9. Склад та функції бюджетування на підприємстві.

До основних характеристик бюджетування можна віднести: – короткостроковість (до одного року); – високий рівень конкретизації; – внутрішню спрямованість; – тісну інтеграцію з контролем та аналізом відхилень. Функції, що виконує бюджетування є наступними:

– функція регулювання фінансових компетенцій (визначення потреби у фінансових ресурсах, необхідних для досягнення поставлених цілей окремими підрозділами підприємства);

– функція прогнозування (в бюджетах знаходять своє фінансове відображення майбутні операції підприємства);

– функція координації (наявні та мобілізовані фінансові ресурси повинні спрямовуватися на досягнення цілей, що визначені стратегією розвитку підприємства);

– функція мотивації (виконання бюджетних показників є критерієм ефективності діяльності окремих осіб, структурних підрозділів тощо).

Для цього на підприємстві розробляється цівка взаємопов’язаних бюджетів, до яких входять: – бюджет окремих операцій – плановий документ, який відображає надходження та витрати за господарськими операціями (бюджет реалізації продукції, бюджет запасів та матеріалів, бюджет витрат на оплату праці тощо); – бюджетне планування доходів і витрат структурних підрозділів (функціональний бюджет) – розробляється окремими структурними підрозділами підприємства; – зведений бюджет по підприємству – система окремих операційних та функціональних бюджетів.

10. Принципи бюджетування на підприємстві.

У теорії і практиці економічної науки можна зустріти різні підходи до формулювання принципів бюджетування та планування. На нашу думку, до основних з них слід віднести такі:

• принцип повноти: всі операції підприємства, що призводять до надходжень чи виплат грошових коштів, а також впливають на його фінансові результати, повинні бути відображені в бюджеті;

• принцип координації означає, що бюджети окремих центрів прибутковості, затрат, структурних підрозділів тощо повинні складатися з урахуванням можливості їх зведення в єдиний консолідований бюджет; окрім цього, слід узгоджувати стратегічні цілі з показниками довгострокових планів і короткострокових бюджетів;

• принцип централізації передбачає, що бюджетування є важливим інструментом фінансового управління підприємством, яке повинно здійснюватися з єдиного центру, а отже, всі грошові надходження (в т. ч. позичкові ресурси) повинні служити для покриття всіх вихідних грошових потоків;

• принцип спеціалізації бюджетів вимагає, щоб грошові надходження та виплати відображалися відповідно до їх видів і джерел виникнення, завдяки чому можна проконтролювати рух грошових коштів у розрізі окремих центрів прибутковості та відповідальності;

• принцип періодичності бюджетування означає, що бюджети повинні ділитися на окремі періоди, тривалість яких визначається специфікою організації фінансової діяльності підприємства (щоденні бюджети, щодекадні, тижневі, на місяць, квартал тощо);

• принцип прозорості передбачає, що бюджети повинні складатися таким чином, щоб усі задіяні в їх виконанні особи чітко уявляли завдання, які перед ними ставляться, та мали стимули до їх виконання;

• принцип точності: всі операції та результуючі з них грошові надходження і виплати повинні базуватися на реальних прогнозах;

• принцип декомпозиції полягає в тому, що кожний бюджет нижчого рівня є деталізацією бюджету більш високого рівня, тобто бюджети цехів є «вкладеними» у зведений бюджет виробництва, часткові бюджети в розрізі статей затрат конкретизують бюджет виробництва тощо.

Наведені принципи бюджетного планування діяльності структурних підрозділів і всього підприємства необхідно впроваджувати з метою економії фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також для підвищення точності заданих бюджетних показників.