36. Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.

Родовий об’єкт – життя та здоров’я особи. Безпосередній об’єкт - життя особи. Ст. 115 Умисне вбивство. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Об'єктивна сторона характеризується:

1) діянням - посяганням на життя іншої особи;

2) наслідками у вигляді незворотної смерті потерпілого;

3) причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками;

4) факультативними ознаками (місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка вчинення вбивства). Суспільно небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним-смерть потерпілого є закономірним результатом умисного діяння винної особи, а не третіх осіб або будь-яких зовнішніх факторів.

Кваліфікуючі ознаки: п.1) двох або більше п.2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності

п.3) заручника

п.4) вчинене з особливою п.5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб п.6) з корисливих мотивів п.7) з хуліганських п.8) особи чи її близького родича у зв'язну з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку п.9) вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення п.10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом п.11) вчинене на замовлення п.12) вчинене за попередньою змовою групою осіб п.13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства.

Суб'єктом є осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Мотив і мета злочину та емоційний стан суб'єкта підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони впливають на кваліфікацію умисного вбивства. Ч. 2 ст. 115 передбачає відповідальність за умисне вбивство: з корисливих мотивів (п. 6), з хуліганських мотивів (п. 7), у зв'язку з виконанням потерпілою особою службового або громадського обов'язку (п. 8), а також з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9). Особливий емоційний стан є ознакою умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116), та умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117).

37. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України.

Призначення покарання фактично є підсумком всієї діяльності по кримінальній справі, яка здійснювалась тривалий час працівниками органів досудового слідства та суду. При цьому суд, зважаючи на всі зібрані по справі докази, з урахуванням всіх обставин, які характеризують вчинений злочин та особу винного, обирає покарання, яке повинно бути адекватним ступеню суспільної небезпеки діяння та особи, що його вчинила.

Отже виходячи з цього процес призначення покарання повинен базуватися на відповідних засадах, які його визначають.

Загальні засади призначення покарання - це встановлені кримінальним законом правила, якими керується суд, постановлюючи вирок у кримінальній справі та обираючи винному міру покарання. Ці засади закріплені в ст. 65 КК України.

Частина перша цієї статті визначає три основні засади, якими повинен керуватись суд при обранні покарання.

«Суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання».

Пленум Верховного Суду України в постанові № 7 від 24 жовтня 2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» акцентував увагу судів на необхідність всебічного аналізу всіх обставин, що характеризують вчинене діяння та особу винного.

Обов'язковому врахуванню підлягають обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність винного. При цьому (і про це докладніше далі) гуманістичні засади вітчизняного кримінального законодавства націлюють суди на щонайширше тлумачення пом'якшуючих та обмежене тлумачення обтяжуючих обставин, Що суттєво впливає на загальну оцінку ступеню тяжкості конкретного злочину й особи винного.