19. Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.

Обов'язковою ознакою суб'єкта злочину є осудність особи (ч.1 ст.18).

Осудність - це здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (ч.1 ст.19), тобто правильно розуміти фактичні об'єктивні ознаки.

Здатність усвідомлювати повинна бути пов'язана зі здатністю контролювати, керувати своїми вчинками. Лише осудна особа може вчинити злочин та підлягати кримін. відповідальності.

Особа, яка перебуває в стані неосудності, не підлягає кримін. відповідальності і покаранню за скоєне суспільне небезпечне діяння незалежно від його тяжкості, оскільки вона не є суб'єктом злочину.

Неосудною є особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, «не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок психічного захворювання, тимчасового розладу психіки, недоумства або іншого хворобливого стану психіки».

До такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Підлягає кримін. відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину через психічний розлад повною мірою не здатна була усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і (або) керувати ними (ст.20).

20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.

Стаття 111. Державна зрада.

Об'єктом злочину є державна безпека України у будь-якій її сфері.

Об'єктивна сторона: виявляється у таких формах:

перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту;

шпигунство;

надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної

діяльності проти України.

Перехід на бік ворога - означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення відповідного діяння, яким особа надала допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.

Склад злочину - формальний.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років, обов'язково громадянин України.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу.

Стаття 114. Шпигунство.

Об'єктом є: державна безпека України в інформаційній, а також політичній, економічній, воєнній і науково-техно-логічній сферах.

Предметом злочину є відомості, що становлять державну таємницю, які матеріалізовані у відповідному документі чи виробі.

Відомості що становлять державну таємницю — це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України і яку рішенням державних експертів з питань таємниці визнано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

Об'єктивна сторона злочину полягає у таких діях:

передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну

таємницю;

збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що

становлять державну таємницю.

Передача відомостей - це їх усне повідомлення або їх пересилання.

Шпигунство є закінченим, якщо воно вчинене у вигляді передачі певних відомостей - з моменту їх фактичного повідомлення, відправлення адресату чи посереднику, закладення в тайник, передачі предмета, який відкриває доступ до них, відповідно до домовленості з адресатом, а у вигляді збирання — з моменту зосередження в будь-якому місці хоча б частини відповідної інформації за наявності мети передати її відповідній іїтоземній державі, іноземній організації або їх представникам.

Суб'єктом злочину може бути тільки іноземець або особа без громадянства.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.

Відмінність: в ознаках об'єктивної сторони складу злочину, в суб'єкті злочину та умовах звільнення від крим. відпов.