- •Методичні вказівки
- •Затверджено радою напряму підготовки бакалаврів
- •Відповідальний за випуск завідувач кафедри безпеки життєдіяльності о.А. Нетребський, д-р техн. Наук, професор
- •1. Загальні вимоги
- •2. Структура розділу «охорона праці»
- •2.1. Ідентифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які мають найбільший вплив на працюючих
- •2.2. Виділення та нормування чинників, які впливають на комфортні та безпечні умови праці
- •2.2.1. Визначення і нормування показників мікроклімату робочої зони
- •2.2.2. Виявлення джерел виробничого шуму і вібрації та їх нормування
- •2.2.3. Виділення і нормування показників освітлення робочої зони
- •2.3. Загальні вимоги безпеки при реалізації технології.
- •2.3.1. Вимоги безпеки щодо розташування та компонування виробничого обладнання
- •2.3.2. Електробезпека при реалізації технології
- •2.4. Пожежовибухобезпека технологічного обладнання і процесів
- •2.4.1. Визначення категорії приміщень з пожежовибухонебезпеки та класу можливих пожеж
- •2.4.2. Засоби пожежогасіння
- •2.4.3. Загальні вимоги до шляхів евакуації
- •3. Графічна частина проекту
- •Додаток а Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори на підприємствах м’ясопереробної промисловості (гост 12.0.003-74*)
- •Додаток б Норми показників мікроклімату робочої зоні виробничих приміщень (відповідно до дсн 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень)
- •Додаток в Допустимі рівні шуму на виробництві (відповідно до дсн 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку)
- •Додаток г Гранично допустимі рівні вібрації для 8 годинної робочої зміни (відповідно до дсн 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації)
- •Додаток д Колективні та індивідуальні засоби захисту працюючих від шуму та вібрації
- •Додаток е
- •Додаток ж Класифікація приміщень за чинниками виробничого середовища (відповідно до днаоп 0.00-1.32.01 Правила устрою електроустановок)
- •Додаток к
- •Додаток л
- •Додаток м Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон (згідно днаоп 0.00-1.32.01 Правила устрою електроустановок)
- •Додаток п Утримання евакуаційних шляхів і виходів (витяг з напб а.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні)
- •Перелік орієнтовних питань для підготовки до захисту дипломного проекту
- •Список рекомендованої літератури
Додаток д Колективні та індивідуальні засоби захисту працюючих від шуму та вібрації
Згідно з ГОСТ 12.1.029-80* «ССБТ. Способы и методы защиты от шума. Классификация» розрізняють колективні та індивідуальні засоби захисту працюючих від шуму.
Колективні засоби захисту поділяють на:
1. Понижуючі шум у джерелі:
- застосування малошумного обладнання, заміна металевих частин на пластмасу, установка глушителів і т. д;
- установка обладнання на демпфіруючих прокладках;– розміщення джерел шуму в шкірі, приміщеннях і т. д. зі звукоізоляцією або звукопоглинанням;
- установка “антизвуку”, тобто джерела, рівного за величиною і проти-лежного за фазою звуку
2. Понижуючі шум на шляху розповсюдження:
- архітектурно-планувальні методи (розміщення будівель, обладнання, захисні зелені смуги, екрани і т. д.);
- звукоізолюючі кабіни, акустичні екрани місць роботи;
- оснащення шумних машин і технологій засобами дистанційного телеавтоматичного управління.
До засобів індивідуального захисту від шуму належать:
- протишумні навушники, які закривають вушну раковину;
- протишумні вкладиші, що перекривають зовнішній слуховий прохід (Беруші);
- протишумні шоломи – закривають всю голову (застосовують у сполученні з навушниками);
- протишумні костюми.
Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» до колективних засобів захисту працюючих від вібрації належать:
зменшення вібрації у джерелі виникнення конструктивними і технологічними методами при розробці нових та модернізації існуючих машин;
зменшення вібрації на шляху розповсюдження засобами віброізоляції та вібропоглинання, наприклад, за рахунок застосування спеціальних сидінь, майданчиків з пасивною пружинною ізоляцією, гумових, поролонових та ін. вібропоглинаючих матеріалів, мастил тощо;
виключення контакту працюючих с поверхнями, що вібрують, за межами робочого місця чи робочої зони (встановлення захисних засобів, сигналізацій, блокування, попереджувальних написів і т.д.);
обладнання постійних робочих місць амортизуючими сидіннями.
