
- •Дещиця Соломія – Ольга
- •1 Група, ііі мп робота №4
- •Обмеження пчк.
- •Співставлення обмеженого пчк з цвмі.
- •Встановлення суб'єктного складу зовнішньо-політичної взаємодії.
- •Встановлення сторін, що конфліктують, союзів, що протистоять, і коаліцій:
- •Уточнення змісту, форм припинення та тенденцій розвитку даного міжнародного процесу.
- •Встановлення просторово - часових і суб'єктних рамок центру докладання сил суб’єктів мв.
- •Розстановка сил у цдс.
- •Визначення ресурсів сторін у цдс.
- •Визначення потенціалу сторін.
- •Визначення потужності суб'єктів (м).
- •Визначення відносної могутності суб'єкта.
- •Визначення ступеню позміненого впливу суб'єкта мв (к11).
- •Визначення престижу суб'єкта мв (к10).
- •Визначення міжнародного авторитету суб'єкта (к12).
- •15. Встановлення видів сили, які використовуються з боку суб'єктів у даному мв.
- •Оцінка реально застосованих сил суб’єктів у цдс.
- •Оцінка інтенсивності існуючої протидії сторін
- •Визначення співвідношення сил (т).
- •Взаємозв'язок розглянутого мв, його цдс з іншими цдс, цвмі і іншими глобальними світовими процесами.
- •Загальний висновок.
Дещиця Соломія – Ольга
1 Група, ііі мп робота №4
Обмеження пчк.
Вихідна крапка початку міжнародних відносин у сфері освоєння космосу – 1957 рік, вихідна просторова координата – країни соціалістичного табору. З цієї миті участь у міжнародному співробітництві з освоєння космосу беруть Болгарія, Угорщина, Германія, Монголія, Польща, Румунія, Франція, США, Великобританія, Японія, Канада, Росія, Китай. На даний межі ПЧК розширюються за рахунок Індії, що взяла курс на освоєння космічного простору і збільшили ресурси, які суб'єкти міжнародних відносин можуть і мають виділити на реалізацію своїх міжнародних інтересів; у той самий час звужується доля таких країн, як Монголія, Польща, Румунія. Часову координату ПЧК обмежимо 2010-м роком.
Співставлення обмеженого пчк з цвмі.
Основою нашого дослідження є співробітництво у сфері освоєння космосу. Тому для визначення ЦВМІ необхідно з'ясувати, які зміни мали місце протягом встановленого часового аспекту ПЧК, тобто що змінилося в 2010р. У заяві від 28 червня президент Обама відзначив, що на відміну від стратегічної конкуренції часів “холодної війни”, яка була характерна для попередніх американських космічних стратегій, одна з головних цілей нового підходу США – “розбудовувати мирне співробітництво в космосі, яке не тільки запобіжить конфліктам, але й допоможе розширити наші можливості по роботі на орбіті й за її межами”.
Космос більше не є просто бажаною метою, указав Обама: “Тепер це місце, де ми повинні вміти працювати відповідально, стійко й безпечно”. За словами президента, з розширенням використання супутників і інших космічних технологій зростає й наша відповідальність за вирішення таких проблем, як орбітальні уламки й інші небезпеки, що представляють собою погрозу для всіх країн, які прагнуть використовувати космос у мирних цілях. Як сказано в розповсюдженому 28 червня інформаційному бюлетені, Сполучені Штати “визнають права всіх країн на доступ до космосу, використання й дослідження космічного простору в мирних цілях і на благо всього людства”, і призивають усі країни розділити їхня рішучість “ запобігати аваріям, долати омани й недовіра” за допомогою відповідальних дій. В інформаційному бюлетені повідомляється, що адміністрація Обами планує розширити міжнародне співробітництво “у максимально можливому ступені” у таких областях, як космічна наука й освоєння космосу, спостереження Землі, дослідження в області зміни клімату, а також спільне використання екологічних даних, зм'якшення наслідків стихійних лих і надання допомоги постраждалим, спостереження за космічним простором з метою моніторингу космічних уламків і поширення інформації про них ”. У своїй заяві президент Обама відзначив, що нова космічна політика “відкриває безмежні можливості в майбутньому ”. Обама також підкреслив, що важливо надихнути нове покоління молоді на професійну роботу в галузі науки й технологій, таким чином, закликав до поєднання людських ресурсів у цій сфері. Таким чином, події, які сталися протягом 2010 року, вибір нової стратегії міжнародних відносин США у сфері освоєння космосу стали причиною формування нинішнього стану розподілу ресурсів.