6.3.2. Розвиток готельного господарства, туристської інфраструктури

Мережа туристських підприємств активно формувалась наприкінці 70-х - упродовж 80-х pp. Як свідчить аналіз, більшість готелів, мотелів, кемпінгів, санаторіїв, баз відпочинку та туристських баз будувались за проектами, які не відповідають міжнародним стандартам. Інтенсивна їх експлуатація в період масового туризму (60 -80-ті pp.), а також несвоєчасне проведення капітальних та поточних ремонтів призвели до значного зносу цих будівель та їх оснащення. Тому пріоритетним напрямом зміцнення матеріальної бази туристських підприємств має бути проведення реконструкції, модернізації та будівництва об'єктів туристської сфери за рахунок власних коштів підприємств і за допомогою інвестицій, у тому числі іноземних.

За даними Міністерства фінансів України, на реконструкцію та будівництво закладів туризму впродовж 1997 - 2000 pp. вкладено коштів близько 400 млн грн (приблизно 80 млн дол. США) - власних, бюджетних, інвестованих і кредитованих. Динаміка обсягів виконаних робіт з будівництва та реконструкції матеріальної бази туризму України така: за 1997 р. було профінансовано робіт на 25, 8 млн грн, за 1998 р. - 121, 4 млн грн, за 1999 р. - 75, 1 млн грн, за 2000 р. - понад 150 млн грн.

За умов складної економічної ситуації в Україні обсяги вкладень у зміцнення матеріальної бази зростають повільно і не відповідають потребам галузі.

Враховуючи гостру потребу в інвестиціях для реконструкції та будівництва об'єктів туристської індустрії, проводиться копітка робота щодо пошуку та залучення іноземних інвесторів. Розроблений і розповсюджується рекламний матеріал у вигляді інвестиційних пропозицій, який увійшов до мультимедійного каталогу "Україна. Погляд у XXI століття". Матеріали щодо залучення коштів інвесторів для будівництва та реконструкції туристських підприємств були надані практично всім торговельно-економічним місіям України, посольствам та консульствам України за кордоном.

Як свідчить досвід, інвестори передусім звертають увагу на підприємства, які можуть запропонувати якісні сучасні інвестиційні проекти, бізнес-плани, і тому доцільно вкладати кошти в їх розробку.

Щорічний моніторинг, який проводиться Комітетом за діяльністю підприємств туристської сфери щодо розвитку та зміцнення матеріальної бази, дає змогу зробити висновок про недостатню увагу з боку більшості керівників закладів розміщення туристів до цього важливого питання. Вони не проводять належної роботи щодо пошуку інвесторів, не організовують розробку відповідних бізнес-планів, інвестиційних проектів, що не дає їм можливості брати участь у міжнародних інвестиційних ярмарках, салонах, переговорах з міжнародними банківськими та фінансовими колами.

Іноземні інвестиції, які надходять в Україну для будівництва й реконструкції матеріально-технічної бази туристсько-рекреаційного комплексу, незначні з різних причин. Одна з них полягає в тому, що чинним законодавством України не передбачено розвиток туристської індустрії на концесійних засадах. Тому доцільно внести зміни до Закону України "Про концесії" в частині, що передбачає перелік об'єктів концесії.

З метою розвитку туристської індустрії, зміцнення матеріальної бази постановою Кабінету Міністрів України створено Державну акціонерну компанію "Україна туристична", до складу якої увійшли підприємства колишнього "Інтуриста", розташовані у 16 регіонах країни та Автономній Республіці Крим. На компанію покладено виконання господарських функцій туристських підприємств, створення вітчизняних готельних ланцюгів на зразок закордонних.

Готельне господарство є однією з основних складових туристської індустрії України. У 2000 р. в Україні налічувалось 1308 готельних підприємств на 949,1 тис. місць (табл. 3).

Таблиця 3.

Кількість готелів та інших місць для короткотермінового проживання по регіонах України за типами в 2000 р.

Область, регіон	Кількість місць, од.
	готелів	мотелів	готельно-офісних центрів	кемпінгів	молодіжних турбаз та гірських притулків	інших	усього
Автономна Республіка Крим	58			3	10	19	90
Вінницька	29	-	-	-	-	3	32
Волинська	17	1	-		-	14	32
Дніпропетровська	65	-	1	-	-	18	84
Донецька	50	3	3	-	-	17	73
Житомирська	30	-	-	-	-	7	37
Закарпатська	33	2	-	-	1	3	39
Запорізька	37	-	-	1	-	21	59
Івано-Франківська	19		_	„	2	13	34
Київська	31	-	-	-	-	15	46
Кіровоградська	12	2	-	-	-	7	21
Луганська	33	-	-	1	-	9	43
Львівська	41	5	2	-	2	5	55
Миколаївська	25	-	1	-	-	18	44
Одеська	46	-	-	3	4	43	96
Полтавська	43	1	1	1	-	19	65
Рівненська	18	-	-	-	-	5	23
Сумська	22	-	1	-	-	23	46
Тернопільська	22	1	-	-	1	3	27
Харківська	37	2	-	1	-	36	76
Херсонська	23	1	-	-	-	23	47
Хмельницька	23	-	-	-	-	7	30
Черкаська	30	-	-	-	-	6	36
Чернівецька	17	-	-	-	-	1	18
Чернігівська	42	1	1	-	-	8	52
м. Київ	56	-	-	-	-	39	95
м. Севастополь	7	-	-	-	-	1	8
Усього по Україні	866	19	10	10	20	383	1308

