
- •Федорченко в.К., Дьорова т.А. Історія туризму в Україні
- •Передмова
- •Розділ 1. Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (іх-хіх ст.)
- •1.1. Україна очима іноземних мандрівників
- •1.2. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі
- •1.3. Зародження готельної справи в Україні
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Початок організованого туризму (кінець XIX - початок XX ст.)
- •2.1. Виникнення в Україні перших туристських організацій
- •2.2. Рекреаційне освоєння Криму
- •2.3. Кримсько-Кавказький гірський клуб (1890-1915 pp.)
- •2.4. Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях
- •2.5. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Розділ 3. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939 pp.)
- •3.1. Створення централізованої системи управління туризмом
- •3.2. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні в період "українізації" (1923-1933 pp.)
- •3.3. Подальше зміцнення і розширення матеріально-технічної бази туризму
- •3.4. Краєзнавчо-туристські товариства "Плай" і "Чорногора" на західноукраїнських землях
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Основні напрями розвитку туризму в Україні в повоєнний період (50-60-ті pp.)
- •4.1. Відновлення туристсько-екскурсійної діяльності наприкінці 40-х - на початку 50-х рр.
- •4.2. Удосконалення системи організації і управління туризмом у 50-60-ті рр.
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Зоряний час радянського туризму (70-80-ті pp.)
- •5.1. Піднесення міжнародного туризму. "Інтурист" - лідер серед туристських організацій срср
- •5.2. Діяльність Української республіканської ради по туризму та екскурсіях щодо розвитку масового туристського руху в Україні
- •5.3. Бммт "Супутник" і молодіжний туризм як чинник патріотичного та інтернаціонального виховання радянської молоді
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Сучасний стан розвитку туризму в Україні (90-ті pp.)
- •6.1. Правові засади туристської діяльності в Україні
- •6.2. Сучасний стан туристичної галузі
- •6.2. Сучасний стан туристичної галузі
- •6.2.1. Соціальний туризм
- •6.2.2. Молодіжний і дитячий туризм
- •6.2.3. Сільський (зелений) туризм
- •6.2.4. Оздоровчо-спортивний туризм
- •6.2.5. Екскурсійна діяльність
- •6.3. Розвиток матеріальної бази туризму
- •6.3.1. Санаторно-курортні (оздоровчі) заклади України
- •6.3.2. Розвиток готельного господарства, туристської інфраструктури
- •6.3.3. Гарантування захисту то безпеки туристів
- •6.4. Активізація міжнародної туристської діяльності України як складової зовнішньоекономічної діяльності
- •6.5. Підготовка кадрів для туристичної галузі
- •Контрольні запитання
- •Додатки
- •Додаток 1. Уривки з книги "Мандри Василя Григоровича-Барського по святих місцях Сходу з 1723 по 1747 рік" (у перекладі з давньоукраїнської Петра Білоуса)
- •1.1. Короткий опис міста Венеції
- •1.2. Опис великого міста Неаполя
- •1.3. Про уславлене місто Рим, про тутешні звичаї та про те, що є в ньому
- •1.4. Про двір і палати Папи Римського
- •1.5. Сімнадцятий монастир Святого Пантелеймона (1725 р.)
- •1.6. Про велике й уславлене місто Єгипет
- •1.7. Про знамените й повсюди вславлене місто Дамаск
- •Додаток 2. Протоколъ №4 засъданія комиссіи по организаціи экскурсій для учащихъ и учащихся среднихъ учебныхъ заведеній
- •Додаток 3. Послуги найвідоміших готелів Києва в другій половині хіх - на початку хх ст.
