1.17.11.Соціально – психологічні експерименти для дослідження я - концепції і особливостей самопізнання особистості.

Питання. Чи є хоча би незначне відчуття свого я у тварин?

Приклад із мавпами. Експеримент Геллапа (1977). Орангутанг і шимпанзе помічали червону цятку у себе на вусі чи на брові в дзеркалі, а горили та інші не помічали змін в своєму зображенні у дзеркалі. Звідси висновок, що у шимпанзе і орангутангів є елементарна я-концепція, і вони усвідомлюють, що в дзеркалі саме вони, а не інша мавпа, і що вони виглядають інакше, ніж раніше, більше того, вони стараються відновити свій попередній вигляд, який для них уже був свого роду еталонним.

Діти також так чнили. (1978 р. Льюїкс і Брукс ) Тільки 25% в віці 9-24 місяців помічали зміни на обличчі і дотикались до замащеного носа і 75% дітей в віці 21-25 місяців.

Контроль і вдала саморегуляція вимагає енергії і натренованості.

Експерименти Рой Баумайстер, Марк Мурейвен, Дайян Тайс (1998) запропонували модель м’язу для розуміння цього явища. Суть експерименту. Студентів просили контролювати себе при виконанні певної роботи наприклад не думати про сумне, коли дивились сумний фільм, і коли їх просили контролювати себе у наступній роботі, наприклад. не їсти, коли голодні, це їм вдавалося важче, ніж у тій групі, де попередньо не виконувалась робота, пов’язана з контролем. В цілому. контролювати себе важче в умовах стресу, при втомі, вночі. Наприклад, легше порушити дієту, відновити залежну поведінку тощо.

Чи можна тренувати самоконтроль? Так. Хто кинув вживати алкоголь, той легше може кинути курити. Коли студенти протягом двох тижнів контролювали осанку, показали кращі результати в роботі з еспандером, ніж контрольна група. Відмінності у визначенні Я.

Залежне уявлення про своє Я. Залежить від культури, суспільстства, національних особливостей. Наприклад, азіатські народи скоріше говорять про себе як про представників групи, ніж про індивідуальність.

Незалежне уявлення про своє Я характерне для представників західних суспільств..

Гендерні відмінності. Жінки більше залежні від стосунків з близькими людьми. Чоловіки – від членства у певній групі, колективі, наприклад, про свій статус у групі. Жінки більше готові обговорювати свої почуття, різні особисті теми, факти життя такі як заручини, уродини тощо чоловіки обговорюють різні соціальні групи. наприклад, спортивні команди як вони туди вступали.

Існує декілька мотивів, через які люди формують уявлення про себе.

1) хочуть мати точні знання про себе – самооцінка; 2) підтвердження того, у що уже вірять самоперевірка; 3)позитивний зворотній зв’язок – самопідсилення. Ці мотиви фундаментальні і властиві всім людям.

Пізнання самого себе шляхом інтроспекції. Визначення. Інтроспекція – це процес, при якому люди спостерігають за собою. аналізуючи свої думки, почуття і мотиви поведінки. Є дві особливості щодо інтроспекції:

1) люди дуже мало тратять часу, щоб подумати про себе, 2) навіть, коли люди спостерігають за собою і замислюються над собою, джерела їх почуттів і вчинків можуть бути приховані і недоступні розумінню і усвідомленню.

Експеримент для визначення частоти думання про себе.

107-ми працівникам фірми у віці від 19-ти до 63 –х років роздали пейджери, і протягом тижня кожен день від 7.30 до 22.30 їм подавали сигнали 7– 9 разів на день з проханням відповісти на питання про свої дії, настрій і думки в даний момент. Потім зробили контент-аналіз відповідей. Серед думок про себе виділили такі категорії: “ Яка я лінива сьогодні цілий день” “Яка я товста”, “Болить”. В цілому люди дуже мало думають про себе. Тільки 8% відповідей були про себе. Здебільшого люди думали про побут, роботу, про час, про інших людей тощо. Відповіді «ні про що не думаю» або «ніяких думок» зустрічались частіше, ніж думки про себе.

Фокусування на своєму Я: теорія самоусвідомлення. Випадки, коли звертаємо увагу на самих себе: коли знаємо, що на нас дивляться люди, чуємо свій голос, записаний на магнітофон, бачимо своє зображення на відеокамері або коли дивимось у дзеркало. В наслідок цього ми бентежимось і починаємо спостерігати за собою, порівнюючи при цьому себе із нашими внутрішніми стандартами і цінностями. В цьому і полягає суть теорії самоусвідомлення. В наслідок цього порівняння постає необхідність змінити свою поведінку, якщо остання дотепер не співпадала із внутрішніми стандартами. Якщо ж корекція поведінки неможлива в силу різних причин, процес самоусвідомлення тут же припиняється. В цілому самоусвідомлення приводить людей до розуміння власних внутрішніх стандартів і керує їхньою поведінкою. Моє! Існують внутрішні стандарти-еталони як представники супер-его, люди діють іноді всупереч цим стандартам або просто забуваючи про них, і коли порівнюють свою поведінку з ними через різні причини, виявляються розбіжності. При їх виявленні відбувається два варіанти реакції, описані вище: корекція поведінки, думки, бажання або - припинення самоусвідомлення, тобто захист. Очевидно, що для розвитку необхідні зусилля для усунення захисту і подальший аналіз.

Каузальні теорії стосовно власних почуттів і мотивів.

Якщо замислитись над відповіддю на питання, чому я люблю цю людину, на рівень свідомості спливе певна відповідь. Але чи вона вичерпує усі причини? Знаючи про існування неусвідомлених мотивів, розуміємо, що відповідь є не вичерпною. В експерименті хотіли дослідити фактори впливу на сприйняття і судження. Р.Нісбетт, Т. Уілсон просили студентів протягом 5-ти тижнів спостерігати за своїм настроєм і записувати його причини, наприклад зв’язок з погодою або наскільки вони виспались. Загальний аналіз показав, що здебільшого люди помилялись.

Наприклад, вірили, що настрій залежить від кількості сну. Це помилкове судження. Частіше, це плід культури, в якій ми виросли, тобто знову ж це установки і каузальні ланцюжки як готові схеми пояснення будь-яких явищ, записані десь в пам’яті (інстанція супер-его), наприклад “розлука любов береже”, “В мене поганий настрій через те, що я не виспався”. (Моє! Насправді, важче витримувати обов’язок, коли не виспався, і треба було би вміти додати енергії, але цього не хочеться і немає навички, а ще, можливо “комусь” демонструється свій стан, щоб “той” пожалів і знизив тиск або відчув провину за свою вимогливість.) Вони, автоматичні схеми дозволяють не заглиблюватись і не аналізувати, а тим самим економити час, однак є загроза хибного судження і хибного само розуміння.

Ще один експеримент. Показували документальний фільм групі досліджуваних на фоні звучання електропили і криків про припинення роботи з електропилою, іншій групі – без завад. Різниця у враженнях зовсім незначна як цього сподівалися. Однак, своє зниження оцінки досліджувані з легкістю пояснювали шумом після того, як їм “підкинули “ цю ідею. Знову виявлений хибний каузальний ланцюжок, хибна приватна каузальна теорія.