7. Розстановка сил у цдс

Як вже неодноразово було зазначено, головними суб’єктами виступають Росія, ЄС та Україна.

Росія, використовуючи свій вплив на владні структури України, а також вдаючись до газового шантажу, намагається змусити Україну до вступу в Митний Союз. Для Росії крім ресурсного потенціалу України важлива її газотранспортна система, встановлення контролю над якою дозволить збільшити прибутки від торгівлі нафтою та газом та збагатить держаний бюджет країни. Встановлення контролю в Україні зблизить Росію із Європою, що є важливим для РФ з огляду на бажання активніше впливати на політику, що проводить ЄС.

Країни ЄС зацікавлені в швидкому інтенсивному розвитку української економіки оскільки для них важливий імпорт дешевого продовольства із близько розташованої України в майбутньому, коли власний сільськогосподарський потенціал вичерпається. Надзвичайно важливим є для країн ЄС зберігати Україну в якості буферної зони між Європою і Росією для уникнення реалізації амбіцій останньої щодо посилення впливу на політику ЄС.

Україна ж в свою чергу зацікавлена в іноземному капіталі для розвитку та підвищення продуктивності власного виробництва. Важливим питанням для України є збут продовольства, оскільки на світовому ринку в неї насьогодні є такі конкуренти як США (експорт продовольства на суму 47 млрд. $), країни ЄС (насамперед Франція, Нідерланди, Німеччина), а також Австралія, Канада, Аргентина, Бразилія.

Позиції акторів, учасників і суб’єктів в досліджуваних міжнародних відносинах співпадають.

8. Визначення ресурсів сторін у цдс

Для досліджуваних міжнародних відносин важливе значення матиме наявність у країни таких ресурсів:

• природні, в першу чергу енергетичні ресурси;

• виробничі ресурси;

• інвестиційні ресурси;

• наукові та інформаційні ресурси;

Для встановлення величини реального використання ресурсів введемо коефіцієнт К1 та для визначення реальної можливості суб’єкта витратити визначену кількість ресурсів без збитку для власної безпеки К2. Наявність ресурсів кожного виду у суб’єктів даних міжнародних відносин визначимо за шкалою від 0 до 1.

Суб’єкт	Природні ресурси			Виробничі ресурси			Інвестиційні ресурси			Наукові та інформаційні ресурси			R
		K1	K2		K1	K2		K1	K2		K1	K2
Росія	1	0.6	0.8	0.9	0.7	0.8	0.9	0.7	0.8	0.6	0.2	0.3	0.69
Країни ЄС	0.6	0.1	0.1	1	0.4	0.8	1	0.3	0.9	1	0.4	0.8	0.62

Таким чином можна зробити висновок, що Росія і Європа володіють приблизно одноковою кількістю ресурсів, необхідних для досягнення своїх цілей у цьому регіоні. Так нестачу природних ресурсів Європа компенсує за рахунок наукового та інформаційного потенціалу, що очевидно перевищує російський. Важливе значення має можливість застосування ресурсів та їхнє реальне застосування. Дані свідчать, що Європа здатна вкладати в економіку України значно більше тих самих інвестицій без шкоди для власної економіки. Проте тут важливим фактором спрацьовує внутрішня ситуація в країні та методи виробництва. Західні інвестори прийшли на український ринок у 2006-07 роках, коли у світі різко зросли ціни на зерно, проте сьогодні змушені дуже обачно ставитися до вкладання коштів у нашу економіку. Landcom International прийшла на західну Україну в 2007-му і через рік зазнала збитків на 56 мільйонів доларів. Така статистика відлякує іноземний капітал, до чого додається ненормоване оподаткування економічної діяльності в країні чим і пояснюється такий низький рівень капіталовкладень.