3. Класифікація міжнародних договорів, їхні атрибути.

Міжнародно-правова та національна доктрина визначає різні підходи до класифікації та критеріїв міжнародних договорів. Виділяють наступні критерії:

- за колом суб'єктів-учасників - на багатосторонні і двосторонні;

- за просторовою сферою дії - на універсальні, регіональні та локальні;

- за об'єктом правового регулювання - на політичні, економічні, з питань наукового, культурного співробітництва, з питань зв'язку, транспорту і т. д.;

- за ступенем доступності - на відкриті й закриті;

- за юридичною чинністю - на міждержавні, міжурядові, міжвідомчі;

- за формою договору - на письмові та усні.

Істотними умовами , що характерні для різних видів сучасних міжнародних договорів, можна відзначити:

- назву договору (договір, угода, пакт, акт, статут, конвенція, протокол, декларація та ін.);

- преамбулу договору, основну частину (зміст), заключну (протокольну) частину;

- додаток до договору;

- мови договору;

- застереження до договору;

- положення про депозитарій;

- положення про денонсацію;

- положення про вступ договору в силу та ін.

4. Найменування договорів.

Практикою договірних відносин не вироблено загального та чіткого критерію застосування найменувань договорів. Це питання вирішують учасники певного міжнародного акта. Та з практики можна сформулювати й деякі "неписані правила" застосування назви договору.

Пакт - це договір з найважливіших питань (забезпечення колективної безпеки, взаємодопомога, ненапад тощо) чи угода, котра встановлює принципи й норми, що мають основоположне значення для конкретних галузей співробітництва держав (Пакти про права людини (1966)).

Договір - основоположний акт з найістотніших питань міжнародних взаємин (Договір про заборону випробувань ядерної зброї (1963)).

Угода - акт з конкретних питань взаємин держав. Вона укладається з менш важливих питань, аніж договір.

Конвенція - вид міжнародного договору, що укладається для регулювання спеціальних міжнародних питань економічного та юридичного характеру (Конвенція з морського права (1982).

Протокол - угода, що укладається з питань менш важливих, аніж договір, угода чи конвенція.

Конкордат - спеціальний договір, угода між Папою Римським (главою католицької церкви) - і урядом якоїсь держави, котрий регулює становище та привілеї католицької церкви в конкретній державі (Конкордат між Ватиканом і Італією (1884).

Моdus vivendi - спосіб співіснування, тимчасова угода з питань, які вимагають негайного врегулювання.

Обмін нотами - своєрідна форма укладання угоди. Угода укладається через обмін нотами (листами, телеграмами) з тотожним змістом між посадовими особами, що представляють уряди держав. Ця форма угоди використовується, зазвичай, при встановленні дипломатичних відносин, перетворенні дипломатичних місій у посольства, уточненні окремих положень будь-якого договору. З кожним роком вона застосо­вується все частіше й привертає до себе увагу простотою процедури укладання.

Статут міжнародної організації - це договір, який визначає цілі, структуру та функції міжнародної організації. З-поміж інших особливе місце посідає Статут ООН, котрий є договором особливого роду, оскільки його постанови мають пріоритет порівняно з рештою договорів .