Товарами низької категорії

Нормальними товарами

і

товари, попит на які збільшується товари, попит на які може зменшитись

(зростає) при зростанні доходів при зростанні доходів споживачів.

споживачів Їх місце в ієрархії благ визначається

особливостями:

Р * купуються вони споживачами в

першу чергу, як тільки у них

з’являються гроші;

* ці товари спочатку задовольняють

первинні потреби споживача;

* як тільки доходи споживачів зростають, вони переходять до споживання більш корисних і якісних благ.

Q

Це зумовлено, перш за все, суб’єктивізмом споживачів, а саме:

▲ Необхідністю купувати товар (це витрата грошей на товари, без яких сім’я не проживе: мін. набір одягу, взуття, важливих предметів гігієни і т. д.).

▲ Потребою в тому чи іншому товарі (щоб вивільнилися кошти).

▲ Мрією ― рушійною силою споживача.

2. Формування роздрібних цін на споживчі товари, послуги:

Споживчі товари реалізуються в основному через оптову і роздрібну торгівлю.

Роздрібна ціна ― це ціна продажу споживчих товарів кінцевому споживачу.

Роздрібна торгівля ― це діяльність з продажу товарів чи послуг безпосередньо кінцевим покупцям для їхнього особистого користування або споживання.

Оптова торгівля включає в себе будь-яку діяльність з продажу товарів або послуг тим, хто купує їх з метою використання для бізнесу.

Роздрібна торгівля:

Супермаркети ― порівняно великі підприємства самообслуговування з низьким рівнем витрат, великим обсягом продаж і, як наслідок, низькими націнками.

Торговий комплекс ― містить в собі супермаркет, магазини знижених цін, склади-магазини. Головний принцип роботи торгового комплексу ― масова викладка товарів з мінімальними витратами обігу та низькими цінами.

Магазини знижених цін торгують стандартними товарами за зниженими цінами. Віддають перевагу високоякісним товарам, але використовуючи мінімальні націнки.

Склади-магазини роздрібні підприємства з дуже скромним асортиментом, обмеженням рівня послуг, бідним інтер’єром. Їхня мета ― продаж великих обсягів за низькими цінами.

При встановленні цін у роздрібній торгівлі слід враховувати принаймні дві особливості:

По-перше, тут потрібно дуже гнучко використовувати форми модифікації цін. Так, на деякі товари можна встановлювати порівняно низькі націнки з метою перетворення їх на своєрідних “заманювачів” покупців до магазинів з надією на те, що вони куплять заодно й інші товари з більш високими націнками.

По-друге, менеджери роздрібних підприємств повинні володіти мистецтвом уцінки товарів, на які падає попит чи знижуються темпи їх продажу.

Основні методи і концепції ціноутворення, що розглянуті вище у повній мірі стосуються і оптової торгівлі.

Рішення щодо цін у оптовій торгівлі залежить від витрат обігу та необхідної для бізнесу норми прибутку. Так, якщо оптова націнка становить 20% вартості проданих товарів, а витрати обігу 17%, то чистий прибуток дорівнює всього 3%. Якщо такий розмір прибутку дає можливість господарювати рентабельно, то угода буде укладена, якщо ж ні, то слід шукати нові підходи до проблем ціноутворення. Оптовики, наприклад, можуть зменшити розмір чистого прибутку на якісь товари, щоб завоювати цільовий ринок. Вони також можуть запропонувати постачальнику встановити низьку пільгову ціну і забезпечити за рахунок цього збільшення обсягів продаж.

Головною особливістю послуг є уречевлений нематеріальний характер благ, які отримують споживачі.

Світ товарів Світ послуг

Дорогоцінне каміння Навчання

Туристичні послуги

Автомобілі і

запчастини до них Фінансові послуги

Комп’ютерні програми Декоративні послуги

Косметика Побутові послуги

Ремонтні послуги

Переважає уречевлений Переважає неуречевленість

компонент

Рис. 1. Різниця між окремими групами товарів і послуг в залежності від

уречевленої складової

Ціни на послуги ― це тарифи. В залежності від ступеню регулювання тарифи на основні види послуг поділяються на три групи:

1 група ― послуги, тарифи на які регулюються державою: тарифи на послуги зв’язку, транспортні тарифи, тарифи на медичні послуги.

2 група ― послуги, тарифи на які регулюються різними об’єднаннями або угодами учасників. Так регулюються, наприклад, тарифи на послуги адвокатів, нотаріусів, авіаперевезень і т. д.

3 група ― послуги, тарифи на які формуються повністю ринковими умовами реалізації сервісної діяльності. До них відносяться побутові послуги, послуги комерційних банків, комерційні освітні та медичні послуги.