- •Змістовий модуль 1
- •1. Сутність та предмет міжнародних економічних відносин.
- •2. Об’єкти та суб’єкти міжнародних економічних відносин
- •3.Поняття середовища міжнародних економічних відносин, його структура і особливості.
- •4.Світове господарство як глобальна система виробництва
- •5. Етапи розвитку світового господарства Доіндустріальна стадія виробництва — кінець XVII ст.
- •Початок XVIII — середина XIX ст.
- •Кінець XIX — початок XX ст.
- •Кінець 20-х — середина 80-х років XX ст.
- •Кінець 80-х — початок 90-х років XX ст.
- •6. Характерні ознаки сучасного етапу розвитку міжнародної економіки.
- •7. Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних відносин
- •8. Відкритість економіки та показники виміру ступеня відкритості.
- •9. Суть міжнародного поділу праці.
- •28. Світовий ринок технологій
- •10. Сутність міжнародної спеціалізації та кооперації праці.
- •11. Суть інтернаціоналізації господарського життя. Форми прояву інтернаціоналізації економічного життя.
- •12. Поняття міжнародної торгівлі та її місце в системі міжнародних економічних відносин.
- •16. Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі
- •17. Платіжний та торговий баланси
- •18. Види зовнішньоторговельних операцій
- •19 Види угод на зовнішньому ринку.
- •Міжнародна торговельна угода є правовою формою, яка опосередковує комерційні операції.
- •21 Передумови і особливості участі України в сот.
- •22.Світові ціни та фактори, що впливають на них.
- •23. Сучасна цінова стратегія фірми.
- •24. Суть і форми закордонного інвестування.
- •25. Види та масштаби іноземних інвестицій.
- •Транснаціональні корпорації.
- •Суть науково-технічних відносин.
- •Суть науково-технічних відносин.
- •29. Форми міжнародного обміну технологіями.
- •30. Нові форми передачі технологій.
- •Основні етапи розвитку міжнародної міграції робочої сили.
- •Наслідки міжнародної міграції робочої сили.
- •Основні світові центри трудової міграції.
16. Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі
У сучасних умовах міжнародна торгівля постійно посилюється, і в цьому явищі відображається подальша інтернаціоналізація світогоспо-дарських зв'язків. Це створює умови для подальшого стійкого розвитку продуктивних сил у кожній країні. Усе більш чіткою стає спеціалізація країн з виробництва певних товарів, що дозволяє збільшити обсяги виробництва й підвищити продуктивність праці. Обмін патентами, ліцензіями, послугами консалтингового й фінансового плану дозволяє залучити до розвитку національної економіки не тільки власні, внутрішні джерела розвитку, а й зовнішні.
Але як і будь-яке об'єктивне явище, подальше просування світового господарства до цілісності не позбавлено й доволі гострих суперечностей. До найбільш сучасних слід віднести, перш за все, нерівномірність експорту товарів. Більше половини світового експорту припадає на високорозвинені країни, до яких належить усього близько трьох десятків країн. Це чітко свідчить про різний рівень участі високорозвинених і слаборозвинених країн у світовому поділі праці. Ще більш показовим для ілюстрації цієї суперечності є й те, що слаборозвинені країни мають однобічну, переважно сировинну або продовольчу структуру свого експорту. Це ставить їх у цінову залежність від динаміки розвитку економіки розвинених країн і від кон'юнктури світового ринку. Не вирішено й проблему нееквівалентного обміну товарів, від якого потерпають слаборозвинені країни.
Ще більш гострою є суперечність між високорозвиненими й слаборозвиненими країнами у сфері торгівлі послугами. Тут практично весь експорт припадає на високорозвинені країни і на ті з країн "третього світу", які в останні десятиліття перейшли в розряд нових індустріальних держав. Слаборозвинені країни майже суцільно є імпортерами послуг.
Торговельні відносини між країнами в останні десятиліття розвиваються дуже стрімко. Але на фоні потужної динаміки світового товарообігу є й досить помітні особливості цього процесу. їх необхідно знати, і кожна країна має враховувати ці тенденції сучасної міжнародної торгівлі, щоб знайти достойне місце в сукупності суб'єктів світового господарства.
Перша особливість - це надзвичайно потужне зростання торгівлі послугами. При цьому важливе місце займають послуги, пов'язані з інженерним обслуговуванням складних виробничих комплексів. Це так званий інжиніринг. Не менш динамічно зростає обмін технічними знаннями, надання різноманітних консультацій, оренда складного обладнання й транспортних засобів.
Друга особливість пов'язана зі зростанням у загальному світовому товарообігу частки продукції машинобудування. Це явище спричинено впливом науково-технічної революції, яка до мінімума скорочує термін функціонування новітнього обладнання саме як новітнього: через зовсім незначний проміжок часу з'являються ще досконаліші, ще ефективніші засоби виробництва. У цій особливості виявляється ще один чинник, а саме: потужний потяг з боку країн, які розвиваються, до індустріалізації своїх економік, що посилює світовий попит на машини та обладнання. При цьому все частіше країни здійснюють купівлю-продаж не просто окремих верстатів чи обладнання. Об'єктом таких угод стають цілі виробничі комплекси, які компанія-експортер супроводжує гарантіями, а часто й постійним набором інженерних послуг.
Третя особливість пов'язана з тим, що в епоху науково-технічної революції характерною стала торгівля патентами, винаходами, технічними знаннями, ноу-хау, технічною документацією тощо. Цей товар стає особливо привабливим в умовах постійної зміни кон'юнктури ринку й посилення конкуренції. Купівля матеріалізованих в обладнанні чи документації досягнень науки й техніки дозволяє країні -імпортеру підняти рівень якості своєї робочої сили, а часто й вирішити складні проблеми національного виробництва.
Розвиток міжнародної торгівлі реалізується через відповідну зовнішньоекономічну політику держави.
