
- •Пояснювальна записка
- •Структура та тривалість педагогічних практик в Інституті соціальної роботи та управління за спеціальністю „Соціальна робота”
- •Етапи практики
- •Цілі та завдання практики
- •Звітні документи практики
- •Оформлення результатів практики
- •Підведення підсумків практики
- •Критерії оцінювання знань, навичок і вмінь практикантів
- •Права та обов’язки студентів-практикантів
- •Ознайомча практика (2 – 5 семестри)
- •Кваліфікаційні вимоги до професійних знань та умінь студента:
- •Технологічна практика (6 семестр)
- •Зміст професійної діяльності студента:
- •Форми звітності:
- •Кваліфікаційні вимоги до професійних знань та умінь студента
- •Стажерська практика (78 семестри)
- •Кваліфікаційні вимоги до професійних знань та умінь студента
- •Професійна практика (9 семестр)
- •Зміст професійної діяльності студента:
- •Форми звітності:
- •Кваліфікаційні вимоги до професійних знань та умінь студента
- •Асистентська практика (10 семестр)
- •Зміст професійної діяльності студента:
- •Форми звітності:
- •Кваліфікаційні вимоги до професійних знань та умінь студента
- •Індивідуальний календарний план проходження практики
- •Розробка проекту соціальної програми
Підведення підсумків практики
Питання про критерії оцінювання рівня знань, умінь і навичок студентів з соціальної роботи є надзвичайно важливим.
Розглядаючи загальну професійну підготовку студентів відділення соціальної роботи як цілісний процес формування системи загально-професійних знань, умінь, навичок, слід виділити комплексний критерій, який дає цілісну характеристику рівня загальної професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної роботи, відображає взаємозв'язок знань, умінь і навичок. Таким критерієм є системність загально-професійних знань, умінь, навичок, яка, по-перше, відображає єдність оволодіння змістовно-процесуальною і мотиваційно-ціннісною сторонами професійної діяльності у сфері соціальної роботи; по-друге, відображає взаємозв'язок знань, умінь, навичок (знання - теоретична основа умінь; уміння - форма функціонування знань; навички - високорозви-нені уміння); по-третє, об'єднує в собі різні характеристики якості знань і умінь (повнота, усвідомленість, дієвість); по-четверте, відображає динамічність знань і умінь (їх застосування у найрізноманітніших умовах); по-п'яте, показує єдність і взаємозв'язок пізнавальної і практичної діяльності студентів (у процесі яких формуються загально-професійні знання, уміння, навички) і її характер.
Рушійною силою процесу формування системи загально-професійних знань, умінь і навичок є потреба студентів у оволодінні теорією і практикою соціальної роботи, в інтересі до оволодіння знаннями і уміннями, що стимулює активність майбутніх соціальних працівників на заняттях і в період практики. Окрім того, інтерес до теорії соціальної роботи і практичної діяльності є необхідною умовою, важливим компонентом процесу формування системи загально-професійних знань, умінь і навичок майбутніх соціальних працівників, вираженням інтелектуально-емоційного і дієвого ставлення до професійної діяльності.
Таким чином, показниками системи знань студентів можуть бути: рівень засвоєння основних ідей, положень, понять, фактів в сфері соціальної роботи; рівень теоретичного осмислення способів організації практичної професійної діяльності; рівень оперування теоретичними знаннями, використання їх у практичній діяльності; рівень розвитку інтересу до теорії соціальної роботи.
Показниками системності загальнопрофесійних умінь можуть бути: якість окремих професійних умінь та їх сукупність, рівень їх взаємозв'язку і перенесення в дію; рівень кореляції з теоретичними знаннями; рівень самостійності в творчій практичній діяльності; рівень інтересу до практичної професійної діяльності в сфері соціальної роботи.
Формування знань, умінь і навичок здійснюється в основному в процесі діяльності (пізнавальної і практичної), їх якість перебуває у прямій залежності від характеру діяльності.
Можна виділити чотири рівні загально-професійних знань, умінь і навичок студентів: репродуктивний, репродуктивно-творчий, творчо-репродуктивний, творчий.
Репродуктивний рівень характеризується діяльністю (пізнавальною і практичною) відтворюючого характеру; відтворенням основних теоретичних положень, описом фактів на основі емоційного сприймання без глибокого розуміння існуючих між ними зв'язків, виникненням інтересу до нових фактів та їх пояснення, виконанням окремих дій згідно зразка, слабою кореляцією практичних дій з теоретичними знаннями, наслідуванням наставника (викладача практики, соціального працівника).
Репродуктивно-творчий рівень характеризується усвідомленням, засвоєнням основних ідей і понять, теоретичним осмисленням і аналізом окремих фактів і явищ, окремих способів діяльності соціального працівника на основі теорії і методики соціальної роботи, умінням підтверджувати теоретичні положення фактами практичної діяльності, виконанням частково-пошукових практичних дій у типових ситуаціях.
Творчо-репродуктивний рівень характеризується осмисленням основних ідей, системи предметних понять у сфері соціальної роботи, умінням встановлювати внутрішньо-дисциплінарні зв'язки, систематизувати факти, теоретично осмислювати систему методів і прийомів роботи соціального працівника і окремих дій власної професійної діяльності, застосовувати теоретичні знання при розв'язанні типових завдань у практиці соціальної роботи, розвитком інтересу до самостійного пошуку ефективних шляхів розв'язання професійних завдань, свідомим оволодінням системою взаємозв'язаних дій, самостійним визначенням і осмисленням способів власної діяльності з врахуванням конкретних умов, виконанням практичних дій у нестандартних ситуаціях.
Творчий рівень характеризується глибоким осмисленням закономірностей соціальної роботи, засвоєнням системи міжпредметних понять, умінням теоретично аналізувати факти і явища в сфері соціальної роботи, аналізувати і проектувати способи своєї професійної діяльності, застосувати теоретичні знання в нових ситуаціях, усвідомленням професійної значимості теоретичних знань, свідомим і варіативним розв'язанням практичних завдань соціальної роботи, коригуванням власного досвіду роботи на основі теорії соціальної роботи, пошуком нових творчих способів роботи.
Таким чином, підставою для зарахування ознайомчої практики студентам І курсу (недиференційований залік) є повне виконання ними програми практики: відвідувння соціальних інститутів в системі освіти, соціального захисту, охорони здоров'я і т. ін. з метою ознайомлення з системою соціальних служб, мережею існуючих соціальних закладів, участь в обговоренні результатів практики.
На ІІ курсі ознайомча практика зараховується студентам (недиференційований залік), які повністю виконали програму практики: протягом 3 тижнів ознайомилися з специфікою роботи окремих соціальних закладів, вели щоденники спостережень, представляли звіт про практику, взяли участь в обговорення результатів практики.
На ІІІ, IV, V курсах (навчальна, виробнича, переддипломна) практика зараховується (диференційований залік) студентам, які повністю виконали програму, передбачену кожним конкретним видом практики, виявили високий рівень спрямованості професійних знань, умінь, навичок (репродуктивно-творчий, творчо-репродуктивний, творчий), виконали індивідуальні завдання, представили звіт про практику, щоденник, індивідуальний план роботи з відміткою про його виконання викладачем практики, а також позитивну характеристику з місця проходження практики.