
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Методичний посібник
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Вимоги до оформлення звіту
- •3 Інструкція з техніки безпеки
- •Дослідження диференційного підсилювача
- •4 Основні теоретичні положення
- •5 Послідовність виконання роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •Дослідження роботи диференціатора та інтегратора на операційному підсилювачі
- •4 Основні теоретичні положення
- •5 Послідовність виконання роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •Дослідження роботи мультивібратора на операційному підсилювачі
- •4 Основні теоретичні положення
- •5 Послідовність виконання роботи
- •7 Контрольні питання
- •Дослідження роботи транзисторно-транзисторної логіки (ттл)
- •3 Схема дослідження
- •4 Основні теоретичні положення
- •5 Послідовність виконання роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •Дослідження схем тригерів
- •4 Основні теоретичні положення
- •5 Послідовність виконання роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •Дослідження роботи лічильника
- •4 Основні теоретичні положення
- •5 Послідовність виконання роботи
- •7 Контрольні питання
- •8 Література
- •Список літератури
7 Контрольні питання
На яких логічних елементах будуються тригери?
Навести схему асинхронного RS-тригера з інверсними входами.
Побудувати D-тригер на базі JK-тригера.
Побудувати Т-тригер на базі JK-тригера.
Що таке тригер з статичним керуванням і динамічним керуванням синхроімпульсом?
8 Література
8.1 Калабеков Б.А. Цифровые устройства и микропроцессорные системы.- М.: Горячая линия - Телеком, 2002. – с. 25-28.
8.2 Основи Технічної електроніки: У2-кн. Кн.2. Схемотехніка /В.І Бойко, В.Я. Жуйков. – К.: Вища шк., 2007. [с.262-274]
8.3 Матвієнко М.П., Розен В.П., Комп'ютерна схемотехніка. Навчальний посібник. – К.: Видавництво Ліра-К, 2012.- 192 с.
8.4 Рябенький В.М. Жуйков В.Я. Цифрова схемотехніка. –Львів: Новий світ-2009.-736 с.Джонс М.Х. Электроника-Практический курс. М.: Техносфера, 2006. – 512 с.
Лабораторна робота № 6
Дослідження роботи лічильника
1 Мета роботи: вивчення особливостей роботи чотирирозрядного асинхронного лічильника на основі ІМС К155ИЕ5
2 Апаратура та прилади: ПЕОМ, програма Electronics Workbench, ІМС SN7493 - аналог ІМС К155ИЕ5
3 Схема дослідження:
Рисунок 1 - Умовне позначення і структурна схема ИМС К155ИЕ5 (аналог SN7493)
Рисунок
2 - Схема дослідження роботи лічильника
4 Основні теоретичні положення
ІМС К155ИЕ5 (аналог SN7493) є чотирирозрядним двійковим асинхронним лічильником імпульсів. Лічильник виконаний на основі чотирьох двоступінчастих синхронних JK-тригерів, включених за схемою Т-тригерів. Даний лічильник є асинхронним, тому що в схемі немає єдиного тактового сигналу для всього лічильника.
Лічильник ИЕ5 має два лічильних входи (СКА і СКВ) і два входи установлення нуля (R01 і R02). Вхід QА внутрішньо не з’єднаний з іншими тригерами схеми. Це дає можливість використовувати схему в двох незалежних режимах роботи:
- як чотирирозрядний двійковий лічильник, коли вхідні лічильні імпульси надходять на тактовий вхід СКА (вихід QА- QD). На виходах здійснюється операція розподілу на 2, 4, 8, 16;
- як трирозрядний двійковий лічильник, коли вхідні лічильні імпульси надходять на тактовий вхід СКВ (виходи QB - QD).
Перший тригер, не з’єднаний з іншими тригерами схеми, можна використовувати як елемент для функції розподілу на два (вихід QА).
Входи встановлення в нуль R01 і R02 забезпечують припинення лічення та повертають усі чотири тригери в стан низького рівня напруги при одночасному надходженні на їх входи високого рівня напруги.
При операції лічення на одному або на обох одночасно входах встановлення в нуль має бути потенціал низького рівня.
Недоліком таких лічильників є їх послідовне спрацьовування, що спричиняє запізнювання спрацьовування останнього лічильника щодо тактового сигналу першого лічильника.
5 Послідовність виконання роботи
5.1 Вивчити принципову схему лічильника. Назвати елементи, з яких складається схема, і пояснити принцип роботи лічильника.
5.2 Назвати входи і виходи лічильника та пояснити їх призначення.
5.3 Дослідити роботу лічильника з операцією розподілу на 2 на базі першого незалежного тригера. Для цього поставити перемикачі в наступні положення:
Z →X →0; Space→B →0.
Подаючи за допомогою перемикача А послідовність вхідних тактових імпульсів 0 і 1, замалювати діаграми вхідного (СКА) і вихідного (QА) сигналів. Проаналізувати результат.
5.4 Дослідити роботу трирозрядного лічильника з операцією розподілу на 8 на базі другої групи тригерів. Для цього поставити перемикачі в наступні положення:
Z →X →0; Space→B, А→0.
Подаючи за допомогою перемикача В послідовність вхідних тактових імпульсів 0 і 1, замалювати діаграми вхідного (СКВ) і вихідних (QВ, QС, QD) сигналів. Проаналізувати результат.
5.5 Дослідити роботу чотирирозрядного лічильника з операцією поділу на 16. Для цього поставити перемикачі в наступні положення:
Z →X →0; Space→А.
Подаючи за допомогою перемикача А послідовність вхідних тактових імпульсів 0 і 1, спостерігати послідовність підрахунку від 0 до 15. Скласти таблицю зміни логічних рівнів імпульсів вхідного (СКА) і вихідних (QА, QВ, QС, QD) сигналів. Проаналізувати результат.
5.6 Перевірити функцію встановлення в 0 тригерів лічильника. Для цього при наявності результатів підрахунку на виходах лічильника за попередніми пунктами встановити перемикачі Z →X →1.
5.7 Перевірити можливість роботи трирозрядного лічильника на тригерах В, С, D з операціями ділення на 2 та на 4. Для чого встановити перемикачі Z →D; Space→B, А→0.
Для перевірки операції ділення на 2 перемикач D поставити в положення D→:2, для операції ділення на 4 D→:4. Подав
Подаючи за допомогою перемикача В послідовність вхідних тактових імпульсів 0 і 1, замалювати діаграми вхідного (СКА) і вихідних для кожної операції ділення (QВ) і (QВ, QС) сигналів.
6 Зміст звіту
- титульний лист з назвою роботи та її виконавцем;
- мета роботи;
- перелік приладів і схема дослідження лічильника;
- пояснення призначень елементів схеми і принципу роботи лічильника;
- часові діаграми і таблицю підрахунку імпульсів лічильником;
- висновки з аналізом отриманих результатів.