12. Визначення ступеню позитивного впливу суб’єкта мв (к11)

Позитивний вплив характеризує здатність суб’єкта використовувати свій авторитет і вагу на міжнародній арені для максимально ефективного досягнення своєї мети. Коефіцієнт позитивних впливів (К11) - величина, що характеризує спроможність суб'єкта досягати поставлених цілей при їхній позитивності для суб'єкта зміною його стану і стану об'єктів у визначеному достатньо широкому інтервалі часу спілкування суб'єкта (історичний досвід).

Суб’єкт	К11
Росія	1
Країни ЄС	0.9

Такі дані свідчать про високий вплив обох суб’єктів міжнародних відносин на розвиток самих відносин, проте незначна перевага Росії простежується у зв’язку із спільним минулим двох країн та неможливістю України досі вирватися з-під контролю Росії.

13. Визначення престижу суб’єкта мв (к10)

Під політичним престижем розуміється ступінь передбачуваності поведінки суб’єкта на міжнародній арені, політичний стереотип поведінки суб’єкта серед учасників міжнародного середовища. Коефіцієнт престижу (К10) - величина, що характеризує можливість суб'єкта МВ використовувати свій позитивний вплив (потенційне) у даному міжнародному середовищі, нематеріальний вплив (дія або бездіяльність) суб'єкта з метою реалізації поставлених завдань.

Суб’єкт	К10
Росія	1
Країни ЄС	1

14. Визначення міжнародного авторитету суб’єкта (к12)

Міжнародний авторитет суб’єкта – його властивість, яка пов’язана із сумою його позитивного впливу на інших суб’єктів міжнародного середовища. Міжнародний авторитет розраховується за формулою К12=К10+К11. Коефіцієнт авторитету (К12) - величина, що визначається як певна інтегративна властивість суб'єкта, пов'язана із сумою його позитивних впливів на інших суб'єктів і його політичний престиж стосовно оточення, на який він впливає. Коефіцієнт пов'язаний не з ефективністю дії, а зі сприйняттям цієї дії іншими.

Суб’єкт	К10	К11	К12
Росія	1	1	2
Країни ЄС	1	0.9	1.9

Наведені дані засвідчують високий авторитет та рівень впливу суб’єктів даних міжнародних відносин не лише на досліджувані відносини, а й на хід міжнародної політики у світі загалом.

15. Встановлення видів сили, які використовуються з боку суб’єктів у даному мв

В досліджуваних міжнародних відносинах чітко простежується різниця форм впливу суб’єктів на Україну, яки в більшій мірі виступає об’єктом.

Росія активно користується засобами політичного впливу на країну, що пов’язано із недавньою спільною історією. Розвал Радянського Союзу не ознаменувався кардинальною заміною високопосадовців, що допомагає російській владі впливати на владну верхівку України. Ще одним важелем впливу, цього разу на економіку, є газовий шантаж. Нестача енергетичних ресурсів в Україні дає можливість російській стороні здійснювати вагомий вплив на ситуацію в країні.

ЄС в своїй діяльності користується в першу чергу бажанням України інтегруватися в Європу. Оскільки на сьогоднішній день Європа не відчуває нагальної потреби в продовольстві, основним каталізатором посилення стосунків з Україною стало поглиблення стосунків останньої з Росією, що по суті налякало європейську спільноту. Доказом цього є постійна, хоч і справедлива, критика ситуації в державі та вимоги негайного реформування чи не всіх сфер життя суспільства. Не зважаючи на довгі та важкі переговори, 30 березня 2012 року Україна і ЄС парафували угоду про асоціацію, проте мова йде лише про політичну асоціацію. Питання створення зони вільної торгівлі ще буде обговорюватися, і скоріш за все не один місяць. Деякі критики піддають сумнівам те, чи був це «крок від Росії», чи просто фікція, щоб заспокоїти про європейське населення.

Як було зазначено вище, найбільшою мотивацією до вступу в ЗВТ з ЄС є в першу чергу бажання населення (переважно західних регіонів). З огляду на це Росія вдається до впливу на свідомість українського населення шляхом захоплення інформаційного простору – телевізійного, а також у галузях книговидання та книго-розповсюдження. Крім цього Росія не рідко використовує проблему АР Крим у спробі тиску на українську владу.

Якщо згадати про діяльність ООН, то можна сказати, що жодного впливу, принаймні очевидного, на країну не здійснюється. В роботі №3 було зазначено, що задля досягнення принаймні основних цілей у розвитку соціально-економічного розвитку України в 2011 році було започатковано програму допомоги реформуванню соціально-економічного сектору України. Програма Розвитку Організації Об’єднаних Націй надала матеріальну допомогу Міністерству соціальної політики України на 2012 рік, проте в основному діяльність ООН у цьому питанні спроектована на розробку та надання рекомендацій уряду країни.