
- •1. Поняття і необхідність зодсс. Його види.
- •2. Принципи та функції зодсс.
- •3. Суб’єкти зодсс.
- •5. Підстави припинення виплат і надання соцпослуг за зодсс.
- •6. Поняття страхових фондів зодсс.
- •7. Джерела формування коштів зодсс.
- •9. Види соцпослуг та матеріального забезпечення за зодсс.
- •11. Правове забезпечення сс.
- •13, 14, 15. Управління страховими фондами зодсс.
- •16. Наглядова рада зодсс.
- •17, 18. Права та обов’язки суб’єктів зодсс.
- •19. Необхідність та сутність ствп.
- •20. Терміни у ствп.
- •21. Законодавча база ствп.
- •22. Суб’єкти ствп.
- •23. Право на матеріальне забезпечення у зв’язку з ствп. Особи, які підлягають ствп.
- •24. Принципи ствп.
- •25, 26. Управління ствп.
- •27. Повноваження правління фонду ствп.
- •28. Повноваження виконавчої дирекції фонду ствп.
- •29. Нагляд і повноваження Наглядової Ради.
- •30. Державний нагляд у сфері ствп.
- •31. Джерала формування коштів фонду ствп
- •32. Напрями використання коштів ствп.
- •33. Визначення розміру страхових внесків, порядок нарахування і строки сплати.
- •34. Права та обов’язки суб’єктів ствп.
- •35. Відповідальність суб’єктів ствп.
- •37. Види матеріального забезпечення ствп.
- •38. Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності. Розміри допомоги.
- •39. Вагітність та пологи.
- •40. Народження дитини.
- •41. Догляд за дитиною до 3 років.
- •42. Поховання.
- •43. Оздоровчі заходи.
- •45. Мета та принципи медичного страхування.
- •46. Терміни у мс.
- •48. Особи, які підлягають мед страху.
- •52. Правління Фонду мс та його повноваження.
- •55.Джерела формування коштів Фонду мс.
- •57. Ролзмір страхових внесків у мс.
- •59. Договір про надання медичних послуг.
- •60. Медичні послуги, що надаються.
- •64. Необхідність та сутність снв.
- •67. Соцпослуги та виплати нв.
- •68. Профілактика нв.
- •69. Страхові експерти з охорони праці, їх права та функції.
- •70. Порядок визначення ступеня втрати працездатності від нв.
- •71. Види страхових виплат. Порядок і строки проведення.
- •72. Відмова у страхових виплатах.
- •73. Принципи страхових виплат і надання соцпослуг.
- •74. Система фінансування та джерела коштів Фонду нв.
- •76. Страхові тарифи, розміри та порядок здійсення страх внесків до Фонду.
- •78, 79. Терміни у страхування по безробіттю.
- •80. Принципи страхування по безробіттю.
- •81. Види матеріального забезпечення та соцпослуги.
- •82, 83. Джерела коштів Фонду безробіття. Використання коштів Фонду.
- •84. Розмір страхових внесків, порядок, строк сплати.
- •85. Умови надання і тривалість виплати допомоги по безробіттю. Розміри допомоги.
- •86. Умови надання одноразової виплати допомоги. Розміри допомоги.
- •87. Часткове безробіття.
- •88. Професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації.
- •91. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні.
- •93. Суб’єкти державного пенсійного страхування їх функції.
- •94. Суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення.
- •95. Принципи недержавного пенсійного забезпечення.
- •96. Принципи державного пенсійного страхування.
- •97, 98. Види пенсійних виплат.
- •99. Страхові внески на пенсійне страхування, порядок їх нарахування.
- •100. Персоніфікований облік у системі пенсійного страхування.
- •101. Джерела інформації для системи персоніфікованого обліку.
- •106. Джерела формування коштів Пенсійного фонду. Резерв коштів Пенсійного Фонду.
86. Умови надання одноразової виплати допомоги. Розміри допомоги.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги по безробіттю, нарахованої відповідно до цієї статті, у розрахунку на рік. Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.
Безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю надається за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім'ї не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого законом. Матеріальна допомога по безробіттю надається протягом 180 календарних днів у розмірі 75 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом. Безробітним, у яких закінчився строк виплати матеріальної допомоги по безробіттю, або непрацездатним особам, які перебувають на їх утриманні, за умов, передбачених частиною першою цієї статті, може надаватися одноразова матеріальна допомога в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом. Порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.
87. Часткове безробіття.
Допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої на підприємстві відповідно до законодавства України тривалості робочого часу та (або) перерви в отриманні заробітної плати чи скороченні її розмірів у зв'язку з тимчасовим припиненням виробництва без переривання трудових відносин з причин економічного, технологічного та структурного характеру.
Умовами надання допомоги по частковому безробіттю є:
простій на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (далі - цеху, дільниці), що має невідворотний та тимчасовий характер, який триває не менше одного місяця, не перевищує шести місяців і не залежить від працівника та роботодавця;
простій протягом місяця, що охопив не менш як 30 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.
Про можливий простій роботодавець зобов'язаний повідомляти державну службу зайнятості.
У разі якщо простій носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин, а також у разі можливості працевлаштування працівників на інших дільницях, у цехах, на підприємствах, допомога по частковому безробіттю не надається.
Перелік причин тимчасового припинення виробництва, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.
Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почався простій, працювали не менше 26 календарних тижнів, сплачували страхові внески та в яких ці простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.
Допомога по частковому безробіттю не надається у разі, якщо працівник: відмовився від підходящої роботи на цьому або іншому підприємстві з повним робочим днем (тижнем); працює на даному підприємстві за сумісництвом; проходить альтернативну (невійськову) службу. Допомога по частковому безробіттю працівнику встановлюється за кожну годину простою із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові розряду і її розмір не може перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Допомога по частковому безробіттю надається з першого дня простою, тривалість її виплати не може перевищувати 180 календарних днів протягом року. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством за рахунок коштів Фонду.
Підприємство не може звернутися за наступним одержанням з Фонду коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю раніше, ніж через рік після закінчення терміну виплати допомоги по частковому безробіттю. Порядок фінансування виплат по частковому безробіттю та надання допомоги по частковому безробіттю встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.