
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Кримінальна відповідальність за хабарництво.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •10. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •11. Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12. Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю.
- •13. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди.
- •15. Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •17. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •18. Кримінальна відповідальність за диверсію, її відмінність від інших злочинів.
- •19. Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
- •21. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •22. Хуліганство, його види, а також відмінність від інших злочинів.
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
- •24. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •25. Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •26. Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •27. Види та межі покарань, які застосовуються до неповнолітніх.
- •28. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •30. Злочини проти здоров’я, їхні види та загальна характеристика.
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності.
- •32. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •33. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •34. Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види.
- •35. Система та види покарань.
- •36. Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •37. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •38. Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •39.Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •41. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •42. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •43. Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •44. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина.
- •45. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства.
- •46. Кримінальна відповідальність за бандитизм
- •47. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікації злочину.
- •48. Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •49. Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.
- •50. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •51. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •52. Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
- •53.Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •54. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.
- •55. Класифікація злочинів та її значення.
- •56. Загальна характеристика насильницьких злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •58. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •60. Злочини проти безпеки виробництва.
- •61. Поняття та мета покарання.
- •62. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •63. Судимість та її правові наслідки.
- •64. Кримінальна відповідальність за вбивства, які скоєні при пом’якшуючих обставинах.
- •65. Давність в кримінальному праві України.
- •66. Злочини у сфері використання комп‘ютерної техніки.
12. Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю.
Об'єкт злочину: є громадська безпека.
Об'єктивна сторона: проявляється у таких формах:
застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інші дії, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я
людини, або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків;
погроза вчинення зазначених дій;
створення терористичної групи чи терористичної організації;
керівництво такою групою чи організацією;
участь у ній;
матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи
терористичної організації (ч.4 ст.258 КК).
викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи
радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням служб становищем
незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами;
недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів;
незаконне поводження з радіоактивними матеріалами
Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14 років.
Суб'єктивна сторона харак-ся- прямим умислом і хоча б однією спеціальною метою:
1) порушення громадської безпеки, залякування населення;
2)провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення;
3) вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами;
4) привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного.
Кваліфікованими видами є:
1) вчинення його повторно;
2) вчинення його за попередньою змовою групою осіб;
3) заподіяння ним значної майнової шкоди або інших тяжких наслідків, а особливо кваліфікованим -загибель людини.
13. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
Об'єктивна сторона злочину - це сукупність передбачених законом про кримінальну відповідальність ознак, які характеризують зовнішній прояв суспільно небезпечного діяння, що посягає на об'єкти кримінально-правової охорони, а також об'єктивні умови цього посягання.
Об'єктивна сторона визначає:
а) у чому полягає злочин,
б) яким чином він скоюється,
в) у яких умовах місця, часу, обстановки він протікає,
г) за допомогою яких засобів і знарядь вчинюється.
Об'єктивна сторона злочину характеризується:
суспільно небезпечним діянням (дією чи бездіяльністю)
суспільно небезпечними наслідками
причинним зв'язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками
місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину.
Ознаки об'єктивної сторони ділять на 2 групи: обов'язкові (необхідні) і факультативні. Обов'язкові ознаки - діяння у формі дії або бездіяльності.
Факультативні ознаки:
- суспільно небезпечні наслідки,
- причинний зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками,
- місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину.
Значення об'єктивної сторони злочину:
- є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності. Особа притягається коли у
вчиненному нею діянні встановлені всі ознаки об'єктивної сторони складу злочину.
визначають суспільну небезпечність злочину та враховуються при рішенні питання про криміналізацію діянь,
визначають суворість покарання.
має важливе значення для правильної кваліфікації злочину.
має важливе значення для розмежування злочинів, а також відмежування злочинних діянь від незлочинних.