
- •Розрахунково графічна робота
- •Критерії оцінки якості водних ресурсів
- •1.1. Водокористування та водоспоживання
- •Нормування та основні вимоги щодо якості води
- •Контроль якості води
- •Заходи щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів
- •2.1.Правові форми охорони вод
- •2.2.Основні напрямки Державної політики у сфері водокористування і екології
- •3.Способи очищення стічних вод
- •4.Приклади розрахунків
- •4.1Визначення розрахункових витрат для потреб міста
- •1. Господарсько-питні потреби населення.
- •4.2 Визначення розрахункових витрат для потреб підприємства.
Нормування та основні вимоги щодо якості води
Згідно з Водним кодексом України під якістю води розуміють характеристику складу та властивостей води, що визначає її придатність для конкретного виду водокористування. Оцінка якості води ведеться на основі системи показників.
Якість води прісноводних об'єктів у місцях водокористування повинна відповідати таким основним вимогам:
Вміст завислих частинок та плаваючих домішок
Промислові та господарсько-побутові стоки не повинні
збільшувати природну концентрацію завислих частинок у воді більше ніж на 0,25 мг/л для водних об'єктів І та III категорій, і на 0,75 мг/л для II та IV категорій. Забороняється скидати воду з домішками і швидкістю випадання в осад більше ніж 0,2 мм/с (для водосховищ) і більше 0,4 мм/с для проточних водойм. Па поверхні водойм не повинні спостерігатись плаваючі плівки, плями нафтопродуктів та інші домішки.
Органолептичні характеристики
Вода не повинна набувати від стоків запаху, присмаку та забарвлення понад допустиму норму та передавати їх м'ясу риб.
Температура
У результаті скидання гарячих стоків вода у водних об'єктах І та II категорій не повинна нагріватися більше ніж на 3°С у порівнянні із середньомісячною температурою води самого теплого місяця року за останні 10 років. Для водойм III та IV категорій встановлюється не лише перевищення температури над природною, але й максимальне її значення залежно від виду риб, що розводять.
Вміст розчинного кисню та біохімічна потреба у кисні
У пробі, відібраній до 12 год. дня, вміст розчиненого кисню
не повинен бути для водойм І та II категорій меншим 4 мг/л у будь-який період року. Для водойм III та IV категорій ця цифра не повинна бути меншою 6 мг/л, і лише в зимовий період, коли є лід, для водойм IV категорії допускається зниження цього показника до 4 мг/л. Біохімічна потреба води у кисні (БПК) - як показник забруднення водойм органічними забруднювачами не повинен перевищувати для водойм І, III та IV категорій 3 мг/л, а для II категорії - 6 мг/л.
Кислотно-лужна реакція
Для усіх 4-ох категорій водойм показник рН не повинен виходити за межі значень 6,5-8,5.
Мінеральний склад
Для водойм І категорії мінералізація за сухим залишком не повинна перевищувати 1000 мг/л, у т.ч. хлоридів 350 мг/л та сульфатів 500 мг/л. Для решти категорій водойм даний показник не лімітується.
Наявність хвороботворних мікроорганізмів
В водоймах 1 і II категорій вода не повинна містити збудників..захворювань. Стічні води, що містять хвороботворні мікроорганізми повинна піддаватися знезаражуванню після відповідного очищення.
Вміст токсичних речовин
Даний показник лімітується спеціально визначеними ГДК для різних речовин, які розроблені у 2-х варіантах: гігієнічні (для водойм І та II категорій) та рибогосподарські (для III та IV категорій).
Гігієнічні ГДК базуються на підпорогових концентраціях речовин, при яких не спостерігається помітних змін функціонального стану організму людини, що визначається сучасними методами.
Рибогосподарські ГДК - це такі концентрації шкідливих речовин, які при умові їх постійної наявності у воді не викликають загибелі риб та кормових організмів.
