- •1.Поняття та ознаки адміністративної відповідальності за пмп.
- •2. Завдання, принципи та функції адміністративної відповідальності.
- •3. Поняття та ознаки порушень митних правил
- •4.Види порушень митних правил
- •Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем
- •Стаття 470. Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного органу призначення, видача їх без дозволу митного органу або втрата
- •Стаття 471. Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю
- •Стаття 472. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення
- •Стаття 473. Пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання
- •Стаття 474. Перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів, документів
- •Стаття 475. Неподання митному органу звітності щодо товарів, які перебувають під митним контролем
- •Стаття 476. Переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності
- •Стаття 478. Порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами
- •Стаття 479. Порушення порядку або строків розпорядження товарами, розміщеними у магазині безмитної торгівлі
- •Стаття 480. Порушення порядку здійснення операцій з переробки товарів
- •Стаття 481. Перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів
- •Стаття 482. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем
- •Стаття 483. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю
- •Стаття 485. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів
- •5.Система адміністративних стягнень, що застосовуються за порушення митних правил. Основні і додаткові адміністративні стягнення. Загальні правила накладення стягнень за порушення митних правил.
- •6. Поняття, завдання та принципи провадження в справах про порушення митних правил
- •7.Стадії провадження та їх загальна характеристика
- •8.Обставини, що виключають провадження у справах про порушення митних правил
- •9.Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність за порушення митних правил
- •10.Протокол про порушення митних правил та його реквізити
- •11.Порядок розгляду справи про порушення митних правил
- •12.Оскарження постанов у справах про порушення митних правил та його суб’єкти
- •13.Опротестування постанови по справі про порушення митних правил
- •14.Обовязковість постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил. Звернення постанови митного органу до виконання попередження
- •15.Виконання постанови в частині накладення штрафу
- •16.Виконання постанов про конфіскацію
- •17.Обєкт та об’єктивна сторона порушень митних правил
- •17.1.Дія та бездіяльність.
- •18.Субєкт та суб’єктивна сторона порушень митних правил
- •19.Поняття і види доказів
- •20.Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності
- •21.Права захисника в провадженні у справах про порушення митних правил
- •22.Права та обов’язки експерта в провадженні у справах про порушення митних правил
- •23.Свідки та поняті у справах про порушення митних правил
- •24.Представники осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил
- •25.Мета, порядок та строки адміністративного затримання
- •26.Проведення митних обстежень
- •27.Вилучення товарів, транспортних засобів та документів
- •28.Витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил
- •29.Пред’явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання
- •30.Експертиза та висновок експерта
- •1. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності за пмп.
- •2. Завдання, принципи та функції адміністративної відповідальності.
14.Обовязковість постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил. Звернення постанови митного органу до виконання попередження
Постанова про накладення адміністративного стягнення, що набрала чинності, є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Постанова може бути приведена до виконання лише після закінчення строку оскарження.
При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходів стягнення у вигляді попередження.
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження заборонена.
Виконавча практика за постановами щодо виконання попередження відносно невелика. Постанова про винесення попередження виконується у письмовій формі і приймається до виконання органом (посадовою особою), який прийняв постанову, шляхом її оголошення правопорушнику.
На практиці існує чимало випадків, коли постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виносяться за відсутності правопорушника. Тоді вони виконуються за допомогою вручення йому копії постанови протягом трьох днів, про що робиться відповідна відмітка у справі.
15.Виконання постанови в частині накладення штрафу
Провадження щодо виконання постанови про накладення штрафу включає два варіанти виконання постанови. Чинне законодавство не встановлює єдиного порядку виконання цього адміністративного стягнення, процедура і терміни його виконання залежать від ряду чинників: добровільності сплати правопорушником штрафної суми, наявність скарги або протесту на постанову, наявність чи відсутність постійного заробітку, місця накладення штрафу.
Відповідно до МК правопорушнику надається можливість самому сплатити накладений на нього штраф. Така сплата повинна бути виконаною не пізніше 15 днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу. Закон передбачає зупинення виконання постанови у зв'язку з поданням скарги або винесення протесту. У цих випадках 15-денний термін сплати штрафу відраховується з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. Штраф, як і будь-яке інше адміністративне стягнення, має публічний характер, тобто сплачується порушником. З цього правила закон передбачає виняток лише для осіб у віці від 16 до 18 років у разі вчинення ними адміністративного правопорушення. За відсутності у них самостійного заробітку штраф стягується з батьків або осіб, що їх замінюють (ч. 2 ст. 307 КпАП).
Загальне правило діє і щодо посадових осіб — штраф повинен стягуватись з їх особистого заробітку. Забороняється віднесення накладених на посадових осіб штрафів на рахунок підприємств, установ і організацій.
Добровільна сплата порушником накладеного штрафу є вичерпною вимогою при виконанні цього стягнення і не потребує застосування додаткових примусових дій компетентних державних органів, установ, організацій та їх посадових осіб. Цьому сприяє роз'яснення юрисдикційним органом порядку сплати накладеного штрафу при винесенні постанови. Добровільна сплата накладеного штрафу не повинна залишатись безконтрольною. Належна організація контролю за процесом виконання стягнення — одна з умов повного стягнення накладеного штрафу.
У разі несплати штрафу у 15-денний термін закон передбачає примусовий порядок його стягнення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
Бухгалтерія за місцем роботи (навчання) порушника зобов'язана стягнути із заробітної плати (пенсії, стипендії) вказану в постанові суму. Сама ж постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається до органу (посадової особи), який її виніс. Тобто стадія виконання постанови про порушення митних правил і, як наслідок, провадження взагалі, у цьому разі закінчується поверненням до органу адміністративної юрисдикції документа (постанови, квитанції) з відміткою про сплату вказаної в постанові суми.