За формами власності їх кількість розподіляється так: 40 % перебувають у загальнодержавній та комунальній, 57 - у колективній і 3 % - у приватній власності (табл. 4).

Таблиця 4.

Кількість готелів та інших місць для короткотермінового проживання за формами власності по регіонах України в 2000 р., од.

Область, регіон	Форма власності
	державна	комунальна	колективна	приватна	власність міжнародних організацій
Автономна Республіка Крим	18	13	51	7	1
Вінницька	4	11	17	-
Волинська	3	11	17	-	-
Дніпропетровська	19	21	43	1	-
Донецька	12	7	48	6	-
Житомирська	4	15	17	-	-
Закарпатська	3	11	23	1	1
Запорізька	9	14	33	3
Івано-Франківська	4	10	20	-	-
Київська	12	11	23	-	-
Кіровоградська	3	6	8	4	-
Луганська	11	13	17	2	-
Львівська	9	11	32	3	-
Миколаївська	4	7	31	2	-
Одеська	11	18	58	9	-
Полтавська	5	20	38	2	-
Рівненська	3	9	11	2	-
Сумська	5	10	31	-
Тернопільська	2	8	14	3	-
Харківська	10	17	42	7	-
Херсонська	3	14	26	4	-
Хмельницька	3	9	17	1	-
Черкаська	3	16	16	1	-
Чернівецька	3	5	9	1	-
Чернігівська	2	14	32	4	-
м. Київ	43	3	45	3	1
м. Севастополь	1	-	7	-	-
Усього по Україні	209	304	726	66	3

Середньорічний коефіцієнт завантаження готелів у 2000 р. в середньому по Україні становив 0,24. При цьому мінімальне використання місткості готелів - 9 % - було в Луганській та Миколаївській областях, а максимальне - 78 % - у Севастополі. У Києві цей показник дорівнював 40 %.

Якщо відкинути максимальне й мінімальне значення показників завантаженості, то використання місткості українських готелів у 2000 р. становило 0,20. Це значення є більш об'єктивним для характеристики стану готельного бізнесу в Україні. Винятком з цього незадовільного становища є Київ, де завантаженість у 1995 р. дорівнювала 0,52, в 1998 р. - 0,35, в 1999 р. - 0,37, у 2000 - 0,40.

У більшості регіонів України рівень завантаженості готелів коливався від 0,17 до 0,22.

Чисельність готелів в Україні скоротилась з 1995 р. по 2000 р. на 88 одиниць, або на 6 %, їх місткість зменшилась на 27 963 місця, або на 21 %.

Найбільше скорочення спостерігалось у Києві - на 4287 місць, областях Хмельницькій (2953), Донецькій (2709), Львівській (1719), Сумській (1661), Луганській (1623), АР Крим (1476). Однак при цьому кількість готелів у Києві зросла на 8 одиниць, у Харківській області - на 2, в Донецькій - на 8. Це, на перший погляд, протиріччя пояснюється тим, що в цих регіонах зменшилась кількість багатомісних та низькокомфортабельних готельних номерів, за рахунок чого відбулось підвищення комфортабельності номерів та готелів загалом.

Усього готелями України надано послуг 358 446 іноземним громадянам, що становить 10,9 % загального числа осіб, яким надано послуги (табл. 5).

Таблиця 5.

Надано послуг приїжджим у готелях та інших місцях для короткотермінового проживання по регіонах України

