- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Кримінальна відповідальність за хабарництво.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •10. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •11. Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12. Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю.
- •13. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди.
- •15. Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •17. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •18. Кримінальна відповідальність за диверсію, її відмінність від інших злочинів.
- •19. Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
- •21. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •22. Хуліганство, його види, а також відмінність від інших злочинів.
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
- •24. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •25. Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •26. Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •27. Види та межі покарань, які застосовуються до неповнолітніх.
- •28. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •30. Злочини проти здоров’я, їхні види та загальна характеристика.
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності.
- •32. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •33. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •34. Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види.
- •35. Система та види покарань.
- •36. Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •37. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •38. Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •39.Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •41. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •42. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •43. Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •44. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина.
- •45. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства.
- •46. Кримінальна відповідальність за бандитизм
- •47. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікації злочину.
- •48. Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •49. Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.
- •50. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •51. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •52. Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
- •53.Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •54. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.
- •55. Класифікація злочинів та її значення.
- •56. Загальна характеристика насильницьких злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •58. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •60. Злочини проти безпеки виробництва.
- •61. Поняття та мета покарання.
- •62. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •63. Судимість та її правові наслідки.
- •64. Кримінальна відповідальність за вбивства, які скоєні при пом’якшуючих обставинах.
- •65. Давність в кримінальному праві України.
- •66. Злочини у сфері використання комп‘ютерної техніки.
55. Класифікація злочинів та її значення.
Класифікація злочинів - це розподіл передбачених ОЧ КК норм на окремі групи за певними критеріями.
Класифікуються:
За ступенем тяжкості (суспільної небезпечності) злочини поділяють на:
- злочини невеликої тяжкості - передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років, або інше, більш м'яке;
- середньої тяжкості - передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років.
- тяжкі - передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 10 років;
- особливо тяжкі - передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічне позбавлення волі.
За об'єктом посягання злочини поділяють за ознаками родового об'єкта посягання:
злочини проти основ національної безпеки Укр.;
злочини проти життя та здоров'я особи; злочини проти волі, честі та гідності особи; злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;
злочини проти власності та ін.
За формою вини злочини поділяються на такі:
умисні злочини (крадіжка, бандитизм та ін.);
необережні злочини (вбивство через необережність, службова недбалість та ін.).
За мотивом скоєння злочину:
корисливі (розбій, одержання хабара та ін.);
із хуліганських мотивів; учинене з мотивів помсти.
За моментом закінчення злочину:
- матеріальні - момент закінчення яких співвідноситься з моментом настання шкідливих наслідків;
- формальні - момент закінчення яких співвіднесено із вчиненням діянь, що утворює об'єктивну сторону складу злочину;
- усічені – момент закінчення яких віднесено на ранню стадію розвитку злочинної діяльності (готування або навіть виявлення умислу).
56. Загальна характеристика насильницьких злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів, громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та законних військових формувань на території України. Додатковим факультативним об'єктом може бути здоров'я особи.
Потерпілими від злочину є:
1) представник влади;
2) працівник правоохоронного органу;
3) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону;
4) військовослужбовець.
Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні опору, тобто в активній фізичній протидії здійсненню представниками влади, працівниками правоохоронних органів, членами громадських формувань або військовослужбовцями своїх службових обов'язків.
Виконання службових обов 'язків представником влади або працівником правоохоронного органу — це дії щодо охорони громадського порядку, навколишнього природного середовища, здійснення різноманітних перевірок, запобігання злочинам та дисциплінарним проступкам з боку засуджених тощо.
Опір — це активна фізична протидія здійсненню вказаними особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку.
Суб'єкт злочину — загальний. Ним може бути не лише правопорушник, якому потерпілий поставив законні вимоги, пов'язані з виконанням свого службового обов'язку чи взятого на себе обов'язку з охорони громадського порядку, а й інша особа, яка активно перешкоджала їм виконувати ці обов'язки.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Кваліфікуючою ознакою злочину є опір, поєднаний з примушуванням потерпілих шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій (ч. З ст. 342 КК).