні;
- за просторовою сферою дії - на універсальні, регіональні та локальні;
- за об'єктом правового регулювання - на політичні, економічні, з питань наукового, культурного співробітництва, з питань зв'язку, транспорту і т. д.;
- за ступенем доступності - на відкриті й закриті;
- за юридичною чинністю - на міждержавні, міжурядові, міжвідомчі;
- за формою договору - на письмові та усні.
Істотними умовами , що характерні для різних видів сучасних міжнародних договорів, можна відзначити:
- назву договору (договір, угода, пакт, акт, статут, конвенція, протокол, декларація та ін.);
- преамбулу договору, основну частину (зміст), заключну (протокольну) частину;
- додаток до договору;
- мови договору;
- застереження до договору;
- положення про депозитарій;
- положення про денонсацію;
- положення про вступ договору в силу та ін.
4. Найменування договорів.
Практикою договірних відносин не вироблено загального та чіткого критерію застосування найменувань договорів. Це питання вирішують учасники певного міжнародного акта. Та з практики можна сформулювати й деякі "неписані правила" застосування назви договору.
Пакт - це договір з найважливіших питань (забезпечення колективної безпеки, взаємодопомога, ненапад тощо) чи угода, котра встановлює принципи й норми, що мають основоположне значення для конкретних галузей співробітництва держав (Пакти про права людини (1966)).
Договір - основоположний акт з найістотніших питань міжнародних взаємин (Договір про заборону випробувань ядерної зброї (1963)).
Угода - акт з конкретних питань взаємин держав. Вона укладається з менш важливих питань, аніж договір.
Конвенція - вид міжнародного договору, що укладається для регулювання спеціальних міжнародних питань економічного та юридичного характеру (Конвенція з морського права (1982).
Протокол - угода, що укладається з питань менш важливих, аніж договір, угода чи конвенція.
Конкордат - спеціальний договір, угода між Папою Римським (главою католицької церкви) - і урядом якоїсь держави, котрий регулює становище та привілеї католицької церкви в конкретній державі (Конкордат між Ватиканом і Італією (1884).
Моdus vivendi - спосіб співіснування, тимчасова угода з питань, які вимагають негайного врегулювання.
Обмін нотами - своєрідна форма укладання угоди. Угода укладається через обмін нотами (листами, телеграмами) з тотожним змістом між посадовими особами, що представляють уряди держав. Ця форма угоди використовується, зазвичай, при встановленні дипломатичних відносин, перетворенні дипломатичних місій у посольства, уточненні окремих положень будь-якого договору. З кожним роком вона застосовується все частіше й привертає до себе увагу простотою процедури укладання.
Статут міжнародної організації - це договір, який визначає цілі, структуру та функції міжнародної організації. З-поміж інших особливе місце посідає Статут ООН, котрий є договором особливого роду, оскільки його постанови мають пріоритет порівняно з рештою договорів .