До індивідуальних засобів захисту працюючих від шкідливого впливу вібрації на організм належать спеціальне віброзахисне взуття та віброзахисні рукавиці.
Додаток е
Таблиця 1.Е – Норми освітленості робочих місць виробничих приміщень у виноробній галузі
Приміщення |
Освітленість (в лк) при використанні ламп |
КПО, % |
Розряд та під розряд зорової роботи |
Характеристика хорової роботи |
||
люмінесцентних |
розжарювання |
верхнєму і комбінованому |
при боковому |
|||
Заводи з переробки винограду |
|
|
|
|
|
|
Цех переробки винограду і мезги, бродильне, дріжджове відділення, виносховище |
150 |
100 |
2,0 |
0,5 |
VI а |
груба |
Відділення: обробки вин теплом і холодом, миття бочок; експедиція готової продукції |
100 |
50 |
3,0 |
1,0 |
VIІ а |
груба |
Продовження таблиці |
||||||
Спиртосховище |
75 |
30 |
1,0 |
0,3 |
VIІІ а |
Загальне спостереження |
Лабораторія |
300 |
200 |
10 |
3,5 |
І |
найвища |
Заводи з розливу вина |
|
|
|
|
|
|
Відділення приймання вин і виноматеріалів, приймання коньяків; цех готової продукції і експедиції |
100 |
50 |
2,0 |
0,5 |
VI а |
груба |
Виносховище; напірне відділення, цех приймання і доробки посуду |
150 |
100 |
2,0 |
0,5 |
VI а |
груба |
Відділення миття посуду, розливу вин в пляшки |
200 |
150 |
2,0 |
0,5 |
VI а |
груба |
Коньячні заводи |
|
|
|
|
|
|
Відділення приймання виноматеріалів, апаратне, спиртоприймальне і спиртовідпускне, зберігання і витримування коньячних спиртів, купажу коньяків; відділення зберігання коньяків, приготування спиртованих вод, термічної обробки спиртованих вод |
100 |
50 |
2,0 |
0,5 |
VI а |
груба |
Виносховище, відділення приготування цукрового сиропу та кольору
|
150 |
100 |
2,0 |
0,5 |
VI а |
груба |
Заводи шампанських вин |
|
|
|
|
|
|
Відділення приймання виноматеріалів, коньячних спиртів |
100 |
50 |
1,0 |
0,3 |
VIІІ а |
Загальне спостереження |
Відділення приймання виноматеріалів, обробки виноматеріалів, цеха: шампанізації (біохімічний), лікерний, дріжджовий, пакування |
150 |
100 |
2,0 |
0,5 |
VI а |
груба |
Цеха миття посуду, розливу; колекційне відділення; |
200 |
150 |
2,0 |
0,5 |
VI а |
груба |
Таблиця 2.Е – Норми освітленості робочих місць виробничих приміщень підприємств по виробництву солоду, пива та безалкогольних напоїв
Приміщення |
Освітленість (в лк) при використанні ламп |
КПО, % |
Розряд та під розряд зорової роботи |
Характеристика хорової роботи |
||
люмінесцентних |
розжарювання |
верхнєму і комбінованому |
при боковому |
|||
Виробництво солоду та пива |
|
|
|
|
|
|
Приймальний пристрій для солоду, робоча башта, силосні корпуси елеваторів |
75 |
30 |
1,0 |
0,3 |
VIІІ а |
Загальне спостереження |
Відділення миття бочок; експедиція готової продукції |
150 |
100 |
3,0 |
1,0 |
V в |
малої точності |
Силосні і підсилосні приміщення, відділення підробки та очищення зерна |
150 |
75 |
2,0 |
0,5 |
VIІІ а |
груба |
Замочувальне відділення, солодовирощувальне, сушіння солоду |
150 |
100 |
3,0 |
1,0 |
VІ б |
груба |
Варильний цех |
|
|
|
|
|
|
Варильне відділення |
200 |
150 |
3,0 |
1,0 |
V в |
малої точності |
Бродильно-лагерний цех |
|
|
|
|
|
|
Відділення просвітлення і охолодження сусла, головного бродіння, робочих і надлишкових дріжджів |
200 |
150 |
3,0 |
1,0 |
V б |
малої точності |
Відділення сухих дріжджів, доброджування і витримування пива (лагерне), фільтраційне |
150 |
100 |
3,0 |
1,0 |
V б |
малої точності |