323

ДОВІДНИК

НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ

У СФЕРІ ОХОРОНИ ПРАЦІ, ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ

ТА СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

2008

ЗМІСТ

1.	Загальні положення………………………………………………………	7
1.1.	Основні терміни з питань охорони праці……………………………………….	7
1.2.	Законодавство про охорону праці…………………………………….	11
2.	Організація охорони праці…………………………………………….	15
2.1.	Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці	15
2.2.	Обов’язки та права працівників на охорону праці …………………………..	17
2.3.	Служба охорони праці……………………………………………………………	18
2.4.	Управління внутрішніми нормативними актами……………………………….	18
2.5.	Основні завдання і повноваження комісії з питань охорони праці …………..	19
2.6.	Навчання працівників з питань охорони праці …………………………………	19
2.7.	Професійний добір, медичний огляд працівників……………………………..	21
2.8.	Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва..	21
2.9.	Видача дозволів Держгірпромнаглядом та його територіальними органами…	22
2.10.	Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці……………	22
2.11.	Звітність про стан охорони праці……………………………………………….	23
3.	Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці ........................	23
4.	Правове регулювання охорони праці окремих категорій населення ................	25
4.1.	Охорона праці жінок……………………………………………………………..	25
4.2.	Охорона праці неповнолітніх……………………………………………………	25
4.3.	Охорона праці інвалідів…………………………………………………………	26
4.4.	Забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням……….	27
4.5.	Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту………………..	27
5.	Нормативно-правові акти з охорони праці…………………….	29
5.1.	Порядок перегляду, розроблення, підготовки та подання на реєстрацію нормативно-правових актів з охорони праці………………………………….	29
5.2.	Нормативно-правові акти, дія яких поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності …………………………………………………………	31
5.3.	Нормативно-правові акти з охорони праці для вугільної промисловості….	43
5.4.	Нормативно-правові акти з охорони праці для гірничодобувної промисловості………………………………………………………………………	47
5.5.	Нормативно-правові акти з охорони праці для металургійної промисловості	49
5.6.	Нормативно-правові акти з охорони праці для машинобудівної галузі…………	53
5.7.	Нормативно-правові акти з охорони праці для хімічної промисловості………	66
5.8.	Нормативно-правові акти з охорони праці для легкої промисловості…………	72
5.9.	Нормативно-правові акти з охорони праці для будівельних матеріалів………	74
5.10.	Нормативно-правові акти з охорони праці для будівельної галузі……………..	77
5.11.	Нормативно-правові акти з охорони праці для електроенергетитики………….	80
5.12.	Нормативно-правові акти з охорони праці для сільського господарства……..	83
5.13.	Нормативно-правові акти з охорони праці для транспортної галузі………….	84
5.14.	Нормативно-правові акти з охорони праці для медичних закладів…………..	92
6.	Гігієна праці…………………………………………………………………………	94
6.1.	Основні поняття гігієни праці …………………………………………………	94
6.2.	Небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища ……………………	96
6.3	Мікроклімат…………………………………………………………………………	97
6.3.1.	Загальні відомості………………………………………………………………….	97
6.3.2.	Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту………..	101
6.4	Виробничий шум, ультразвук, інфразвук…………………………………………	103
6.4.1.	Шум. Загальні поняття та визначення……………………………………………	103
6.4.2.	Захист від шуму …………………………………………………………………….	106
6.4.3.	Методи вимірювання шуму, інфразвуку та ультразвуку…………………………	110
6.5.	Вібрація……………………………………………………………………………..	116
6.5.1	Загальні поняття вібрації………………………………………………………	116
6.5.2	Вплив вібрації на людину………………………………………………………	118
6.6	Електромагнітні випромінювання………………………………………………….	124
6.6.1	Загальні поняття та визначення…………………………………………………	124
6.6.2	Захист від електромагнітних випромінювань…………………………………….	125
6.7	Захист від випромінювань оптичного діапазону……………………………………	127
6.7.1	Захист від інфрачервоного випромінювання……………………………………	127
6.7.2	Захист від ультрафіолетових випромінювань ……………………………………	130
6.7.3	Захист від лазерного випромінювання …………………………………………..	131
6.8	Іонізуюче випромінювання…………………………………………………………	133
6.8.1	Визначення та основні характеристики радіоактивного випромінювання ……	133
6.8.2	Дія іонізуючих випромінювань……………………………………………………	134
6.8.3	Нормування іонізуючих випромінювань………..……………………………..	135
6.9.	Робота з візуальними дисплейними терміналами……………………………….	139
6.10	Виробниче освітлення……………………………………………………………..	141
6.10.1	Значення світла для працездатності та здоров'я людини……………………….	141
6.10.2	Природне освітлення………………………………………………………………	143
6.10.3	Суміщене освітлення………………………………………………………………	145
6.10.4	Штучне освітлення………………………………………………………………..	146
6.11	Напруженість праці……………………………………………………………….	148
6.12	Атестація робочих місць ……………………………………………………….	151
6.13	Санітарні норми та правила з питань гігієни праці……………………………..	154
7	Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві……………………	158
7.1	Загальні положення щодо розслідування та обліку нещасних випадків……….	158
7.2	Спеціальне розслідування………………………………………………………….	163
7.3	Розслідування та облік випадків професійних захворювань……………………	168
