
- •Донецьк – 2010
- •(Протокол №6 від 23.02.2010 р.)
- •Змістовий модуль 1. Соціально-трудові відносини
- •Тема 1. Об'єкт, предмет і задачі дисципліни
- •Предмет дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •1.2. Розвиток економіки праці
- •1.3. Основні ціль і задачі дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •1.4. Зв'язок курсу з іншими дисциплінами
- •Питання
- •Тест контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 2. Праця як сфера життєдіяльності. Соціально-трудові відносини як система
- •2.1. Соціально-економічна сутність праці та її функції
- •2.2. Визначення поняття «соціально-трудових відносин»
- •2.3. Чинники формування соціально-трудових відносин
- •2.4. Сторони, суб’єкти і рівні соціально-трудових відносин
- •2.5. Предмети і основні типи соціально-трудових відносин. Методи регулювання соціально-трудових відносин
- •Запитання
- •Тест - контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 3. Соціальне партнерство в умовах ринкових відносин
- •3.1. Сутність та принципи соціального партнерства
- •3.2. Структура і зміст трудових і колективних договорів
- •3.3. Поняття про колективні трудові спори (конфлікти) та процедуру примирення
- •Другий етап: здійснення примирних процедур
- •Питання
- •Тест - контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 4. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •4.1. Трудовий потенціал і його зв'язок із трудовими ресурсами
- •4.2. Трудовий потенціал підприємств
- •4.3. Характеристика фази формування трудового потенціалу
- •4.4. Фаза розподілу (перерозподілу) трудового потенціалу
- •4.5. Фаза використання трудового потенціалу. Управління трудовими ресурсами
- •Питання
- •Тест контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 5. Ринок праці і його регулювання
- •5.1. Поняття ринку праці
- •5.2. Види та елементи ринку праці
- •Питання
- •Тест-контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •6.1. Зайнятість. Види зайнятості
- •6.2. Безробіття. Види безробіття
- •6.3. Загальна характеристика створення структури і принципів діяльності Державної служби зайнятості
- •Питання
- •Тест контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Змістовий модуль 2. Економіка праці
- •Тема 7. Продуктивність і ефективність праці
- •7.1. Поняття продуктивності праці
- •7.2. Методи і показники виміру продуктивності праці
- •7.3. Фактори і резерви росту продуктивності праці
- •7.4. Управління і планування продуктивності праці
- •Питання
- •Тест контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Рішення
- •Рішення
- •Рішення
- •Задачі для самостійного вирішення
- •Тема 8. Регулювання робочого часу і міра праці
- •8.1. Сутність нормування праці
- •8.2. Сутність і види норм праці
- •8.3. Класифікація нормативів
- •8.4. Методи нормування
- •Обробка результатів хронометражних спостережень
- •Запитання
- •Завдання і вправи
- •Тема 9. Організація праці
- •9.1. Наукова організація праці (ноп), її сутність і принципи
- •9.2. Основи раціональної організації робочого місця
- •9.3. Теоретичні основи наукової організації праці
- •9.4. Колективні форми організації праці. Поняття бригади
- •9.5. Напрямки роботи по ноп на підприємстві
- •Питання
- •Тест контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 10. Політика доходів і регулювання заробітної плати
- •10.1. Поняття про доходи населення
- •10.2. Сутність заробітної плати
- •10.3. Види зарплати
- •10.4. Функції і принципи зарплати
- •10.5. Характеристика тарифної і безтарифної систем
- •10.6. Форми і системи заробітної плати
- •10.7. Характеристика преміювання і депреміювання
- •10.8. Характеристика доплат і компенсацій
- •Питання
- •Тест - контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 11. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •11.1. Завдання, зміст і показники плану з праці, порядок його розробки
- •11.2. Планування праці і заробітної плати
- •11.3. Планування чисельності промислово-виробничого персоналу
- •11.4. Звітність і аудит у сфері праці, їх сутність і значення
- •Запитання
- •Тест - контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Задачі для самостійної роботи
- •Тема 12. Моніторинг соціально-трудової сфери
- •12.1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •12.2. Нормативно-правова та інформаційна база проведення моніторингу соціально-трудової сфери
- •12.3. Проведення моніторингу соціально-трудової сфери
- •Запитання
- •Тест - контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Тема 13. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин
- •13.1. Створення, розвиток і завдання моп
- •13.2. Основні Конвенції моп
- •13.3. Методи управління ростом продуктивності праці (закордонний досвід)
- •13.4. Досвід організації роботи зі зниження рівня безробіття і забезпеченню ефективної зайнятості
- •13.5. Закордонний досвід по формуванню кадрів і управлінню персоналом
- •13.6. Оплата і стимулювання праці в розвинутих країнах
- •13.7. Організація нормування в закордонних країнах
- •13.8. Проблеми соціального захисту за рубежем
- •Питання
- •Тест - контроль для самоперевірки
- •Завдання і вправи
- •Покажчики Іменний покажчик
- •Пигу а., 85
- •Предметний покажчик
- •Література
- •Допоміжна:
- •Навчальне видання
Другий етап: здійснення примирних процедур
-
Реєстрація колективного трудового спору/конфлікту і висунутих вимог Національною службою посередництва і примирення (привласнюється реєстраційний номер)
-
Створення примирної комісії: 3-5-10 денний термін (згідно ст. 2 Закону «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», п.п. а), б)
Створення трудового арбітражу: 3-денний термін
(згідно ст. 2 Закону «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів )», п.п. в), г)
З ініціативи однієї зі сторін спору (конфлікту) чи незалежного посередника
залучення
незалежного посередника
|
У зв'язку з неприйняттям примирною комісією рішення, яке б задовольнило сторони спору (конфлікту) |
Рис. 3.2. Алгоритм дій під час здійснення примирних процедур
Незалежний посередник – це особа, визначена за загальним вибором сторін –що сприяє установленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємно задовольняючого рішення.