- •Гостиницы Киева, действующие в 1900 году
- •Додаток 4. Постановление Совета Труда и Обороны ссср от 11 апреля 1929 г. "Об организации всесоюзного акционерного общества по иностранному туризму в ссср"
- •Додаток 5. Рішення Виконкому Київської Міської Ради депутатів трудящих від "24" листопада 1944 р. № 27812 "Про перейменування готелів м. Києва"
- •Додаток 7. Постановление цк кпсс, Совета министров ссср, вцспс от 31 октября 1980 г. №983 "о дальнейшем развитии и совершенствовании туристско-экскурсионного дела в стране"
- •Додаток 7. Постановление цк кпсс, Совета министров ссср, вцспс от 31 октября 1980 г. №983 "о дальнейшем развитии и совершенствовании туристско-экскурсионного дела в стране"
1.7. Про знамените й повсюди вславлене місто Дамаск
Місто Дамаск знамените й уславлене не тільки в Сирії, айв усьому світі, воно велике, як половина Єгипту, воно більше й багатолюдніше за всі навколишні міста. Від Єрусалиму до нього десять днів ходу, від Вавилону - також десять, від Синоду - три, від Триполі - чотири. Стоїть Дамаск у чудовому й мальовничому місці, на рівнині, що тягнеться далеко на схід і на південь, поблизу від високих гір, які здіймаються на заході й на півночі. У місті багато садів, і навколо нього теж така велика кількість їх, що здається, ніби місто стоїть серед якогось великого лісу; дуже приємно дивитися на них здалеку, і немає в усьому турецькому царстві міста, яке мало б стільки садів, із таким розмаїттям дерев та плодів, і кожен має зі свого саду дрова на паливо. Навкруг-бо Дамаску на великій відстані немає лісів, а лише голі кам'яні гори з півночі та з півдня, а на схід - сухі та безводні поля, і пустеля далеко простяглася: там не зустрінеш ні міста, ні села, лише араби в наметах, тобто в шатрах, живуть своїм диким і лютим життям. Є там дві невеликі річки, і вони, дбайливо розділені на частини, течуть у кожен сад і дають вологу кожному дереву; також значна частина води вміло відокремлена і спрямована всередину міста так, що на кожній вулиці, в усіх турецьких джаміях і в усіх головних будинках є чимало струменів прісної води. Ці струмені майстерно викладені гладеньким камінням та гарним мармуром, і всі люди в своїх оселях черпають воду і п'ють її, цілющу й холодну. Кажуть люди, що всіх садів у Дамаску числом ... Крім того, в Дамаску багато чудових турецьких мечетей, і нових і давніх, із куполами та високими мінаретами, майстерно збудованих із чорних та білих каменів, а всередині оздоблених розмаїтим мармуром і золотом; багато які з них були колись церквами Христовими, що їх спорудили давні християни, нині ж це мечеті, в яких моляться турки. Інші турецькі мечеті були з великим умінням збудовані пізніше з білих, чорних і зелених гладко обтесаних каменів; усередині ж вони оздоблені розмаїтим мармуром, колонами, світильниками, панікадилами, золотом і сріблом, - усе це є коштовне і гідне похвали. Також і палати (хоч і не всі, але чимало) збудовані з каменю і дуже гарні, не так зовні, як усередині, тому що зовні не тільки камінь, а дахи покриті варом, як і в Єрусалимі та в інших містах навколо Дамаску; всередині стелі дерев'яні, розписані різними барвами й позолочені; такі ж самі й вікна, заслони, балкони і лави, і все, що тут є; підлога чудово вистелена мармуровими плитами; з мармуру зроблені й фонтани, чий струмінь б'є вгору; окремо в покоях, окремо у звичайних кімнатах, окремо в куховарнях та внутрішніх приміщеннях струменить вода; її путь - під землею, там же вона проходить крізь вулиці в оселі, змиваючи всі нечистоти міста; і немає будинку, хіба що вбогий порожній, у якому не було б проточної води, і кожен у своїй оселі черпає її для пиття і вмивання. Палати багатіїв збудовані з суцільного темного каменю, а будинки решти люду - з невипаленої цегли з дерев'яними сплетами, як у Солуні; зовні вони не такі гарні, але всередині чудові, там мармурові оздоби й постійно текуча вода, та найпрекрасніші палати у правителя міста, збудовані того року, оздоблені чудовим мармуром, фарбами й золотом, усе це