
- •Робота №4 Тема: «Економічна і Соціальна Рада оон»
- •Обмеження просторово-часового континууму
- •Співставлення обмеженого пчк з цвмі, якого було встановлено у роботі №2
- •Встановлення суб’єктного складу зовнішньополітичної взаємодії
- •Встановлення сторін, що конфліктують, союзів, що протистоять, і коаліцій
- •Уточнення змісту, форм проявлення та тенденцій розвитку даного міжнародного процесу
- •Встановлення просторово-часових і суб’єктних рамок центру докладання сил суб’єктів мв
- •Розстановка сил у цдс
- •Визначення ресурсів сторін у цдс
- •Визначення потенціалу сторін
- •Визначення потужності суб’єктів (м)
- •Визначення відносної могутності суб’єкта
- •Визначення ступеню позитивного впливу суб’єкта мв (к11)
- •Визначення престижу суб’єкта мв (к10)
- •Визначення міжнародного авторитету суб’єкта (к12)
- •Встановлення видів сили, які використовуються з боку суб’єктів у даному мв
- •Оцінка реально застосованих сил суб’єктів у цдс
- •Оцінка інтенсивності існуючої протидії сторін
- •Визначення співвідношення сил (т)
- •Взаємозв’язок розглянутого мв, його цдс з іншими цдс, цвмі і іншими глобальними світовими процесами
- •Загальний висновок
Сторінка
|
Робота №4 Тема: «Економічна і Соціальна Рада оон»
У попередній роботі було зазначено, що темпи росту населення на планеті вимагають негайного вирішення продовольчої проблеми, що входить до компетенції органу ООН – ЕКОСОР. Оскільки рішення та резолюції, які приймає ЕКОСОР, не мають імперативного характеру, Рада змушена вдаватися до таких МИРНИХ заходів, що спонукатимуть окремі держави реалізовувати вказані у відповідних резолюціях положення.
У попередній роботі дослідник зазначив важливість потенціалу східної Європи в контексті світової продовольчої проблеми. Було зазначено основних суб’єктів міжнародних відносин, їхні основні інтереси та цілі задоволення останніх. Відкритим же залишилося питання, за допомогою яких засобів та ресурсів згадані суб’єкти реалізують свої цілі.
Обмеження просторово-часового континууму
Україна завжди славилася своїми багатими землями та працьовитим населенням. Не дарма Україну називали житницею Європи. Отже саме землі східної Європи були об’єктом експансії па причиною воєн з незапам’ятних часів. У цій роботі часовий континуум не настільки безмежний. Часові рамки міжнародних відносин досліджуваних у роботі окреслюється рамками незалежності України. До 1991 року територія країни перебувала у складі СРСР, що виключало її з планів решти світу, принаймні офіційно.
Просторові координати звісно ж обмежуються територією України. Основними суб’єктами таких міжнародних відносин є в першу чергу РФ і Європейський союз. Певний інтерес до відносин у цій сфері можуть проявляти інші, одначе, менш активні суб’єкти – Аргентина, Бразилія, як потужні експортери продовольства в Латинській Америці, та США, як конкуренція Росії, діяльність яких зводитиметься до підтримки ЄС та можливо активізації деякого власного впливу в структурах ООН, перш за все ЕКОСОР. Досить неоднозначну позицію займає й Україна, що прагне стати активним реальним суб’єктом відносин, проте скоріш за все залишається в першу чергу об’єктом.
Співставлення обмеженого пчк з цвмі, якого було встановлено у роботі №2
Центром Взаємодії Міжнародних Інтересів визначено в першу чергу територію України, як країни, що незмірно багата не високоякісні земельні ресурси. Вона також є так званою «буферною зоною» між Європою та Азією, а отже й знаходиться на перетині важливих шляхів сполучення двох континентів. Отже можна зробити висновок, що центр взаємодії міжнародних інтересів і просторова складова ПЧК співпадають.
Встановлення суб’єктного складу зовнішньополітичної взаємодії
Класифікацію суб’єктів міжнародних відносин, акторів і учасників за допомогою методу Дж. Модельського дослідних провів у ході роботи №3.
Суб’єктами досліджуваних міжнародних відносин виступають Росія, країни Європейського Союзу та Україна.
Акторами міжнародних відносин на відміну від суб’єктів є безпосередньо відповідні компетентні органи кожної окремої держави. В цих відносинах акторами є:
Президент РФ;
Міністерство закордонних справ РФ;
Економічна і Соціальна Рада ООН;
Міністерства закордонних справ держав-членів ЄС експортерів продовольства (Франція, Нідерланди, Німеччина);
Міністерства закордонних справ держав-членів ЄС імпортерів продовольства;
Світова організація торгівлі;
Міністерство закордонних справ України;
Міністерства закордонних справ держав експортерів продовольства в світі (Канада, Австралія, Аргентина,..);
Учасниками міжнародних відносин є безпосередньо індивіди, що реально взаємодіють один із одним та обіймають відповідну посаду в системі представництва на міжнародній арені своїх держав. У цих відносинах безпосередніми учасниками є:
Президент РФ – Володимир Путін;
Міністр закордонних справ РФ – Сергій Лавров;
Прем’єр міністр України – Микола Азаров;
Міністр закордонних справ України – Костянтин Грищенко;
Представники ЄС – Кетрін Ештон,
Голова Європейської ради – Герман ван Ромпей;
Президенти/прем’єр-міністри держав-членів ЕКОСОР;
Експерти Єврокомісії
Соціальним шлейфом виступатимуть різноманітні політичні партії, що на даний момент перебувають при владі, певні групи тиску, що впливають на прийняття тих чи інших рішень державою, національні еліти, представники великого бізнесу, безпосередньо тиск з боку міжнародної спільноти, міждержавні організації та союзи.
Безпосередніми суб’єктами виступають Російська Федерація, Україна, ЄС, ООН; владні структури даних суб’єктів, як актори, та офіційні представники влади на міжнародній арені, як учасники.
Дотичними суб’єктами виступатимуть держави-експортери продовольства на міжнародний ринок, як от Аргентина і Бразилія в Латинській Америці, Канада в Північній Америці, а також інші країни, що потребують імпорту продовольства, у світі.
Індиферентні суб’єкти – країни, інтереси яких не перетинаються з інтересами зазначених країн в досліджуваних міжнародних відносинах, і які залишаються нейтральними.