4. Встановлення сторін, що конфліктують, союзів, що протистоять, і коаліцій

Сторонами, що конфліктують, будуть країни Європейського союзу та Росія. Загалом ООН підтримуватиме політику ЄС та діятиме подібним чином, проте об’єднання діяльності останніх мало ймовірне.

Щодо можливих коаліцій, то вони можуть бути реальними між Україною та деякими іншими країнами-експортерами продовольства у світі. Проте із цими ж країнами можливі конфлікти з огляду на зміну акторів в міжнародних відносинах, а саме правління в згаданих країнах. Наразі гостро стоїть питання входження України до союзу з одним із основних конфліктуючих між собою суб’єктів відносин.

5. Уточнення змісту, форм проявлення та тенденцій розвитку даного міжнародного процесу

Безпосередньо територія України є об’єктом інтересу багатьох країн, які в залежності від власних амбіцій хочуть встановити контроль над діяльністю України на міжнародному ринку сільськогосподарської продукції. Для цього існує кілька основних факторів:

• Україна володіє колосальними запасами високоякісних родючих чорноземів;

• неефективне використання потенціалу країни бентежить основних суб’єктів, в основному ЄС, з огляду на можливість швидкого виснаження ґрунтів так і не реалізувавши усієї потужності ресурсу;

• країна знаходиться на перетині основних шляхів економічного сполучення Європи і Азії;

• близьке розташування забезпечить економію коштів на транспортування продукції, що відповідно впливає на собівартість товарів;

Отже об’єктами інтересу в Україні Є в першу чергу:

• земельні ресурси країни;

• вигідне просторове положення;

У досліджуваних міжнародних відносинах існує дві основні форми міжнародних відносин, що пов’язані з проведенням політики Росією та ЄС відповідно. Різниця цих підходів колосальна та гостро протилежна. Ззовні форми досить подібні: основною метою є інтеграція ринків суб’єктів з метою спрощення торгівлі між суб’єктами. По суті ж концепції мають суттєву різницю. Російська сторона пропонує Україні вступ до Митного Союзу на досить невигідних умовах, що передбачають фактичну ліквідацію української економічної системи як самостійної одиниці. Європа пропонує створення Зони Вільної Торгівлі, в якій України виступатиме самостійним суб’єктом, лише порядок обміну товарів між країнами буде спрощено. Важливою є безпосередня зацікавленість суб’єктів у таких проектах. Для прикладу, Російська Федерація має очевидно більше вигод зі вступу України в МС, що значно збільшує її інтерес в останньому порівняно з Україною. У випадку з ЗВТ, Україна прагне асоціації з Європою в рази більше ніж сама Європа, оскільки Україна ще не є економічно розвиненою країною та вимагає значних інвестицій та капіталовкладень, що вже й говорити про внутрішньополітичну нестабільність країні.

6. Встановлення просторово-часових і суб’єктних рамок центру докладання сил суб’єктів мв

Центром докладання сил залишається територія України, багата земельними ресурсами та значним сільськогосподарським потенціалом. Просторові та суб’єктні рамки співпадатимуть. Часові рамки можна обмежити 2007 роком і до сьогодення, оскільки саме в 2007 році активізувалися переговори України та ЄС, щодо підписання нової більш посиленої асоціації, а претензії Росії на ці землі є чи не споконвічними.