Структура системи стандартів вищої освіти План
1. Стандартизація системи вищої освіти
2. Державний стандарт вищої освіти
3. Галузеві стандарти вищої освіти
4. Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів
Література:
Закон України «Про освіту»
Закон України «Про вищу освіту», 2002 р.
Кісіль М.В. До питання філософії стандартів у галузі вищої освіти // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. наукових праць. - Випуск 12(25) - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007 - С.207 - 214.
6.Комар Ю. М. Стандартизація вищої освіти як складова інноваційних механізмів державного впливу на підготовку студентів управлінських спеціальностей
7.Н.В. Дупак. Науково-методичне забезпечення стандартизації професійної освіти (зарубіжний досвід). – Електронний ресурс: http://studentam.net.ua/content/view/7708/97/
8.Назаров О.О., Поляк Т.Ю.Стандарти вищої освіти: нормативно-правові аспекти підготовки фахівців у вищих навчальних закладах україни /Науково-практичний коментар/, 2003
9.Присенко М.О. Проблеми становлення та розвиту стандартизації вищої освіти в Україні //Проблеми освіти. Науковий збірник. Випуск 54. Спецвипуск 1. 2008
10.Стандартизація фахової підготовки з державного управління в країнах Північної Америки і Європи: Автореф. дис... канд. Наук з державного управління: 25.00.03 [Електронний ресурс] / Ж. В. Таланова ; Національна академія державного управління при Президентові України.. — К., 2004. — 18 с. — укp.
11.Стандартизація професійної підготовки вчителів у Англії й Уельсі (кінець XX - початок XXI ст.): Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 [Електронний ресурс] / Н.М. Авшенюк; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. — К., 2005. — 21 с. — укp.
http://www.vetuniver.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=21%3Ahigher-education&catid=54%3Acredit-module-system&Itemid=20&lang=uk
І. Стандартизація системи вищої освіти
Процес оновлення і реформування вищої освіти формалізуються саме у державних стандартах.
Держава бере на себе відповідальність за мінімальний рівень освіченості своїх громадян та формує перелік обов’язкових елементів змісту освіти, що мають, на думку законодавця, загальнонаціональне суспільне значення
Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їхніх типів, рівнів акредитації та форм навчання
Основними функціями державних стандартів освіти є забезпечення досягнення і підтримання вищим закладом освіти високого рівня вищої освіти через реалізацію нормативної частини змісту освіти та самооцінки чи державної оцінки результатів роботи.
Якісна освіта як спосіб самовдосконалення та самореалізації, потребує державного контролю за навчальними закладами і саме це й актуалізує проблему освітньої стандартизації.
Якість вищої освіти (Закон України «Про вищу освіту») – сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольнити як особисті духовні а матеріальні потреби, так і потреби суспільства.
Проблема стандартів у вищій освіті розглядається у роботах таких авторів: В.П.Андрущенко, І.Ф.Бех, І.А.Зязюн, Н.А.Фоменко та інші)
Система стандартів вищої школи визначена Законом України „Про вищу освіту” (2002 р.) і включає державний стандарт, галузеві стандарти та стандарти вищих навчальних закладів.
Поняття стандартів освіти перебуває у тісному зв’язку із такими категоріями, як «якість освіти», «ефективність професійної діяльності», «моніторинг якості освіти».
Моніторинг в освіті розглядається як процедура систематичного збирання даних про важливі аспекти освіти на загальнодержавному, регіональному та локальному рівнях.
Шляхи оновлення і реформування вищої освіти у багатьох країнах формалізуються саме у державних стандартах. Таким чином держава бере на себе відповідальність за мінімальний рівень освіченості своїх громадян та формує перелік обов’язкових елементів змісту освіти, що мають, на думку законодавця, загальнонаціональне суспільне значення. [3]
У західній практиці стандарт з'являється як спосіб подолання надмірних (загрозливих) ступенів децентралізації і варіативності.
Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їхніх типів, рівнів акредитації та форм навчання.
Стандарт – модель, зразок, еталон.
Державний стандарт вищої освіти – це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня.
Залежно від рівня органа чи організації, що затверджує стандарт розрізняють державні, галузеві, й стандарти освіти ВНЗ.
Серед недоліків нинішнього покоління стандартів називають наступні:
* Надмірна деталізація вимог до змісту підготовки спричиняє необхідність внесення змін за кожної корекції навчальних програм відповідно до вимог ринку праці, що швидко змінюються. (немає гнучкості)
* Відсутня стандартизація систем управління якістю освіти.
* Велика кількість спеціалізацій, яких не існує закордоном.
* Обсяг навчальних планів не збалансований за теоретичною підготовою та практичною.
Розроблення стандартів, внесення змін та здійснення контролю за їх виконанням відбувається не рідше як 1 раз на 10 років.
Стандартизація освіти – процедура розроблення та затвердження стандартів освіти (освітніх стандартів), які є складовою системи освіти – сукупності взаємодіючих документів, що встановлюють норми та положення щодо реалізації освітньго процесу; навчальних закладів, інших юридичних осіб, що надають освітні послуги; органів, які здійснюють управління у галузі ,освіти.
Стандартизація освіти – це встановлення єдиних вимог до освітньої діяльності, що, однак, не виключає багатоманіття їх досягнення.
Питання введення стандартів вищої освіти в Україні свого часу (1991-1994 рр.) викликало жваві дискусії щодо доцільності їх розроблення взагалі. Значна частина академічної громадськості вважала, що університетській освіті притаманні принципи автономності, науковості і творчого підходу до визначення мети, змісту і методів підготовки фахівців. Однак, бурхливий розвиток сектора неуніверситетської освіти, різке збільшення кількості вищих навчальних закладів та урізноманітнення навчальних програм і вимог ринку праці спрацювали на користь прихильників створення стандартів, що за часи розбудови національної освітньої системи неодноразово уточнювалися й змінювалися. [1]
Стандарти вищої освіти мають забезпечувати баланс мінімальних вимог і творчості. Його призначення – націлювати, стимулювати, розкривати перспективу, пропагувати багатоманіття.
Функції освітніх стандартів:
Формування єдиного освітнього простору України (для забезпечення відповідного рівня освіти як в державних так і в приватних закладах.)
Забезпечення доступу до якісної освіти для всіх громадян.
Критеріально-оцінювальна функція (у більшій мірі стосується середньої освіти і передбачає добір навчальних планів і програм, обсяг навчального навантаження школярів залежно від їхнього віку та рівня набутої освіти, систему оцінювання у навчанні та форми підсумкової атестації);
Функція управління системою освіти (існує постійна потреба корекції системи контролю за якістю освіти);
Функція гуманізації освіти (державний стандарт відкриває можливості переходу до диференціації освіти та опанування навчального матеріалу на різних рівнях ).
Основними документами, в яких описується система, структура державних стандартів вищої освіти та вимоги до них, є Закон України «Про освіту», «Про вищу освіту»2002, постанова Кабінету міністрів України «Про розроблення державних стандартів вищої освіти» (1998) тощо.
Згідно Закону України « Про вищу освіту»
Стандарт вищої освіти – це сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.