3.1.2. Розрахунки й обґрунтування параметрів основних елементів системи

2.1. Перелік усіх варіантів супутникових служб радіозв'язку, супутникових телекомунікаційних систем, типів супутників і їхніх орбіт приведений у Додатку Д.1.

2.2.При виконанні нижченаведених пунктів варто користатися відповідними вікнами програми SATMASTER, докладний опис якої представлено нижче в розд. 3.2.

2.3. Порядок використання програми SATMASTER :

– Визначення номера регіону, у якому розташовані ЗС проектованої радіолінії;

– Визначення індексів кліматичних зон, у яких розташовані проектовані ЗС;

– Визначення даних по вологості для площадок розташування ЗС проектованої радіолінії для літнього і зимового місяців ;

– Визначення середньої температури поверхні землі для площадок розташування ЗС проектованої радіолінії для літнього і зимового місяців;

– Визначення географічних координат ЗС проектованої радіолінії;

– Вибір супутника для проектованої радіолінії, визначення його координат на ГСО, друк карти зон покриття ;

– Визначення діапазону робочих частот для лінії "нагору" і лінії "униз";

– Розрахунок параметрів націлювання антен ЗС.друк результатів розрахунку;

– Розрахунок графіка атмосферного поглинання. Визначення загасань на робочих частотах;

– Розрахунок графіка загасання в дощі. Визначення загасань на робочих частотах;

– Вибір параметрів прийомного і передавального трактів ЗС (температура шуму антени і приймача, втрати в АхТ, параметри антени і т.п. );

– Вибір і опис використовуваного методу модуляції і кодування;

– Визначення показника надійності проектованої радіолінії.

3.1.3. Енергетичний розрахунок радіоліній

Енергетичний розрахунок радіоліній передбачає варіанти:

АтБ-аналогова радіолінія "космос-земля" для передачі програми аналогового ТБ зі звуковим супроводом;

Цтб-цифрова радіолінія "космос-земля" для передачі програми цифрового ТБ зі звуковим супроводом;

Цтлф-цифрова радіолінія "Земля-космос-Земля" для передачі багатоканальної телефонії.

3.1.4. Розрахункові формули, використовувані в програмі satmaster

4.1.Похила дальність (відстань від земної станції до супутника-ретранслятора) визначається вираженням:

d= ,

де: r=42170 км – відстань від супутника на ГСО до центра Землі;

R=6371 км – радіус Землі;

 –широта ЗС, град;

=_ЗС–_С – різниця довготи ЗС і супутника на ГСО.

4.2. Загасання сигналу у вільному просторі:

L₀ = = ,

де: f– частота сигналу, GHz;

c=3 108(m/s) – швидкість поширення електромагнітних хвиль у вільному просторі;

Для розрахунків зручно використовувати формулу в логарифмічних одиницях:

L₀ (В)=20 lg ;

L₀ (В)=92,45+20lgd_(km)+20lgf_(GHz).

де: d(km) – відстань у km;

f_(GHz)-частота в GHz.

4.3. Підсилення антени з параболічним відбивачем визначається виразом:

G= =q ,

де: S_e=q – ефективна площа апертури антени;

D – діаметр відбивача;

q – коефіцієнт використання поверхні антени (q1);

Для розрахунків зручно використовувати формулу в логарифмічних одиницях:

G_(B)=20,4+20lgD_(m)+20lgf_(GHz)+10lgq,

де: D(m)-діаметр у m;

f_(GHz)-– частота в GHz.

4.4. Ефективна ізотропно випромінювана потужність:

EIRP=G_tP_t,

де: G_t –коефіцієнт підсилення передавальної антени;

P_t-потужність передавача;

EІRP( B)=10lgG_t+10lgP_t;

4.5. Коефіцієнт шуму і шумова температура підсилювача зв'язані співвідношеннями:

K=10lg(1+ T/290);

T=290(10^K/10–1).