Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MEV_modul.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
343.55 Кб
Скачать
  1. Наслідки міжнародної міграції робочої сили.

Як і будь-яка форма міжнародних економічних відносин, міжнародна міграція робочої сили має позитивні та негативні наслідки. До позитивних у країні експортері робочої сили належать: зменшення безробіття; набуття емігрантами нових знань і досвіду; поліпшення їх (та членів їх сімей) умов життя; отримання країною-експортером додаткового джерела валютних доходів у формі грошових переказів від емігрантів, а отже поліпшення її платіжного балансу (до того ж, повертаючись після еміграції до себе в країну, наймані працівники привозять цінностей і заощаджень на суму, яка приблизно дорівнює їх грошовим переказам).

До негативних наслідків країни-експортера належить насамперед відтік кадрів високого рівня освіти та кваліфікації.

Наслідки для країн імміграції: мають суттєві вигоди від підготовки спеціалістів іншими країнами; фірми країн імміграції мають економію як за рахунок нижчої оплати праці іммігрантів, так і за рахунок того, що праця іноземних робітників дає змогу знизити загальний рівень заробітної плати; робітники – емігранти сприяють омолодженню структури трудових ресурсів країн імміграції за кордонои. Разом з тим, наплив робітників з-за кордону ускладнює проблему зайнятості в країні, негативно впливає на економічне становище місцевих працівників. Поряд з економічними виникають соціальні, культурні, правові та ін. проблеми.

  1. Основні світові центри трудової міграції.

Центри робочої сили:

  1. Країни західної Європи, в цих країнах до останнього часу іноземні робітники використовувались в тих сферах, де висока питома вага ручної праці. Країни, які приймали основні частини емігрантів: ФРН, Франція, Великобританія, Швейцарія, Швеція, Бельгія, Нідерланди.

  2. Близький Схід. В 70 рр. ХХст. швидко почав формуватись ринок робочої сили в районі нафтодобувних країн Близького Сходу. Більше половини робочої сили в Саудівській Аравії, Катарі, Бахрейні, Кувейті, Омані складається з іноземних робітників, які приїжджають в основному з сусідніх арабських країн.

  3. США, трудові ресурси тут історично склалися за рахунок іммігрантів. Уряд США щорічно встановлює квоту прийому іммігрантів, основні потоки яких направляються з Латино - Американських країн.

  4. Австралія, тут відбувається асиміляція іммігрантів так як і в США. Етапи розвитку даного ринку: 1) імміграційна політика 50-60 р. ХХ ст. була направлена на притягування емігрантів із країн Сх. і Цент. Європи; 2) 70 р. ХХ ст. імміграційна політика переорієнтовувалась на Азію; 3) поч. з 1982 р. Австралія почала проводити нову міграційну політику - стимулювати розвиток бізнесу в країні. Відповідно, в першу чергу приймалися імігранти які здійснюють інвестиції в економіку країни.

  5. Країни Азіатсько - Тихоокеанського регіону. Основні імпортери роб сили: Японія, Гонконг, Малайзія, Пакистан, Сінгапур, Республіка Корея, Тайвань. Для регіону характерні такі форми труд міграції: регульована трудова міграція (Малайзія, Сінгапур, Брунеї, Гонконг); нелегальна (Японія, Пакистан, Тайвань); міграція робочої сили високої кваліфікації, що супроводжується прямими іноземними інвестиціями, які здійснюють Японія, Тайвань, Гонконг, Сінгапур. На даному ринку іде переорієнтація на висококваліфіковану робочу силу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]