Процес бюджетного планування.
Бюджетне планування складається з таких основних форм:
- план прибутків і збитків - у вигляді планової кошторису витрат з прогнозуванням обсягів продажу і визначенням фінансових результатів підприємства.
- фінансовий план - задля забезпечення необхідних коштів і задоволення потреби у капіталі, який убезпечить платоспроможність і фінансовий стійкість підприємства на запланований період. Одночасно фінансовий план є основу на подальше фінансового контролю.
- прогнозний баланс - з оцінки майна, і структури капіталу.
Процес планування може бути обов'язково узгодженим як змістовно (горизонтально і вертикально), і у часі. Бажано проводити планування у компанії у двох напрямах: «згори донизу» і «знизу вгору». Перше відбиває цільові показники бюджетів компанії, а друге – методи їхнього досягнення. Це означає, що планування здійснюється в планово-финансових відділах, й у підрозділах компанії, є реальним джерелом виникнення прибутків і витрат.
З метою організації бюджетного планування діяльності структурних підрозділів підприємства розробляється наскрізна система бюджетів, що об'єднує такі функціональні бюджети, що охоплює базу фінансових розрахунків підприємства:
- бюджет фонду оплати праці, виходячи з якого прогнозуються платежі у позабюджетні фонди й деякі податки;
- бюджет матеріальних витрат,составляемий виходячи з норм витрати сировини, комплектуючих, матеріалів і обсягу виробничої програми структурних підрозділів;
- бюджет споживання енергій;
- бюджет амортизації, до складу якого напрямку використання в перегляд, поточний помешкання і реновацію;
- бюджет інших витрат (відрядних, транспортних тощо. п.);
- бюджет погашення кредитів і позик, розроблюваний виходячи з плану-графіка платежів;
- податковий бюджет, що охоплює всі податків і обов'язкових платежів до бюджету, і навіть у позабюджетні фонди. Цей бюджет планується на цілому в підприємству.
Розробка бюджетів структурних підрозділів, і служб полягає в принципі декомпозиції, полягає у цьому, що понад низького ґатунку є деталізацією бюджету вищого рівня. Зведені бюджети в кожному структурному підрозділу розробляються, зазвичай, щомісяця. З метою рівномірного забезпечення підприємства його підрозділів обіговими коштами у яких вказуються щоденні планові і фактичні витрати, соціальній та цілому озер місяцем. Приблизна система бюджетів підприємства відбито у табл.1.
Методи бюджетного планування.
При складанні кошторисів використовуються різноманітні методи:
нормативний;
розрахунково-аналітичний;
балансовий;
оптимізації;
моделювання.
Сутністю нормативного методу складання кошторису є розрахунок обсягу затрат і потреби в ресурсах шляхом множення норми витрат ресурсів на запланований обсяг економічного показника (реалізація, випуск продукції).
Нормативний метод планування є найпростішим методом. Маючи норму (норматив) і об’ємний показник, можна легко розрахувати плановий показник (рис. 11.8).
Рис. 11.8. Схема нормативного методу фінансового планування
Сутність розрахунково-аналітичного методу полягає в тому, що розраховується обсяг витрат і потреба в ресурсах шляхом множення середніх витрат на індекс їх зміни у запланованому періоді.
В основі цього методу лежить використання експертної оцінки (рис. 11.9).
Рис. 11.9. Схема розрахунково-аналітичного методу фінансового планування
Експертна оцінка є результатом проведення експертизи, обробки і використання цього результату при обгрунтуванні значення імовірності. Прийняття експертної оцінки – це комплекс логічних і математично-статистичних методів і процедур, пов’язаних з діяльністю експерта по переробці інформації, необхідної для аналізу і прийняття рішень.
Сутністю балансового методу є узгодження обсягу затрат і джерел розширення ресурсів (доходів).
Балансовий метод застосовується передусім при плануванні розподілу прибутку та інших фінансових ресурсів, плануванні потреби в надходженні коштів до фонду накопичення, фонду споживання тощо.
Наприклад, балансова ув’язка по фінансових фондах має вигляд:
де Зп – залишок коштів на початок планового періоду, грн.;
Н – надходження коштів до фонду, грн.;
В – витрачання коштів з фонду, грн.;
Зк – залишок коштів на кінець планового періоду, грн.
Сутністю методу оптимізації при складанні кошторису є багатоваріантність. З декількох кошторисів обирається найкращий з точки зору мінімальних затрат чи максимального одержаного ефекту (результату).
Схема методу оптимізації наведена на рис. 11.10.
Рис. 11.10. Схема методу оптимізації
Сутністю методу моделювання є аналіз функціональних зв’язків між різними елементами процесу виробництва. Наприклад, моделюється залежність прибутку від рівня затрат і обсягу реалізації продукції (виручки).