Область, регіон	Кількість туристів, яким надано послуги, осіб
	1998 р.		1999 р.		2000 р.
	усього	У тому числі іноземцям	усього	У тому числі іноземцям	усього	У тому числі іноземцям
Автономна Республіка Крим	200502	37657	123086	22912	20411	37442
Вінницька	130334	2568	96893	2956	67517	4216
Волинська	73332	5480	76028	4621	92584	40002
Дніпропетровська	350872	20721	288780	19209	194927	19118
Донецька	167960	9944	132832	10567	154935	14258
Житомирська	79146	4470	59983	2072	59761	2763
Закарпатська	95320	7659	86117	5952	84248	9222
Запорізька	138642	8860	123866	6569	148854	9958
Івано-Франківська	71776	6617	67250	6963	58182	4624
Київська	98352	9459	89237	11025	97507	15053
Кіровоградська	40773	1827	31986	1397	31566	1809
Луганська	53505	2520	51956	2068	47652	1818
Львівська	124613	24041	146103	30828	164286	32628
Миколаївська	41388	2362	41499	2765	40135	2439
Одеська	220295	30876	213477	17168	243127	19022
Полтавська	141456	18296	130730	11678	125303	5057
Рівненська	85133	3644	70342	3380	66401	4168
Сумська	60157	5280	51183	4033	59539	3424
Тернопільська	42535	4003	41336	2777	51628	3682
Харківська	133035	12059	132882	9326	143236	10672
Херсонська	55477	2724	60981	2195	63975	1642
Хмельницька	53573	2705	47395	2917	46818	3469
Черкаська	68903	2833	68621	2528	73738	3657
Чернівецька	55783	6582	62682	6755	52938	5783
Чернігівська	57020	3849	53843	25009	56217	6763
м. Київ	680527	122685	709781	123345	810232	129302
м. Севастополь	30106	2156	34672	2671	47579	2455
Усього по Україні	3350515	361877	3093541	321186	3287396	358446

Найбільшій кількості іноземних туристів надано готельних послуг у таких регіонах України: Київ (36,1 %), АР Крим (10,4%), областях Львівській (9,1 %), Одеській (5,3 %), Дніпропетровській (5,3 %), Київській (4,2 %), Донецькій (4,0 %).

Середня тривалість перебування однієї особи в готелях становить для громадян України 2,7 доби, для іноземців - 2,6 доби.

Середня місткість номера по Україні дорівнює 2,02, у Києві - 1,9, а в областях, зокрема Рівненській і Донецькій, - 1,8, в Одеській - 2,2, у Чернігівській і Херсонській - 2,3, у Сумській - 2,6.

На виконання статті 15 Закону України "Про туризм" з 1 жовтня 1999 р. введено обов'язкову сертифікацію готельних послуг та послуг харчування, які надають суб'єкти туристської діяльності. Згідно з чинним законодавством обов'язковій сертифікації в Україні нині підлягають 266 підприємств, що надають готельні послуги, та 455 підприємств харчування. Станом на 01.10.2000 р. сертифікат відповідності надано: на готельні послуги - 158 підприємствам, на послуги харчування - 274 підприємствам.

Результатом проведеної роботи стало помітне підвищення рівня обслуговування на підприємствах готельної галузі.

Разом з тим існуюча інфраструктура туризму ще не відповідає вимогам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсутні сучасні засоби зв'язку та комунікацій, конференц-зали з відповідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу.

Подальший розвиток готельного господарства неможливий без сучасного обладнання і новітніх технологій, про що нагадує девіз Всесвітньої туристської організації на 2000 рік: "Технологія і природа - два актуальних аспекти розвитку туризму на початку двадцять першого століття". Це стосується насамперед інформаційних технологій, ефективних і надійних систем захисту, без чого неможливо досягти високого рівня якості послуг.

Кількість готелів в Україні порівняно з туристськими країнами світу незначна. У Великій Британії, наприклад, функціонує близько 260 тис. готелів. У країнах Європи число великих готелів становить 15 - 25 % загальної кількості готельних господарств, 75 -85 % - мотелі та готелі сімейного типу. За даними аналізу структури готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази, надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні практично не розвинуті (табл. 6; рисунок 1.).

Таблиця 6.

Кількість готелів та інших місць для короткотермінового проживання за типами, од.

Заклади для проживання	Рік
	1998	1999	2000
Усього по Україні	1328	1326	1308
у тому числі:
готелів	916	872	866
мотелів	15	21	19
готельно-офісних центрів	6	5	10
кемпінгів	9	10	10
молодіжних турбаз та гірських притулків	11	11	20
інших	371	407	383
у міських поселеннях, усього	1052	1057	1074
у тому числі:
готелів	831	796	802
мотелів	12	18	16
готельно-офісних центрів	6	5	10
кемпінгів	8	9	7
молодіжних турбаз та гірських притулків	8	7	15
інших	187	222	224
у сільській місцевості, всього	276	269	234
у тому числі:
готелів	85	76	64
мотелів	3	3	3
готельно-офісних центрів	-	-	-
кемпінгів	1	1	3
молодіжних турбаз та гірських притулків	3	4	5
інших	184	185	159

Рисунок 1. Структура підприємств готельного господарства (а - у 1998 р., б - у 2000 р.)

Як свідчить міжнародний досвід, саме такі підприємства могли б дати істотний поштовх розвитку галузі та створенню додаткової кількості робочих місць.