7.4	Розслідування та облік аварій …………………………………………………….	171
8.	Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання………………………………….	172
8.1.	Страхування від нещасного випадку………………………………………………	172
8.2.	Страховий ризик……………………………………………………………………	175
8.3.	Соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків………………………………....	176
8.4.	Повноваження страхових експертів з охорони праці……………………………	178
8.5.	Перелік документів, що подається до Фонду для проведення страхових виплат………………………………………………………………………………	179
8.6.	Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань……………………………………….	184
8.7.	Страхові внески страхувальників, клас професійного ризику………………….	185
9.	Основи безпеки виробництва………………………………………………………	187
9.1	Загальні положення безпеки виробництва………………………………………..	187
9.2	Безпека обладнання, що працює під тиском……………………………………..	190
9.3	Вимоги до безпечного застосування підіймально-транспортного устаткування	202
10.	Електробезпека………………………………………………………………………	206
10.1	Загальні положення ………………………………………………………………..	206
10.2	Дія електричного струму на організм людини ………………………………….	208
10.3	Допустимі значення струмів і напруг…………………………………………….	211
10.4	Класифікація електроустановок і приміщень по електробезпечності…………..	212
10.5	Основні причини електротравматизму на виробництві…………………………..	213
10.6	Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж……………………………………………………………………….	214
10.7	Технічні заходи щодо захисту людей від ураження електричним струмом……	215
10.8	Система електрозахисних засобів…………………………………………….	216
10.9	Система організаційно-технічних заходів і засобів……………………..	218
10.10	Надання допомоги при ураженні електричним струмом…………………………	220
10.11	Захист від статичної електрики……………………………………………………	224
11.	Пожежна безпека…………………………………………………………………..	225
11.1.	Основні поняття та визначення пожежної безпеки, причини пожеж……………	225
11.2.	Основні положення Закону України “Про пожежну безпеку”…………………...	227
11.3.	Обов'язки керівника підприємства та інших посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта та окремих дільниць виробництва…………………..	228
11.4.	Служба пожежної безпеки…………………………………………………………	230
11.5.	Пожежний нагляд………………………………………………………………….	230
11.6.	Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів виробничого та іншого призначення ………………….	232
11.7.	Видача дозволу на початок роботи……………………………………………….	233
11.8.	Добровільні пожежні дружини……………………………………………………	235
11.9.	Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки……………………..	236
11.10.	Облік пожеж……………………………………………………………………….	237
11.11.	Навчання з питань пожежної безпеки…………………………………………..	237
11.12.	Виявлення та гасіння пожеж……………………………………………………….	238
11.13.	Протипожежний режим об’єкта…………………………………………………..	245
12	Нормативно-правові акти з пожежної безпеки……………………………………	246
12.1.	Розроблення, затвердження, перегляд, нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки. Погодження нормативних, нормативно-технічних документів………………………………………………………………………….	246
12.2.	Загальнодержавні правила пожежної безпеки …………………………………	248
12.3	Міжгалузеві правила пожежної безпеки……………………………………….	248
12.4.	Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості………..	254
12.5.	Правила пожежної безпеки для підприємств металургійної промисловості….	255
12.6.	Правила пожежної безпеки для підприємств машинобудівної промисловості..	255
12.7.	Правила пожежної безпеки для підприємств хімічної промисловості………..	257
12.8.	Правила пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості……………	257
12.9.	Нормативні документи в галузі будівництва з питань по­жежної безпеки……..	257
12.10.	Правила пожежної безпеки для підприємств електроенергетики………………	259
12.11.	Правила пожежної безпеки для підприємств сільського господарства………..	260
12.12.	Правила пожежної безпеки для транспортної галузі…………………………….	260
12.13.	Державні стандарти України з питань пожежної безпеки……………………….	262
12.14.	Міждержавні стандарти з питань пожежної безпеки……………………………	268
Перелік посилань.....................................................................................................................		270
Додаток А. Таблиця А.1. - Перелік державних та міждержавих стандартів засобів індивідуального захисту ..................................................................................		274
Додаток Б. Таблиця Б1. – Перелік затверджених та зареєстрованих примірних інструкцій з охорони праці.................................................................................		293

1. Загальні положення

Державна політика України в галузі охорони праці здійснюється згідно з міжнародною практикою і національним законодавством та базується на засадах пріоритетності життя і здоров’я людини відносно результатів виробничої діяльності. Отже, нормами життя мають стати додержання законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, своєчасне виявлення і усунення наявних недоліків, посилення відповідальності за стан охорони праці та порушення встановлених норм і правил, що зумовлюють численні нещасні випадки, професійні захворювання і аварії на виробництві. В Україні щороку на виробництві травмується близько 20 тисяч осіб, з них майже кожний двадцятий – зі смертельним наслідком.

