- •Тема 1. Теорія адміністративного менеджменту
- •Історичні передумови та еволюція адміністративного менеджменту
- •Класична адміністративна школа
- •Теорія адміністративної школи
- •Сучасна концепція адміністративного менеджменту
- •Принципи адміністративного управління
- •Структурні принципи.
- •Принципи процесу:
- •Принципи кінцевого результату:
- •Критика концепції адміністративного менеджменту
- •Порівняння різних моделей управління із виокремленням їхніх недоліків
- •Управлінський бюрократизм
- •Порівняння діяльності класичної та політичної бюрократії
- •Проблеми й перспективи розвитку адміністративного менеджменту в умовах хаосу та невизначеності
- •Адміністративний менеджмент в різних ділових культурах та цилівізаціях: вплив національних традицій, культури та менталітету
- •Розділ 2. Система адміністративного менеджменту та апарат управління
- •2.1. Система адміністративного управління (Administrative Management System)
- •2.2. Відмінності системи менеджменту та адміністративного управління: рівні формування, обсяг повноважень та функції
- •1.3. Адміністративний менеджмент в бізнес-організаціях, державних органах влади та громадських організаціях
- •2.4. Адміністративні органи управління та їх різновиди
- •2.5. Адміністративний апарат, його функції та види
- •2.5. Сутність і значення процесу адміністративного менеджменту
- •2.6. Менеджер-адміністратор як ключовий елемент системи адміністративного управління: зміст його діяльності, функції та завдання
- •2.7. Вимоги до сучасного менеджера-адміністратора
- •Тема 3. Планування в адміністративному менеджменті
- •3.1. Сутність адміністративного планування
- •3.2. Особливості стратегічного планування
- •3.3. Методичні основи адміністративного планування
- •Тема 4. Організування праці підлеглих та проектування робіт
- •4.1. Сутність організування діяльності адміністрації та її роль в адміністративному менеджменті
- •4.2. Організування структури адміністрації
- •4.3. Рівні адміністративного управління
- •4.3. Проектування адміністративних структур адміністративного управління
- •3) Зв'язок між відділами та координація.
- •Розділ 5. Мотивування працівників апарату управління
- •5.1. Форми мотивування адміністративних працівників
- •5.2. Демотивація персоналу
- •5.4. Матеріальне стимулювання
- •5.5. Нетрадиційні підходи до мотивування працівників апарату управління
- •5.6. Побудова систем стимулювання адміністрації
- •Розділ 6. Контролювання та регулювання в адміністративному менеджменті
- •6.1. Сутність та завдання контролювання
- •6.2. Попередній, поточний та завершальний контроль діяльності апарату управління
- •6.3. Особливості та умови контролювання адміністративної діяльності
- •6.4. Принципи та види адміністративного контролю
- •6.5. Суцільний та вибірковий способи контролю
- •6.6. Адміністративні стандарти та інструменти адміністративного контролю
- •6.7. Особливості регулювання адміністративної діяльності в організації
- •Тема 7. Адміністративні методи управління
- •7.1. Методи адміністративного менеджменту та їх класифікація
- •7.2. Природа адміністративної влади
- •7.3. Типологія керівників і підлеглих
- •7.4. Делегування влади підлеглим
- •7.5. Колективне управління
- •Тема 8. Адміністрування управлінських рішень
- •8.1. Види управлінських рішень в системі адміністративного менеджменту
- •8.2. Створення систем комунікацій і інформаційного забезпечення організації
- •8.3. Характеристика систем виконання управлінських рішень
- •Тема 9. Сучасні технології адміністративного менеджменту
- •9.1. Інформаційні системи – основа сучасних технологій адміністративного менеджменту
- •9.1.1. Комунікації та їх загальна характеристика
- •9.2. Інформаційно-комунікаційні потоки у структурі державного управління
- •9.3. Принципи загального управління якістю в державному секторі
- •9.4. Адміністративний менеджмент та концепція „бережливого виробництва”.
- •9.5. Процесний підхід в адміністративному менеджменті
Принципи кінцевого результату:
3.1. Порядок, тобто «Всьому (кожному) своє місце, і всі (кожний) на своєму (його чи її) місці». Файоль поділяє порядок на матеріальний і соціальний. Кожен працівник повинен мати своє робоче місце, забезпечене всім необхідним. Для цього керівник повинен добре знати своїх підлеглих і їхні потреби.
3.2. Стабільність робочого місця для персоналу. Файоль вважав, що зайва плинність кадрів є одночасно і причиною, і наслідком поганого управління, і вказував на пов'язані з цим небезпеки і витрати.
3.3. Ініціатива, тобто, за визначенням Файоля, обмірковування і виконання плану. Оскільки це «забезпечує велике задоволення кожній мислячій людині», Файоль закликає адміністраторів «поступитися особистим марнославством», для того, щоб підлеглі одержали можливість проявити особисту ініціативу.
