
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Кримінальна відповідальність за хабарництво.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •10. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •11. Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12. Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю.
- •13. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди.
- •15. Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •17. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •18. Кримінальна відповідальність за диверсію, її відмінність від інших злочинів.
- •19. Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
- •21. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •22. Хуліганство, його види, а також відмінність від інших злочинів.
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
- •24. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •25. Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •26. Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •27. Види та межі покарань, які застосовуються до неповнолітніх.
- •28. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •30. Злочини проти здоров’я, їхні види та загальна характеристика.
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності.
- •32. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •33. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •34. Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види.
- •35. Система та види покарань.
- •36. Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •37. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •38. Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •39.Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •41. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •42. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •43. Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •44. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина.
- •45. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства.
- •46. Кримінальна відповідальність за бандитизм
- •47. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікації злочину.
- •48. Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •49. Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.
- •50. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •51. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •52. Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
- •53.Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •54. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.
- •55. Класифікація злочинів та її значення.
- •56. Загальна характеристика насильницьких злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •58. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •60. Злочини проти безпеки виробництва.
- •61. Поняття та мета покарання.
- •62. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •63. Судимість та її правові наслідки.
- •64. Кримінальна відповідальність за вбивства, які скоєні при пом’якшуючих обставинах.
- •65. Давність в кримінальному праві України.
- •66. Злочини у сфері використання комп‘ютерної техніки.
23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
Склад злочину - це сукупність встановлених у КК юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. Є єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності, визначає межі розслідування, він дозволяє провести чітке розмежування між злочином і провиною, відмежувати один злочин від будь-якого іншого.
Склади класифікуються:
1.за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості):
- простий - містить основні ознаки злочину і не містить обтяжуючих, пом'якшуючих обставин;
- із кваліфікуючими ознаками, які обтяжують відповідальність;
- з особливо обтяжуючими обставинами, які надають злочину особливої суспільної небезпечності;
- з пом'якшуючими обставинами, які значно знижують суспільну небезпечність і караність злочину ( умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного;
2. За характером структури складів:
-прості склади, які містять у собі ознаки одного суспільне небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт (умисне вбивство, грабіж)
-складні - склади з двома об'єктами (розбій ), із двома діями, об'єктивна сторона яких може виражатися в декількох діях чи способах дії або в різних наслідках.
3. За особливостями конструкції злочини:
- з формальним складом не містять у собі як обов'язкову ознаку суспільне небезпечні наслідки, а тому злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у законі діянь ( незаконне перетинання державного кордону);
- з матеріальним складом -як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони включають певні суспільне небезпечні наслідки ( вбивство вважається кінченим лише з моменту смерті потерпілого , а сам по собі факт пострілу з метою вбивства не утворює складу закінченого злочину, оскільки не настав передбачений кримінальним законом наслідок - смерть іншої людини. Такі дії повинні кваліфікуватися лише як замах на вбивство).
- з усіченим складом - момент закінчення злочину самим законом переноситься на стадію готування або на стадію замаху (відповідальність за погрозу вбивством настає з моменту самої погрози, а розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу з метою заволодіння чужим майном).
24. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
Спільним об'єктом цих злочинів є сукупність суспільних відносин, що забезпечують обороноздатність України, її незалежність, територіальну цілісність та недоторканність.
Злочини, об'єднані зазначеним родовим об'єктом, мають різні безпосередні об'єкти.
Система цих злочинів:
І. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації:
розголошення державної таємниці (ст. 328);
втрата документів, що містять державну таємницю (ст. 329);
передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330).
II. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону України:
незаконне перетинання державного кордону (ст. 331);
незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332);
незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової і спеціальної техніки (ст. 333);
порушення правил міжнародних польотів (ст. 334).
III. Злочини, які порушують порядок комплектування збройних сил України, що забезпечує її обороноздатність:
ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335);
ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336);
ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст. 337).