Трудовий арбітраж – орган, що складається з притягнутих сторонами фахівців, експертів і інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору (конфлікту). Він утворюється з ініціативи однієї із сторін чи незалежного посередника в триденний термін у випадку:
неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) по визначених питаннях, передбаченим пунктами Закону;
виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з питань, передбаченим пунктами статті 2 цього Закону.
Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою сторін. Голова трудового арбітражу обирається з числа його членів. До складу трудового арбітражу також можуть входити народні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування й інші особи.
Колективний трудовий спір (конфлікт) розглядається трудовим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а у випадку потреби – представників інших зацікавлених органів і організацій. Трудовий арбітраж повинний прийняти рішення в десятиденний термін із дня його створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей термін може бути продовжений до двадцяти днів.
Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів його членів, оформляється протоколом і підписується всіма його членами. Рішення трудового арбітражу про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) є обов'язковим для виконання, якщо сторони про цьому попередньо прийшли до угоди.
Жодна зі сторін колективного трудового спору (конфлікту) не може ухилятися від участі в примирній процедурі. Сторони колективного трудового спору (конфлікту), примирна комісія і трудовий арбітраж зобов'язаний використовувати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) усі можливості, не заборонені законодавством.
Незалежним посередникам, членам примирних комісій і трудових арбитражів під час роботи в примирних органах, утворених відповідно за Законом, гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку, а також на них поширюються гарантії, передбачені Кодексом законів про працю України для виборних профспілкових працівників, членів рад (правлінь) підприємств і рад трудових колективів.
Незалежному посереднику, члену примирної комісії і трудового арбітражу оплата праці в розмірі не менше середньомісячної заробітної плати і відшкодування витрат, пов'язаних з участю в примирній процедурі, проводяться за рахунок сторін колективного трудового спору (конфлікту) за домовленістю, а, якщо сторони не дійшли згоди, – у рівних частинах.
Відповідно до Закону України "Про порядок рішення колективних трудових спорів (конфліктів)" у країні була створена Національна служба посередництва і примирення (НСПП) і її обласні відділення.
Основними задачами даної служби є наступні:
сприяння взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними;
прогнозування виникнення конфліктів і сприяння своєчасному їхньому вирішенню;
здійснення посередництва і примирення під час колективних трудових спорів (конфліктів).
Відповідно до поставлених задач НСПП:
вивчає й узагальнює причини виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) і їхні можливі наслідки на національному, територіальному і галузевому рівнях, розробляє пропозиції по запобіганню виникненню колективних трудових спорів;
здійснює реєстрацію висунутих працівниками вимог, аналізує й оцінює їхнє обґрунтування;
сприяє встановленню контактів між сторонами колективних трудових спорів (конфліктів);
перевіряє в разі потреби повноваження представників сторін колективних трудових спорів (конфліктів);
консультує сторони колективних трудових спорів (конфліктів) по питанням:
компетенції органів по задоволенню вимог, що є предметом колективних трудових спорів (конфліктів), і виконання яких буде сприяти його вирішенню;
застосування нормативно-правових актів для вирішення колективних трудових спорів (конфліктів);
по звертанню сторін колективного трудового спору (конфлікту) розглядає матеріали про колективний трудовий спір (конфлікт) з метою його вирішення;
у випадках, передбачених ст. 24 Закону України "Про порядок рішення колективних трудових спорів (конфліктів)" і коли рекомендації НСПП по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) не враховані, звертається із заявою про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до Верховного Суду автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів;
формує списки незалежних посередників і арбітрів;
на прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) пропонує їм кандидатури незалежних посередників і членів трудового арбітражу для залучення їхній у примирні процедури;
вивчає і поширює вітчизняний і закордонний досвід роботи з попередження і врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів);
залучає в разі потреби до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування й інших осіб;
забезпечує підготовку і підвищення кваліфікації незалежних посередників, арбітрів, що спеціалізуються на розгляді колективних трудових спорів (конфліктів);
узагальнює і вносить у встановленому порядку пропозиції по удосконалюванню законодавства з питань вирішення колективних трудових спорів (конфліктів);
у межах своєї компетентності розробляє і затверджує положення, інструкції й інші нормативно-правові акти по діяльності НСПП і здійсненню примирних процедур;
здійснює організаційно-методичне забезпечення діяльності регіональних відділень;
взаємодіє в межах своєї компетенції з Адміністрацією Президента України, Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствами й іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, об'єднаннями роботодавців, профспілок, підприємцями, установами й організаціями;
координує рішення сторін колективного трудового спору (конфлікту) питань по організаційному, матеріально-технічному і фінансовому забезпеченню роботи незалежних посередників, членів примирних комісій і трудового арбітражу;
інформує громадськість про свою діяльність через засоби масової інформації.
НСПП має право:
брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфліктів) на всіх його стадіях;
координувати роботу трудового арбітражу, направляти своїх фахівців, експертів, представників для участі в роботі примирних органів;
безкоштовно одержувати від органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, профспілок, роботодавців і їхніх об'єднань, сторін колективного трудового спору (конфлікту) інформацію, необхідну для використання під час проведення примирних процедур;
попереджати сторони про порушення ними існуючого законодавства під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) і можливих наслідках цих порушень;
посилає органам виконавчої влади й органам місцевого самоврядування рекомендації по здійсненню заходів для вирішення колективного трудового спору (конфлікту), реалізація яких відноситься до їхньої компетенції.
НСПП у межах своїх повноважень приймає рішення, що мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту), відповідними центральними чи місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Ця служба фінансується за рахунок засобів Державного бюджету України. НСПП і її відділення є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банку і т.п.