МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЇ ТА СТОМАТОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ПО ПРОВЕДЕННЮ ВИРОБНИЧОЇ ЛІКАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ

З «ТЕРАПЕВТИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ»

ТА «ПРОФІЛАКТИКИ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ДЛЯ БАЗОВИХ КЕРІВНИКІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ ПРАКТИКИ

Запоріжжя - 2010

Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України /Міністерство освіти України. – К, 1993

Інструкція про виробничу практику студентів медичного, лікувального, педіатрічного, медико-профілактичного, стоматологічного і фармацевтичного факультетів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації /Міністерство охорони здоров’я України. Наказ №179 від 03.10.1995

Методичні рекомендації склали: Професор Бердюк І.В., к.мед.н Гавріленко М.А.,

к.мед.н Кокарь О.О., асистент Бороменський Г.В.

Методичні рекомендації по організації вивчення дисципліни

Основне завдання практики – більш поглиблене опанування методів профілактики, діагности і лікування основних стоматологічних захворювань, вдосконалення мануальних навиків, адаптація до сучасних умов роботи в клініках.

Відповідно до учбового плану виробнича практика по терапевтичній стоматології проводиться після екзаменаційної сесії в VI семестрі. Виробнича практика розглядається як самостійний предмет. Тривалість виробничої практики - 2 тижні. Під спостереженням лікарки-куратора студент повинен щодня приймати не менше 1 хворого зі всілякою патологією.

За весь період практики студент повинен вилікувати не менше 10 зубів з патологією твердих тканин (каріозного і некаріозного походження), 10 зубів з патологією пульпи і періодонта, провести лікування 5 пацієнтів із захворюваннями пародонту.

У програму виробничої практики по терапевтичній стоматології включаються клінічні роботи по наступних розділах: карієс зубів, пульпіт, періодонтіт, захворювання пародонту.

Студенти працюють по 5,5 годин. Керівництво практикою здійснюється кафедрою терапевтичної стоматології. Безпосередніми керівниками практики є лікарки стоматологічних відділень.

Студент – стоматолог при проходженні виробничої практики може поєднувати лікарську роботу з роботою помічника лікарки (прикресельного асистента при роботі «в чотири руки»).

Під час проходження виробничої практики студент повинен дотримувати правила деонтологии, а асистенти – керівники практики і лікарки, що працюють із студентами, зобов'язані приділяти увагу цьому розділу роботи.

Робота студента повинна відбиватися в атестаційному аркуші і щоденнику, які щодня підписують лікарка-стоматолог і асистент-керівник виробничої практики.

Обов'язки лікаря-керівника практики студентів.

1. У перший день виробничої практики лікарка - керівник, звертає увагу на зовнішній вигляд студента, знайомить з організацією поліклінічного прийому хворих, з оснащенням і устаткуванням кабінету, правилами роботи і з документацією (формами обліку і звітності, контрольною картою диспансерного спостереження і так далі).

2. Під контролем лікарки – керівника надається право студентові самостійно провести обстеження пацієнта, скласти план лікування і виконати лікувальні маніпуляції даного захворювання методами, рекомендованими в університеті.

3. Під час прийому пацієнтів лікарка повинна допомогти студентові освоїти діагностику різних форм карієсу, некаріозних уражень твердих тканин зубів, пульпіту, періодонтіту, захворювань пародонту, і проконтролювати самостійне лікування пацієнтів.

5. Допомогти розібратися студентові в помилках, допущених при діагностиці і складанні плану лікування, якщо вони матимуть місце.

6. Перевіряти заповнення історій хвороби студентів і запису в щоденнику, де щодня розписуватися за правильність виконання студентом роботи.

7. Після закінчення виробничої практики дати оцінку роботи студента і коротку характеристику (про дисципліну, старанність, відношення до роботи, контакті з хворими, про уміння діагностувати захворювання і правильність вибору методу лікування). Підписати звіт про виконану роботу і характеристику, закріпивши їх друком.

СХЕМА ОПИСУ ПЕРВИННОГО ПАЦІЄНТА НА ПРИЙОМІ У ЛІКАРЯ – СТОМАТОЛОГА – ТЕРАПЕВТА (у графі об'єктивного обстеження).

1. а) Зовнішній огляд: конфігурація особи, колір шкірних покривів (фізіологічний, блідий, з точковими кровоизлияниями, насичено-червоний), наявність, локалізація і розміри можливого набряку, припухлості, рубців, співвідношення верхньої, середньої і нижньої третини особи, вираженість носогубних і підборідь складок (помірні, згладжені).

б) Визначення функції височно-нижнечелюстного суглоба: артикуляція нижньої щелепи, хворобливість в області суглоба при пальпації, при відкритті рота.

в) Пальпація регіонарних лімфатичних вузлів: визначити локалізацію, розміри, консистенцію, хворобливість, взаємовідношення з навколишніми тканинами.

г) Огляд червоної облямівки губ: колір, наявність сухості, тріщин, ерозій, лусочок, кірок, Достаток кутів рота: наявність заїди.

2. а) Огляд переддня порожнини рота: визначити глибину переддня, достаток ясен, слизистої оболонки губ, щік, вуздечок. Знаходять фізіологічні утворення: вивідні протоки привушних слинних залоз.

б) Оцінка достатку прикусу: фізіологічний, глибокий, відкритий, перехресний, нейтральний, прогения, прогнатия, прямий, аномалії положення зубів, скупченість зубів, дефекти зубного ряду, зсув зубів; наявність діастем, трьом, травматична оклюзія.

3. Огляд порожнини рота

а) огляд дистальних відділів слизистої порожнини рота: передні, задні піднебінні дужки, маленький язичок, м'яке піднебіння, тверде піднебіння.

б) Огляд язика: визначити розміри, колір, обложенність, відбитки зубів, вираженість сосочків.

в) Огляд дна порожнини рота: достаток вуздечки язика, під'язикових валиків, вивідних проток підщелепних слинних залоз (вортоновых), вираженість венозних судин.

г) Огляд зубних рядів: заповнити зубну формулу по ВІЗ, виявити зміну кольору, наявність некаріозних уражень, якість протезів.

Оглядаючи зубні ряди, звертають увагу на особливості тканин пародонту:

• достаток ясен (колір, вологість, форма сосочків, міра кровоточивості);

• наявність або відсутність пародонтальных кишень, їх глибину;

• відокремлюване з них, його характер (серозний, гнійний, геморагічний);

• наявність зубних відкладень – м'яких, твердих (над- і підясенних);

• міра оголення шийок і коріння зубів;

• міра рухливості зубів.

д) Визначення індексу гігієни по Грін-вермільону;

е) Визначення індексу РМА;

ж) Визначення індексу КПІ;

з) Визначення індексу CPITN.

и) Опис рентгенівського знімка.

к) Спільний аналіз крові, кров на RW, ВІЧ.

СХЕМА ІСТОРІЇ ХВОРОБИ ХВОРОГО З ДІАГНОЗОМ