- •1.17.1.Визначення самосвідомості.
- •1.17.3. Генезис самосвідомості.
- •1.17.4. Психологічна сутність самосвідомості.
- •1.17.5. Наукові дослідження феномену самосвідомості.
- •1.17.6. Функції самосвідомості.
- •1.17.7. Структура самосвідомості
- •1.17.9.Рівні самосвідомості.
- •1.17.10..Розвиток і формування самосвідомості, образу я і я-концепції.
- •1.17.11.Соціально – психологічні експерименти для дослідження я - концепції і особливостей самопізнання особистості.
- •3. Пізнавальна сфера особистості
- •3.1. Відчуття
- •3.1.1.Визначення та класифікація відчуттів.
- •3.1.1. Загальні закономірності відчуттів
- •3.1.2. Характеристики аналізаторів
- •3.2. Сприймання
- •3.2.1. Визначення сприймання
- •3.2.2. Відмінності сприймання від відчуттів
- •3.2.3. Процес створення образів сприймання
- •3.2.4. Властивості сприймання
- •3.2.5. Класифікація видів сприймання
- •3.3. Уява
- •3.3.1. Визначення уяви
- •3.3.2. Види уяви
- •3.3.3. Функції уяви
3.3.3. Функції уяви
1. Відображати дійсність у образах для вирішення різного роду завдань. Ця функція пов’язана із мисленням і органічно у ньому міститься. 2. Регулювання емоційних станів - полягає у можливості хоча б частково задовольняти різного роду потреби, знімаючи породжувану ними напруженість. Наприклад, в уяві людина може бути такою, якою їй не вдається бути у реальному житті. 3.Довільна регуляція пізнавальних процесів і станів людини, зокрема, сприймання, уваги, пам’яті, мови, емоцій, що полягає у звертанні уваги на необхідні події, деталі, властивості, тощо з допомогою викликаних образів. 4. Формування внутрішнього плану дій - здатність виконувати їх подумки, маніпулюючи образами.5.Планування і програмування діяльності, оцінка їх правильності, процесу реалізації.
