41. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.

Примусові заходи медичного характеру (ст.92 КК) - це «надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ОЧ цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад із метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь».

Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб:

1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;

2) які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;

3) які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Примусові заходи медичного характеру застосовуються у випадках:

вчинення особою суспільно небезпечного діяння, передбаченого нормою ОЧ КК;

вчинення особою злочину;

наявність у такої особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння або злочину тяжкого

психічного розладу, що виключає можливість усвідомлення характеру дій, які нею вчиняються, або керування своєю поведінкою і зумовлює визнання її неосудною та викликає необхідність застосування примусових лікувальних заходів;

діагностування тяжкого психічного розладу до винесення вироку суду або до повного відбування

покарання, що викликає необхідність застосування примусових лікувальних заходів;

наявність на момент вчинення злочину психічного розладу, який є підставою для визнання особи

обмежено осудною і викликає необхідність застосування примусових лікувальних заходів.

Метою застосування цих заходів є- корекція особи - її вилікування, яке повинно забезпечити її подальшу правомірну поведінку.

42. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.

Стаття 189. Вимагання.

Основний об'єкт злочину - право власності, додатковими виступають психічна та фізична недоторканність особи, її особиста свобода, здоров'я.

Додаткові факультативні об'єкти: честь, гідність, право на таємницю приватного життя та інші права громадян.

Потерпілий - власник майна або цінностей, особа, якій майно ввірене на законній підставі, а також їх близькі родичі.

Предметом вимагання є: майно, право на майно, дії майнового характеру.

Право на майно - документ, що дозволяє отримати в свою власність майно (напр., заповіт на квартиру, договір дарування машини, боргова розписка тощо).

Об'єктивна сторона злочину — це вимога передачі чужого майна або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їх майна чи майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його родичі бажають зберегти в таємниці.

Вимагання є закінченим з моменту пред'явлення вимоги (з моменту погрози), поєднаної із погрозами незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла 14 років.

Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.

Кваліфікованими видами злочину є вчинення його:

- повторно; за попередньою змовою групою осіб; службовою особою з використанням службового становища; з погрозою вбивства чи заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; з пошкодженням чи знищенням майна; поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи; із завданням майнової шкоди у великих розмірах; із завданням майнової шкоди в особливо великих розмірах; організованою групою; із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження.

Стаття 187. Розбій.

Злочин посягає на два об'єкти: право власності і особу (її здоров'я і життя).

Предмет злочину - будь-яке майно та цінності.

Потерпілий - будь-яка особа, що зазнала розбійного нападу (господар майна або цінностей, сторож, охоронець).

З об'єктивної сторони злочин вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Закінченим злочин вважається з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном.

Суб'єкт злочину - осудна особа, яка досягла 14 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікованими видами злочину є розбій, вчинений: за попередньою змовою групою осіб; особою, яка раніше вчиняла розбій або бандитизм; організованою групою; з проникненням у житло, приміщення чи сховище; із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; із завданням майнової шкоди у великих розмірах; в особливо великих розмірах.