дуже коштовне й гідне похвали. У Дамаску є вісім брам, він оточений двома мурами з багатьма вежами, що колись були міцні, а нині не зовсім, бо в багатьох місцях обвалилися і тепер поновлені. Зовні, вздовж стін викопано широкий і глибокий рів, куди під час війни впускають ріку, і він наповнюється водою, щоб ворог не ступив; у мирний час воду перекрито, і рів завжди сухий: у ньому ткачі розтягують і розправляють свої нитки, і виробники мотузок займаються цим ремеслом. Окремо посеред міста, біля ринку, є фортеця, або замок, невеликий, але оточений дуже високим муром і міцно збудований, у ньому зберігається багато зброї та пороху. Ринок там великий і гарний, з багатьма торговими рядами, залізними воротами і мурованими з каменю брамами: тут постійно є різні товари, тому що з багатьох далеких країв приїздять купці, які привозять і вивозять товари, найбільше - греки з Філіполю, Царгороду, Трапезунду та інших міст Анатолії. Вулиці там усі бруковані чорним камінням, посередині вулиць є невеликий рівчак, щоб стікала добова вода, обабіч покладено доріжки для пішоходів: усі вулиці і проходи на ринку чисті, влітку їх часто підмітають, а взимку вони змиваються дощовою водою, щоб увесь бруд спливав із міста. В Дамаску мешкають люди різних віросповідань: магометани, римляни, уніати, вірмени, сирійці, мароніти, гсбреї і православні християни; греки та араби, яких з усіх названих найменше.
Церква православних християн там одна, за розміром вона велика, зовні негарна, бо не має ні куполів, ні інших прикрас, але має простий дах, як звичайний будинок, усередині ж оздоблена іконописом, колонами, панікадилами і лампадами; малих престолів тут багато, а головних - два: перший - Введення Пресвятої Богородиці, тут правлять службу тільки взимку, і тут стоїть трон патріарха. Церква має чотири стіни і три входи: один спільний, у західній стіні, і ще один у південній; є також в тій стіні потайні двері з патріаршого двору.
Врата, що в західній стіні, не є поза церквою, а правлять за вхід у другу її частину, значно більшу й просторішу; тут шість приділів, головний із них - храм святого апостола Ананія, де також є патріарший трон, і службу правлять тільки влітку. Для кращого освітлення та провітрювання вгорі зроблено отвір, а дах підтримують чотири колони: дві великі з суцільного каменю, а дві дерев'яні. В цьому храмі двадцять п'ять вікон і одні двері з південного боку.
Весь той храм щільно викладений кам'яними плитами і прикрашений багатьма гарними іконами, золотом та сріблом. Є тут п'ятнадцять священиків, над якими владує сам патріарх, коли буває там, а коли ні, то патріарший намісник. Патріарший двір приєднаний до церкви з південного боку, він гарний і розташуванням, і будовою; всередині стеля і стіни оздоблені різнобарвною мозаїкою і мармурами, підлогу викладено чорними, червоними та білими мармуровими плитами, вона така гладенька, що виблискує, наче дзеркало. Також тут є чимало водограїв, майстерно й вишукано збудованих, вода з них б'є чотирма струменями. Є й гарна лазня, збудована для патріарха, де тече і холодна, і тепла вода; і в усіх будинках, і в куховарнях тече вода. Окремо посеред подвір'я збудовано великий мармуровий водограй, у якому завжди струменить вода, і її п'ють усі: і тутешні, і гості, і діти, які навчаються там у школі за арабськими та грецькими книгами, завдяки піклуванню патріарха. Особливо ж гарний будинок, де самотньо живе патріарх: на той час там був його намісник із ченцями. Прийняли мене, як прочанина, і затримався я у них у патріаршому дворі на один тиждень, маючи від них харчі, питво, постіль. Наостанок ще згадав, що в Дамаску є ошатні й вельми чудові лазні, оздоблені розмаїтим мармуром, із теплою та холодною водою, де тутешні мешканці миються разом з багатьма прислужниками та наближеними людьми - не так, як в інших краях, де можна помилуватися тільки красою лазні, а не помитися для свого задоволення. Подібні до цієї лазні, хоч і не такі розкішні, є по всій турецькій землі. От і все про Дамаск.
|
|
|
|
|
|
|