Вважаючи запропоновані ним принципи універсальними, Файоль, проте, вказував, що їхнє застосування повинне носити гнучкий характер і враховувати ситуацію, у якій здійснюється управління. Він відзначав, що система принципів ніколи не може бути завершеною, навпаки, вона завжди залишається відкритою для доповнень, змін, перетворення, на засадах використання нового досвіду, його аналізуванні, осмисленні, узагальненні. Тому число принципів управління необмежено. Також Файоль зазначав, що застосування принципів на практиці - «це важке мистецтво, що вимагає обдуманості, досвіду, рішучості і відчуття міри».
Зазначимо, що деякі наведені принципи звернені до людського фактору. Файоль показав, що менеджмент, призначений головним чином для інтенсифікації виробничих процесів, заснований на знанні психології і, що врахування людського фактора в управлінні є вкрай важливим. Багато з наведених вище принципів не втратили своєї актуальності і в даний час, незважаючи на зміни в економіці, що відбулися за останні кілька років.
Критика концепції адміністративного менеджменту
Концепція адміністративного менеджменту піддавалася критиці з боку практиків та теоретиків за відсутності гнучкості, мобільності та інших ознак, які необхідні для ефективної діяльності сучасного підприємства. Адміністративна школа, визначаючи значення людського фактора, не ставила своєю ціллю вирішення задачі ефективної мотивації праці, що стало на заваді досягнення організацією максимальної ефективності виробництва.
У табл. 1 показані ключові недоліки в організаційних системах, що використовують бюрократичні підходи, так і основні риси організацій, що приходять їм на зміну.
Таблиця 1
Ключові зміни в організаційних системах
Сутність бюрократичної організації |
Причини ефективності бюрократії у минулому |
Причини неадекватності бюрократії |
Елементи, які приходять на зміну бюрократії |
Ієрархічний ланцюг команд |
Бюрократія принесла порядок в організацію Керівники ввели порядок свого домінування над підлеглими |
Бюрократія не в змозі управляти в складних ситуаціях Домінування однієї форми – не найкращий спосіб удосконалення організації |
Візія та цінності. Робочі групи (із принципом самоуправління). Горизонтальна координація. Неформальні системи. Наявність вибору. Незалежний внутрішній споживач. |
Спеціалізація. Організація діяльності на основі посадових обов’язків. |
Бюрократія досягла ефективності, використовуючи розподіл праці. Концентрація інтелектуального потенціалу в центрі організації. |
Бюрократія не підтримує інтенсивних міжпосадових зв’язків і постійної координації на одному рівні. |
Багатопрофільність спеціалістів і інтрапідприємництво. |
Єдині правила для всіх. |
Бюрократія створила відчуття справедливості. Надала та закріпила владу за керівниками. |
Зберігається необхідність в нормах та правилах, однак вони повинні бути іншими (демократичнішими). |
Гарантовані права. Інститути свободи та колективності. |
Стандартні процедури |
Бюрократія забезпечила жорстку організаційну пам'ять. Надала можливість використовувати некваліфіковану робочу силу. Подолала застарілі методи роботи. |
Бюрократія повільно реагує на зміни. Не узгоджується із труднощами, що виникають, не стимулює взаємозв’язки. |
Самоуправління. Вплив ринку і моралі суспільства. |
Кар’єра працівників, їх просування за службою |
Бюрократія культивувала лояльність до організації. Створила механізми передачі досвіду управлінців і професіоналів. |
Зниження кількості керівників і підвищення попиту на кваліфікованих робітників. Обмеження можливості підвищення за посадою. |
Кар’єра на основі професійного зростання. Розширення умов високого рівня результативності. Підвищення оплати праці із зростанням кваліфікації. |
Міжособистісні взаємовідносини |
Бюрократія зменшила домінування принципу приналежності до сім`ї. Допомогла лідерам ввести жорстку дисципліну і прийняття жорстких рішень. |
Інформаційномістка робота вимагає розширення взаємовідносин між працівниками. |
Широку взаємовідносини між працівниками. Наявність вибору. Велика орієнтованість на результати. |
Координація зверху. |
Бюрократія дала змогу керувати некваліфікованою робочою силою. Організовала жорстке управління в галузях з рутинною роботою та високою плинністю кадрів. |
Високоосвічені робітники готові до самоуправління. |
Самоуправляючі команди. Горизонтальні зв’язки і співробітництво. Скорочення кількості трудоємких та рутинних робіт через НТП. |
Також науковці порівнюють бюрократичну та сучасну систему менеджменту підприємства за низкою критеріїв виокремлюючи преваги кожної із них.
Порівняння різних моделей управління із виокремленням їхніх недоліків наведено у табл. 2.
Таблиця 2