2.3. Рекомендоване групування витрат операційної діяльності за

економічними елементами

Витрати операційної діяльності з перевезення пасажирів міським електричним транспортом можуть групуватися за такими економічними елементами:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

інші операційні витрати, пов'язані з виробництвом та збутом транспортних послуг.

Підприємство обирає та розробляє власну систему обліку і калькулювання витрат, яка є найбільш зручною для прийняття оперативних рішень та планування собівартості. При цьому визначається прийнятний для економічних прогнозів рівень деталізації інформації про витрати. Чим детальніший рівень аналізу та обліку витрат, тим точнішими можуть бути результати економічних прогнозів.

Робоча класифікація статей калькуляції витрат на послуги міського електричного транспорту може розроблятися відповідними структурними підрозділами підприємства міського електричного транспорту, зокрема: планово-економічним, технічним та бухгалтерією відповідно до організаційної структури підприємства.

Для забезпечення єдиного підходу до методології планування та обліку витрат згідно зі статтями виробничої собівартості послуг, собівартості реалізованих транспортних послуг, операційної та інших видів собівартості, а також змінних і постійних витрат, методів їх обліку підприємствами може розроблятися детальний перелік і склад статей калькулювання, який узгоджується і може встановлюватися в обліковій політиці підприємства.

Перед складанням переліку і складу статей калькулювання рекомендовано:

визначити види витрат з урахуванням організаційної структури підприємства та порядок їх групування за центрами витрат;

спроектувати схеми документообігу між структурними підрозділами та визначити форми внутрішнього обігу інформації;

визначити процеси, відповідно до яких буде формуватися калькуляція собівартості транспортних послуг;

спроектувати схеми документообігу для розрахунку виробничої собівартості кожного процесу;

визначити чинники та методи розподілу виробничих накладних витрат;

вибрати метод контролю витрат, порівнюючи нормативні витрати з фактичними;

розрахувати відхилення (за їх наявності) та забезпечити управління витратами.

3. Планування виробничої собівартості послуг, наданих

міським електричним транспортом

Відповідно до п. 3.1.1. Порядку до планової виробничої собівартості послуг, наданих міським електричним транспортом, включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

3.1. Планування прямих матеріальних витрат

Відповідно до п. 3.1.2. Порядку до складу прямих матеріальних витрат включаються витрати на електроенергію, що споживається на тягу рухомого складу.

Розрахунки витрат виконуються на підставі договорів, укладених між енергопостачальними компаніями та підприємствами, технічно обґрунтованих норм використання електроенергії, вартості 1 кВт-год. електроенергії, встановлених планових лімітів на споживання електроенергії, норм втрат електроенергії в кабельних і контактних мережах.

У процесі технічного обґрунтування норм використання електроенергії слід брати до уваги витрати електроенергії в минулому періоді, передбачувані зміни експлуатаційної швидкості та організаційно-технічні заходи щодо економії електроенергії.

Витрати електроенергії на рух визначаються виходячи із питомої ваги її витрат на 1 вагоно- і 1 тролейбусо-кілометр. Потреба відповідно до ГКН 02.05.020 – 2004 в електроенергії на рух розраховується множенням норм використання електроенергії на планову кількість тролейбусо- або вагоно-кілометрів. Сума витрат на оплату електроенергії визначається множенням кількості електроенергії, яка потрібна на рух, на діючий тариф за 1 кВт-год.

Реактивна енергія розраховується згідно з нормативною базою та на підставі фактичних даних попередніх періодів.

Витрати на інші прямі матеріали (зокрема, автомобільні шини), що використовуються на технологічні потреби, визначаються на основі технічно обґрунтованих їх витрат і діючих цін із урахуванням транспортно-заготівельних витрат.