Чинне законодавство України нечітко визначає готельне господарство, його належність до сфери туристських послуг та відомче підпорядкування. Тому для розвитку готельного господарства України, підвищення попиту на ринку споживання готельних послуг, створення і входження на ринок малих готельних підприємств доцільним є розробка проекту Закону України про розвиток готельного господарства. Положення Закону мають визначити правові, економічні та організаційні засади створення і подальшого розвитку конкурентних відносин на цьому ринку.

Велике значення для розвитку туризму мають транспортні шляхи, які повинні відповідати міжнародним вимогам щодо швидкого, безпечного, надійного, комфортного перевезення. Саме вони є першою ланкою ланцюга в успішному залученні туристського потоку іноземних громадян до України.

В Україні існує понад 13 тис. км автомобільних доріг державного значення, з них понад 9 тис. км - магістральних. Магістральні дороги сполучені з міжнародними транспортними коридорами. Щороку кордон України перетинає близько 605 млн іноземних транспортних засобів, які прямують як в Україну, так і транзитом в інші країни. Більшість автотуристів користуються існуючою сервісною інфраструктурою, розташованою вздовж автошляхів та в зоні їх тяжіння. Автомобільні туристські маршрути здебільшого збігаються з міжнародними транспортними коридорами.

Автошляхи України перебувають у незадовільному стані, вони ще не відповідають вимогам міжнародних стандартів і на них практично відсутні сучасні об'єкти для надання послуг автотуристам. Інтеграція дорожньо-транспортного комплексу України в міжнародну транспортну систему потребує лише на Критських коридорах будівництва 10 нових і реконструкції 49 існуючих комплексних об'єктів туристської інфраструктури, до складу яких обов'язково мають входити готелі, ресторани, кафе та інші заклади для надання послуг автотуристам на рівні міжнародних стандартів. Орієнтовна вартість таких об'єктів становить 1,5 - 3 млн дол. США.

В Україні прийнято Державну програму створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів. її реалізація дасть змогу вирішити проблему облаштування доріг, створити сприятливі умови для розвитку туристської індустрії.

Взаємодія двох галузей - транспорту і туризму - допоможе кожній з них у короткі терміни вирішити більшість питань, зокрема розбудову туристської інфраструктури за напрямами національної мережі транспортних коридорів із залученням приватного капіталу (національного й зарубіжного).

Сервісний благоустрій коридорів залучить додаткові транспортні потоки, причому не лише туристські, а й вантажні. Туристські транспортні потоки в Україні, збігаючись з основними вантажними потоками, посилюють фактор зниження загальної собівартості туристських і вантажних перевезень.

Прийнята Програмою розвитку транспортних коридорів національна мережа автомагістралей зонами свого економічного впливу охоплює практично всю територію України, що дає змогу прив'язати 90 % туристських об'єктів до затвердженої Кабінетом Міністрів України мережі нових автомагістралей і з порівняно невеликими витратами впорядкувати також місцеві дороги, що сполучають об'єкти туризму з автомагістралями.

За аналітичними дослідженнями Міжнародного туристичного альянсу, збережеться тенденція до використання для подорожей переважно авіаційно-автомобільного транспорту (90% перевезень туристів, у тому числі 2/3 - автомобілями).

Викладене вище дає змогу визначитися щодо необхідності оперативної перебудови існуючих стратегічних цілей з урахуванням пріоритетного розвитку автомобільної складової туризму.

Департамент туризму і курортів Держкоммолодьспорттуризму разом з іншими міністерствами й відомствами розробив "Програму розбудови туристської інфраструктури в зонах економічного тяжіння за напрямами національної мережі транспортних коридорів в Україні". У Програмі передбачено створення низки різноманітних туристських комплексів у зоні економічного тяжіння транспортних коридорів, будівництво нових і реконструкцію наявних мотелів, кемпінгів та інших сервісних пунктів уздовж автомобільних доріг міжнародних транспортних коридорів, які б відповідали вимогам міжнародних стандартів.

Актуальність розгортання роботи в цьому напрямі полягає насамперед у тому, що запропонована схема розміщення туристської інфраструктури, як діючої, так і перспективної, дуже вигідно доповнює затверджену Кабінетом Міністрів України Державну програму створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні.

Нові транспортні магістралі, перетинаючи в різних напрямах нашу країну, є частиною і продовженням Критських коридорів, що значною мірою робить переміщення туристів по країні комфортним і безпечним. Тому поєднання розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів, з одного боку, і облаштування транспортних коридорів туристською інфраструктурою згідно з міжнародними вимогами, з іншого боку, буде активно сприяти подальшому розвитку туризму, а відповідно, і економіки України.

Розроблена і реалізується міжгалузева "Програма створення і забезпечення функціонування на автомобільних шляхах України системи надання оперативної дорожньої допомоги, комплексу супровідних послуг та інформаційно-довідкового обслуговування автомобільних туристів як складової частини міжнародних транспортних коридорів".