За оперативними даними Держгірпромнагляду на протязі 2007 року на виробництві було травмовано 18192 чол., в т.ч. 1176 чол. із смертельним наслідком, допущено низку резонансних аварій із значними людськими і матеріальними втратами. В цілому ризик загибелі або травмування працівників у галузях національної економіки залишається значно вищим, ніж у розвинених європейських країнах. Через незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці щороку майже на 7 тисяч зростає кількість осіб, які одержали професійні захворювання. На відшкодування шкоди, медичну, професійну і соціальну реабілітацію потерпілих витрачено в 2007 р. близько 2,6 млрд. гривень. Поряд з організаційно-технічними причинами виробничих травм і аварій переважна їх частина трапляється через порушення трудової і технологічної дисципліни, недостатню підготовку кадрів з питань безпечних методів праці, відсутність контролю за додержанням працівниками вимог охорони праці та з інших причин, що не потребують для їх усунення значних фінансових витрат.

Найвищий рівень ризику травмування працівників на виробництві спостерігався у вугільній галузі, сільському господарстві, машинобудуванні, будівництві, металургії, транспорті. В загальній структурі причин нещасних випадків на виробництві 66% складають причини організаційного характеру. Рівень безпеки будь-яких робіт у суспільному виробництві знач­ною мірою залежить від рівня правового забезпечення цих питань, тобто від якості та повноти викладення відповідних вимог в зако­нах та інших нормативно-правових актах. В Україні приділяється належна увага удосконаленню актів національного законодавства, які містять правові норми з охорони праці, гігієни праці, соціального страхування та пожежної безпеки.

Заявивши про свій намір приєднатися до Європейського Союзу, Україна взяла на себе зобов'язання щодо приведення національно­го законодавства у відповідність з законодавством ЄС.

1.1. Основні терміни з питань охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (ст. 1 Закону України “ Про охорону праці”).

Роботодавець- власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю (ст. 1 Закону України “ Про охорону праці”).

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом), (ст. 1 Закону України “ Про охорону праці”).

Гiгiєна працi - галузь практичної i наукової дiяльностi, що вивчає стан здоров'я працiвникiв у його обумовленостi умовами працi i на цiй основi обгрунтовує заходи i засоби щодо збереження i змiцнення здоров'я працiвникiв, профiлактики несприятливого впливу умов працi (п.4.61 ДСТУ 2293-99).

Відповідно до гігієнічної класифікації праці гiгiєна праці – галузь профілактичної медицини, що вивчає умови та характер праці, їх вплив на здоров'я, функціональний стан людини, розробляє наукові основи гігієнічної регламентації факторів виробничого середовища і трудового процесу,практичні заходи, спрямовані на профілактику шкідливої і небезпечної їх дії на працюючих.

Умови праці - сукупнiсть чинникiв виробничого середовища i трудового процесу, якi впливають на здоров'я i працездатнiсть людини пiд час виконування нею трудових обов'язкiв (п.4.29 ДСТУ 2293-99).

Безпечні умови праці - стан умов працi, за якого вплив на працiвника небезпечних i шкiдливих виробничих чинникiв усунуто, або вплив шкiдливих виробничих чинникiв не перевищує гранично допустимих значень. (п.4.14 ДСТУ 2293-99).

Небезпечний (виробничий) чинник - виробничий чинник, вплив якого на працiвника у певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або iншого раптового рiзкого погiршення здоров'я або до смерті. ( п.4.18 ДСТУ 2293-99).

Виробничий ризик - iмовiрнiсть ушкодження здоров'я працiвника пiд час виконання ним трудових обов'язкiв, що обумовлена ступенем шкiдливостi та (або) небезпечностi умов працi та науково-технiчним станом виробництва ( п.4.5 ДСТУ 2293-99).

Гранично допустиме значення шкiдливого (виробничого) чинника -граничне значення величини шкiдливого виробничого чинника, вплив якого на людину в разi його щоденної регламентованої тривалостi не призводить до зниження працездатностi i захворювання в перiод трудової дiяльностi та у наступний перiод життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров'я нащадкiв ( п.4.20 ДСТУ 2293-99).