На сьогоднішній день основними забруднювачами поверхневих водойм є стоки промислових підприємств. Кількість, склад та вміст забруднюючих речовин у промислових стічних водах визначаються характером технологічних процесів, складом очисних споруд та рядом інших факторів. Природоохоронна політика в Україні направлена на обмеження скидання стічних вод у водні об'єкти та заборону скидання неочищєнних стічних вод. Гранично допустимі скиди (ГДС) речовин у водні об'єкти характеризуються максимально допустимою масою речовин, які можуть бути відведені у встановленому режимі в даному пункті за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води в контрольному пункті. ГДС встановлюється з урахуванням ГДК шкідливих речовин у місцях водокористування та водовідведення, асимілюючої здатності водного об'єкта та оптимального розподілу маси речовин у водотоках. Значення ГДС визначається для всіх категорій водокористування за основними шкідливими речовинами:
ГДСі=Yзаг Сст.і
Yзаг. = (Yвир+ Yгп)- Yбп.
де Увир- об'єм водокористування для виробничих потреб;
Угп - об'єм водоспоживання для господарсько-побутових потреб;
У6п - об'єм безповоротного споживання води;
Ссм.і - концентрація і-ої речовини у стоку.
Також суттєвий внесок у забруднення поверхневих водойм вносять поверхневі стоки з урбанізованих територій та промислових ділянок. Узагальнена інформація про кількість та склад стічних вод для основних галузей промисловості наведена в таблиці 1.2.
Підприємства повинні погоджувати об'єми скидів у водойми з місцевими органами охорони природи. Адміністрація підприємства направляє до органів охорони лист-клопотання, проект нормативів ГДС забруднюючих речовин, відомості про підприємство, характеристику водного об'кта, список заходів щодо досягнення гранично-допустимих стоків. Після розгляду проекту нормативів гранично-допустимих скидів у водойми забруднюючих речовин за всіма інгредієнтами відділ погодження нормативів та видачі дозволів місцевого органу Міністерства охорони НПС надає дозвіл і затверджує ГДС або ТПС, де вказується перелік та кількість забруднюючих речовин, які допускається скидати у водойми, а також затверджує властивості стічних вод і термін дії дозволу.
Забороняється скидати у водні об'єкти стічні води, що містять шкідливі речовини, для яких не встановлено ГДК і відсутні методи аналітичного контролю.
Не допускається скидати стічні води, які після очищення можна використовувати в оборотних та повторних системах
водопостачання підприємств або для зрошування у сільському господарстві.
Таблиця 1.2. Орієнтовний
склад стічних вод для основних галузей
промисловості
Галузь
Показник
Концентрація,
г/м3
Завислі
речовини
200-500
Залізо
300-500
Чорна
Феноли
700-1000
металургія
Смоли
та масла
700-1000
Сірчана
кислота
до
300
Залізний
купорос
до
700
Кольорова
металургія
Завислі
речовини Кольорові метали
100-8000
1,5-170
Завислі
речовини
250-40000
Текстильне
виробництво
Тваринні
жири
бск20
8000-12000
600-20000
ПАВ
50-120
Завислі
речовини
300-500
бск5
800-3000
Коксохімічні
Аміак
200-3000
заводи
Феноли
400-1800
Смоли
і масла
300-500
Ціаніди
та роданіди
100-400
Завислі
речовини
100-200
Машинобудування
Ціаніди
Хром
Кислоти
70-120
40-60 70-100
Нафтопрдукти
і масла
25-40
Не можна скидати неочищені або недостатньо очищені виробничі, господарсько-побугові стічні води та стоки із заводських територій.
Не допускається скидати у водойми стічні води, де містяться збудники інфекційних захворювань, а також стічні води, що містять радіонукліди, сміття, неочищені стоки, стоки з нафтоппродуктами.
Забороняється здійснювати залпові скиди сильно концентрованих виробничих стічних вод у водойми та в каналізацію.
Виробничі стоки, які не відповідають перерахованим вимогам, повинні підлягати попередньому очищенню на очисних спорудах підприємств. Кожне підприємство повинно мати очисні споруди, водогосподарські системи. Це комплекс водних об'єктів та гідротехнічних споруд, призначених для раціонального водокористування та охорони вод. Водоохоронні комплекси призначені для підтримання необхідної кількості та якості води у водних об'єктах, розташованих поблизу підприємства.