23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.

Склад злочину - це сукупність встановлених у КК юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. Є єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності, визначає межі розслідування, він дозволяє провести чітке розмежування між злочином і провиною, відмежувати один злочин від будь-якого іншого.

Склади класифікуються:

1.за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості):

- простий - містить основні ознаки злочину і не містить обтяжуючих, пом'якшуючих обставин;

- із кваліфікуючими ознаками, які обтяжують відповідальність;

- з особливо обтяжуючими обставинами, які надають злочину особливої суспільної небезпечності;

- з пом'якшуючими обставинами, які значно знижують суспільну небезпечність і караність злочину ( умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного;

2. За характером структури складів:

-прості склади, які містять у собі ознаки одного суспільне небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт (умисне вбивство, грабіж)

-складні - склади з двома об'єктами (розбій ), із двома діями, об'єктивна сторона яких може виражатися в декількох діях чи способах дії або в різних наслідках.

3. За особливостями конструкції злочини:

- з формальним складом не містять у собі як обов'язкову ознаку суспільне небезпечні наслідки, а тому злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у законі діянь ( незаконне перетинання державного кордону);

- з матеріальним складом -як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони включають певні суспільне небезпечні наслідки ( вбивство вважається кінченим лише з моменту смерті потерпілого , а сам по собі факт пострілу з метою вбивства не утворює складу закінченого злочину, оскільки не настав передбачений кримінальним законом наслідок - смерть іншої людини. Такі дії повинні кваліфікуватися лише як замах на вбивство).

- з усіченим складом - момент закінчення злочину самим законом переноситься на стадію готування або на стадію замаху (відповідальність за погрозу вбивством настає з моменту самої погрози, а розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу з метою заволодіння чужим майном).

24. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.

Спільним об'єктом цих злочинів є сукупність суспільних відносин, що забезпечують обороноздатність України, її незалежність, територіальну цілісність та недоторканність.

Злочини, об'єднані зазначеним родовим об'єктом, мають різні безпосередні об'єкти.

Система цих злочинів:

І. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації:

розголошення державної таємниці (ст. 328);

втрата документів, що містять державну таємницю (ст. 329);

передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330).

II. Злочини, які посягають на недоторканність державного кордону України:

незаконне перетинання державного кордону (ст. 331);

незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332);

незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової і спеціальної техніки (ст. 333);

порушення правил міжнародних польотів (ст. 334).

III. Злочини, які порушують порядок комплектування збройних сил України, що забезпечує її обороноздатність:

ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335);

ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336);

ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст. 337).