Виробничий травматизм  - явище, що характеризується сукупнiстю виробничих травм i нещасних випадкiв на виробництвi ( п.4.23 ДСТУ 2293-99).

Нещасний випадок на виробництвi - раптове погiршення стану здоров'я чи настання смертi працiвника пiд час виконування ним трудових обов'язкiв внаслiдок короткочасного (тривалiстю не довше однiєї робочої змiни) впливу небезпечного або шкiдливого чинника  ( п.4.25 ДСТУ 2293-99).

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть ( ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”).

Робоче мiсце- мiсце постiйного або тимчасового перебування працiвника пiд час виконування ним трудових обов'язкiв ( п.4.36 ДСТУ 2293-99).

Постiйне робоче мiсце - робоче мiсце, на якому працiвник перебуває половину або бiльшу частину свого робочого часу (понад двi години безперервно). Примiтка. Якщо за цих обставин робота виконується на рiзних дiльницях робочої зони, постiйним робочим мiсцем вважається вся зона ( п.4.37 ДСТУ 2293-99).

Тимчасове робоче мiсце - робоче мiсце, на якому працiвник перебуває менше половини або меншу частину (менше 2 годин неперервно) тривалостi щоденної роботи (змiни), ( п.4.38 ДСТУ 2293-99).

Тяжкiсть працi  - характеристика трудової дiяльностi людини, яка визначає ступiнь залученостi до роботи м'язiв та вiдображає фiзiологiчнi витрати внаслiдок фiзичного навантаження ( ДСТУ 3038- 95).

Важкість праці - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі. (Гігієнічна класифікація).

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника (Гігієнічна класифікація).

Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я нащадків (Гігієнічна класифікація).

Виробничий травматизм - явище, що характеризується сукупнiстю виробничих травм i нещасних випадкiв на виробництвi (п.4.23 ДСТУ 2293-99).

Професiйне захворювання - патологiчний стан людини, обумовлений надмiрним напруженням органiзму, або дiєю шкiдливого виробничого чинника пiд час трудової дiяльностi (п.4.54 ДСТУ 2293-99).

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою (ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профе­сійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".)

Виробниче середовище -сукупнiсть фiзичних, хiмiчних, бiологiчних, соцiальних та iнших чинникiв, що дiють на людину пiд час виконування нею трудових обов'язкiв (п.4.30 ДСТУ 2293-99).

Гігієнічні нормативи умов праці (ГДК, ГДР, ОБРВ тощо) - рівні шкідливих виробничих факторів, які при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі, але не більш 40 годин на тиждень протягом усього робочого стажу не повинні викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені періоди життя нинішнього та наступних поколінь. При більшій (ніж 8-годинна) тривалості зміни у кожному конкретному випадку можливість виконання роботи повинна бути погоджена з закладами (установами) державної санітарно-епідеміологічної служби. Дотримання гігієнічних нормативів не виключає порушень стану здоров'я в особ з підвищеною чутливістю ( Гігієнічна класифікація ).

Гранично допустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (ГДК ) - концентрація речовини, яка за умов регламентованої тривалості її щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більш ніж 40 годин протягом тижня) не повинна викликати в експонованих осіб захворювань або відхилень у стані здоров'я, які можуть бути діагностовані сучасними методами досліджень протягом трудового стажу або у віддалені періоди їх життя або життя наступних поколінь ( Гігієнічна класифікація ).

Гiгiєнiчна характеристика умов працi- визначення i оцiнка стану умов працi (робочого мiсця, виробничого середовища, трудового процесу) щодо вiдповiдностi їх державним санiтарним нормам, правилам, гiгiєнiчним нормативам (п.4.63 ДСТУ 2293-99).

Атестація робочих місць   за умовами працi- комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової дільності.

Засiб iндивiдуального захисту (працiвника) - засiб захисту, що надягається на тiло працiвника або його частину, або використовується працiвником пiд час працi (п.4.58 ДСТУ 2293-99).

Засiб колективного захисту (працiвникiв) - засiб захисту, конструктивно i (або) функцiонально пов'язаний з виробничим обладнанням, виробничим процесом, виробничим примiщенням (будiвлею) або виробничим майданчиком (п. 4.59 ДСТУ 2293-99).

Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання (ст. 27 Закону України “ Про охорону праці).

Державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи (санітарні норми) - обов'язкові для виконання нормативні документи, що визначають критерії безпеки та (або) нешкідливості для людини факторів навколишнього середовища і вимоги щодо забезпечення оптимальних чи допустимих умов життєдіяльності людини.

Державний нагляд за охороною працi - дiяльнiсть уповноважених державних органiв i посадових осiб, що спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання i працiвниками вимог актiв законодавства та iнших нормативно-правових актiв про охорону працi ( п.4.65 ДСТУ 2293-99).